Рішення

від 13.09.2016 по справі 922/2497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р.Справа № 922/2497/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс", м. Харків до 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків , 2-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест", м. Київ про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 (дов.б/н від 19.07.16);

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків та 2- ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест", м. Київ, в якій просить суд стягнути :

-солідарно з першого відповідача (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ") та другого відповідача ( ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест") -3% річних в сумі 288,01грн.,

- стягнути з другого відповідача ( ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інвест") - 19 483,04грн. основного боргу, пеню в сумі 3934,80грн., штраф в сумі 7792,99грн., інфляційні втрати в сумі 964,15грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між позивачем (ТОВ «ТД Ресурс») та Другим відповідачем (ТОВ ОСОБА_2 Інвест") договору поставки товару № 392-15К від 18.12.2015 року, за яким Позивач поставляв товар Другому відповідачу, вищевказаний товар був прийнятий другим відповідачем за видатковими накладними №1317К від 18.12.2015 року, №1530К від 25.12.2015 року, №1684К від 31.12.2015 року, однак другий відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару повністю не розрахувався .

У зв'язку з тим, що Другий відповідач прострочив сплату основної суми заборгованості (19483,04грн.), позивачем нараховано пеню в сумі 3934,80грн., штраф в сумі 7792,99грн., інфляційні втрати в сумі 964,15грн., 3% річних в сумі 288,01грн.

В подальшому, 20 грудня 2015 року з метою забезпечення належного виконання основного зобов'язання між Позивачем та Першим відповідачем було укладено договір поруки № 20-12/15-1, за цим договором Перший відповідач поручився перед Позивачем за виконання обов'язку Другим відповідачем за договором поставки, в об'ємі та на умовах, встановлених договором поруки.

Як вказував позивач у позовній заяві, у зв'язку з тим, що Другий відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо своєчасної сплати за продукцію за договором №392-15К від 18.12.2015 року, перший відповідач несе солідарну відповідальність з другим відповідачем за прострочення оплати за продукцію позивача у вигляді трьох відсотків річних від простроченої суми (19483,04), що складає суму 288,01грн.

В якості правових підстав позову позивач посилається на положення ст.ст. 526, 530, 559, 610,625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2016 року порушено провадження у справі № 922/2497/16, розгляд справи призначено на 09.08.2016року.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2016 року , розгляд справи відкладено до 13.09.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2016 року підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію від 07.09.2016 року (вх.№29378)до господарського суду надав пояснення та обгрунтування до предмету позову, вказані пояснення долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України , разом з цим ухвала господарського суду про порушення провадження у справі№922/2497/16 від 29.07.206 року направлена на юридичну адресу позивача (61001, м. Харків, мн.Полвстання7/8) повернулась до суду без вручення адресату .

Перший відповідач в судове засідання 13.09.2016 року не з'явився, через канцелярію господарського суду (вх.№29377 від 07.09.2016 року) надав заяву, в якій визнає позовні вимоги заявлені позивачем до останнього у повному обсязі.

Другий відповідач в судове засідання 13.09.2016 року не з'явився витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. Ухвала про порушення провадження у справі №922/2497/16 направлена на адресу відповідача повернулась до суду без вручення адресату, з приміткою пошти "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі відповідача, в порядку ст.75 ГПК України.

Отже, суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне.

Між позивачем (ТОВ «ТД Ресурс») та Другим відповідачем (ТОВ ОСОБА_2 Інвест") укладено договір поставки товару № 392-15К від 18.12.2015 року, за яким Позивач поставляв товар Другому відповідачу, вищевказаний товар був прийнятий другим відповідачем за видатковими накладними №1317К від 18.12.2015 року, №1530К від 25.12.2015 року, №1684К від 31.12.2015 року, однак другий відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару повністю не розрахувався .

Згідно п.1.1. договору сторонами визначено, що постачальник поставляє і передає у власність покупця товар /продукцію партіями відповідно до накладних , які є невід'ємною частиною даного договору , а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку визначених даним договором .В цілях цього договору партія товару - це визначена кількість товарів одного чи декількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно по одному товаросупровідному документу (видаткова /податкова ) накладна.

Згідно п.2.2., п.2.3. договору , сторонами визначено, що постачання товарів покупцю здійснюється засобами постачальника або покупця, за домовленістю сторін , моментом здійснення поставки товарів постачальником є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково - видатковій документації (видаткова накладна тощо). Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість товару, місце і строк поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами даного договору з моменту підписання відповідних накладних.

Відповідно до п.2.6. договору , сторонами визначено, що всі поставки товару по накладним, оформленими сторонами на протязі строку дії договору вважається такими , що поставлені на основі і межах даного договору, навіть за відсутності зазначенні даного договору в самій накладній.

Відповідно до п.5.2. договору сторонами визначено, що покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на чотирнадцять календарних днів з дати отримання відповідної партії товару від постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Постачальник залишає за собою право здійснювати наступну партію товару тільки після повної сплати покупцем попередньої оплати. Якщо останній день сплати припадає на небанківський день, покупець зобов'язаний сплатити за товар у попередній банківський день.

Відповідно до п.7.1,п.7.2. договору сторонами визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня календарного року , у якому він був укладений .В разі, якщо за п'ятнадцять календарних днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його дію, при відсутності у сторін взаємних претензій до виконання договірних зобов'язань, дія договору продовжується на кожний календарний наступний рік на тих же умовах .

На виконання зобов'язань за Договором поставки, постачальник, поставив Покупцю, а останній прийняв засоби захисту рослин (товар) в асортименті, кількості та по цінам всього на загальну суму 25959,72грн., що підтверджується видатковими накладними№1317К від 18.12.2015 року на суму 17 628,48грн., №1530К від 25.12.2015 року на суму 6476,68грн., №1684К від 31.12.2015 року на суму 1854,56грн., однак всупереч умовам договору сума вартості товару відповідачем сплачена лише в сумі 6476,68грн., що підтверджується банківською випискою(а.с.25-26), не оплаченими залишилась заборгованість в сумі 19483,04грн.

У зв'язку з тим, що Другий відповідач прострочив сплату основної суми заборгованості (19483,04грн.), позивачем нараховано пеню в сумі 3934,80грн., штраф в сумі 7792,99грн., інфляційні втрати в сумі 964,15грн., 3% річних в сумі 288,01грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6.1договору, сторонами визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть майнову відповідальність, встановлену цим Договором та діючим законодавством України.

Відповідно до п.6.2 сторонами визначено,що покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару наступним чином:

Відповідно до п.6.2.1 договору сторонами визначено,що шляхом сплати Постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від загальної суми заборгованості до дати повної оплати товару;

Відповідно до п.6.2.2 договору сторонами визначено, що в разі якщо прострочення платежу за поставлену партію товару становить більше трьох календарних днів покупець в такому випадку додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 15% від вартості відповідної партії товару. В разі якщо прострочення платежу за поставлену партію товару становить більше тридцяти календарних днів покупець в такому випадку додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 25% від вартості відповідної партії товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В подальшому, 20 грудня 2015 року з метою забезпечення належного виконання основного зобов'язання між Позивачем та Першим відповідачем було укладено договір поруки № 20-12/15-1.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.1.1. договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ "Айс гриль інвест" код ЄДРПОУ 39933003,за основним договором, в об'ємі та на умовах, встановлