Ухвала

від 06.09.2016 по справі 173/2150/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3927/16 Справа № 173/2150/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевченко О. Ю. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Григор'євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу приватного підприємства «СТД Агро»

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки та про повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до приватного підприємства «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки. Під час розгляду справи позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10 червня 2014 року позивачу належить на праві власності земельна ділянка площею 5,770 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала її батькові ОСОБА_3. 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством «СТД Агро» було укладено договір оренди, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передав в оренду приватному підприємству «СТД Агро» власну земельну ділянку строком на 10 років, починаючи з дати його реєстрації. Умовами договору передбачено, що орендар має сплачувати орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі щорічно до 31 грудня. В порушення умов договору відповідач не сплатив орендну плату за 2013-2015 роки у зв'язку з чим сума заборгованості по орендній платі становить 10051 грн. 35 коп. Також відповідач допустив порушення чинного земельного та екологічного законодавства, що призвело до погіршення стану родючості земельної ділянки та втрати корисних властивостей землі. Відповідач не виконує умови збереження стану об'єкту оренди, оскільки протягом кількох років поспіль земельна ділянка засівається тільки соняшником, що призводить до порушення умов збереження якості об'єкту оренди та руйнації землі. Власники земельних ділянок неодноразово зверталися до Новомиколаївської селищної ради зі скаргами на орендаря, який не дотримується сівозміни. Філією ДУ «Держгрунтохорона» було надано висновок про те, що родючість верхнього шару ґрунту, тобто зміст гумусу (органічної речовини) в ґрунті станом на 2014 рік значно знизився. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору. Оскільки добровільно розірвати договір оренди відповідач відмовився, позивач просила суд розірвати договір оренди від 15 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 10051 грн. 35 коп. Також позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь суму збитків, завданих їй у зв'язку з погіршенням корисних властивостей орендованої земельної ділянки в розмірі 27 160 грн. (а.с.143-144).

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року позов ОСОБА_2 до ПП «СТД Агро» про розірвання договору оренди земельної ділянки та про повернення земельної ділянки - задоволено частково.

Розірвано договір оренди землі, укладений 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та приватним підприємством «СТД Агро» (ЄДРПОУ 33293106, АДРЕСА_2), який зареєстровано 15 квітня 2010 року за НОМЕР_2, щодо оренди земельної ділянки площею 5,7700 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий НОМЕР_3).

В іншій частині позову - відмовлено.

Стягнуто з приватного підприємства «СТД Агро» (ЄДРПОУ 33293106, АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_2 (ін..н. НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати у справі у сумі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі приватне підприємство «СТД Агро» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог, посилаючись на неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи, що призвело до неправильного застосування матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2009 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та приватним підприємством «СТД Агро» (орендар) було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передав в оренду орендарю земельну ділянку площею 5,7700 га на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала йому на підставі державного акту НОМЕР_4 (кадастровий НОМЕР_3), строком на 10 років на умовах сплати орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 15 квітня 2010 року договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договір оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за НОМЕР_2 (а.с. 13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер і після його смерті спадщину отримала його донька - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 червня 2014 року (а.с.11).

Згідно з п. 12 договору оренди землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Аналогічне положення закріплено ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Отже, до ОСОБА_2, як до спадкоємця після смерті ОСОБА_3 перейшли всі права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі від 15 жовтня 2009 року.

Згідно схеми розташування земельних ділянок (паїв) у Новомиколаївській селищній раді Верхньодніпровського району Дніпропетровської області земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться на полі № 23 (а.с.63).

Відповідно до актів обстеження земельних ділянок, які обробляються приватним підприємством «СТД Агро» від 5 серпня 2011 року, 16 липня 2012 року та 12 серпня 2013 року) поле № 23 засіяно соняшником (а.с.16-17,20). Те, що поле № 23 засіяно соняшником також підтверджується актом обстеження полів від 3 серпня 2012 року (а.с.18-19). Підстав не приймати зазначені документи як належні та допустимі докази в суду не має. Жодних доказів на спростування тієї обставини, що земельна ділянка ОСОБА_2 в період 2011-2014 років засівалася лише соняшником відповідачем не надано і цю обставину відповідач у судовому засіданні не заперечував.

Висновком № 14/1 судової еколого-агрохімічної експертизи від 15 грудня 2015 року підтверджується, що за період господарювання орендаря ПП «СТД Агро» з 2009 року по теперішній час на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 та розташована на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (кадастровий НОМЕР_3) відбулося істотне погіршення агрохімічного стану та стану родючості ґрунту через некомпенсовані втрати гумусу та поживних речовин (азоту, фосфору, калію) у зв'язку з тим, що поле, на якому знаходиться земельна ділянка позивача, протягом чотирьох років (2011-2014 роки) засівалася тільки соняшником. Агрохімічний стан та стан родючості ґрунту на земельній ділянці, що належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області відповідає тому стану, що зафіксований у агрохімічному паспорті поля та характеризуються як погіршення (деградація) через дегуміфікацію (втрата гумусу) та виснаження. В наслідок беззмінних посівів соняшника та дуже низького рівня удобрення ґрунтів за період перебування земельної ділянки позивача у користуванні ПП «СТД Агро» відбулася втрата ґрунтом гумусу та поживних речовин, що призводить до зниження її якості. Подальше використання земельної ділянки у такий спосіб суперечить вимогам чинного законодавства України про охорону земель (а.с.103-108).

Також висновком про родючість ґрунту земельних ділянок, розташованих на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району від 26 вересня 2014 року № 158-04/269/а Дніпропетровської філії ДУ «Держгрунтохорона» встановлено, що родючість земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ПП «СТД Агро» на території Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області станом на 2014 рік значно знизилась та перейшла в нижчу градацію (а.с.23).

Окрім того п.п. 6,7 рекомендацій щодо поліпшення агрохімічних показників ґрунтів досліджуваної земельної ділянки ПП «СТД Агро» Верхньодніпровського району від 25 листопада 2015 року № 01-13/463 передбачено, що соняшник в сівозміні можна повертати на попереднє місце не раніше чим через 8-10 років. Це дає можливість попередити накопичення в ґрунті інфекцій, різко знизити враження рослин мучнистою росою, сірими і білими гнилями, іншими хворобами. Для досягнення бездефіцитного балансу гумусу необхідно дотримуватись науково-обґрунтованих сівозмін та створювати оптимальну черговість культур в сівозміні (а.с.117-121).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтвердив, що земельну ділянку ОСОБА_2 можливо використовувати за цільовим призначеннями, проте не тим способом, яким використовує її відповідач. Оскільки соняшник є виснажливою культурою, а засівання земельної ділянки декілька років поспіль лише соняшником та без внесення відповідної кількості органічних та мінеральних добрив призвело до значного погіршення стану земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_2 те, що добрива не вносилися було встановлено на підставі статистичних даних, які були отримані для проведення експертизи. Покращення стану земельної ділянки можливе, проте у випадку дотримання вимог щодо сівозміни та внесення в необхідній кількості органічних та мінеральних добрив, на що необхідно декілька років. Так само можливе ще більше погіршення стану земельної ділянки у випадку, якщо відповідач буде продовжувати засівати її соняшником та не буде вносити відповідні добрива.

Задовольняючи позов частково районний суд виходив з того, що за час оренди земельної ділянки зі сторони приватного підприємства «СТД Агро» погіршився стан родючості ґрунту у зв'язку з тим, що поле, на якому знаходиться земельна ділянка позивача, протягом чотирьох років (2011-2014 роки) засівалася тільки соняшником. Приватне підприємство «СТД Агро», засіваючи орендовану земельну ділянку протягом п'яти років поспіль лише соняшником діяло всупереч екологічним вимогам, а саме щодо раціонального використання земельної ділянки, що призвело до погіршення стану родючості ґрунту. Також, орендарем неналежно виконувався обов'язок щодо охорони родючості ґрунтів. Зазначені обставини, на думку суду, у своїй сукупності є підставою для розірвання договору оренди на вимогу орендодавця. А тому вимоги позовної заяви ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підтверджуються матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростовані, які також не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого в справі рішення

Спірні правовідносини виникли між сторонами щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п. г ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища ; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані в тому числі: додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону землі» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Аналізуючи докази у справі колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду до їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Посилання ПП «СТД-Агро» в апеляційній скарзі на те, що акти обстеження полів, висновки судової еколого-агрохімічної експертизи не можуть об'єктивно та беззаперечно підтвердити наявність підстав для розірвання договору, оскільки керівник підприємства не притягувався до адміністративної відповідальності за здійснення відповідачем господарської діяльності всупереч екологічним нормам раціонального використання землі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки суд, дослідивши надані сторонами доказами, у тому числі зазначені акти та висновок судової еколого-агрохімічної експертизи, прийшов до правильного висновку про порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та положень діючого законодавства, що регулює правовідносини щодо оренди земельної ділянки.

Та обставина, що керівник підприємства не притягувався до адміністративної відповідальності за здійснення відповідачем господарської діяльності всупереч екологічним нормам раціонального використання землі не є сама по собі підставою для відмови в задоволенні позову.

Твердження апелянта з приводу того, що позивачем не було надано доказів підтверджуючих використання земельної ділянки способом, який суперечить екологічним нормам не може бути прийнятим до уваги, оскільки факт зміни агрохімічного стану ґрунтів встановлено експертом, а його причиною відповідно слугувало нераціональне використання земель, тобто таке, що суперечить екологічним нормам.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308,315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «СТД Агро» - відхилити .

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: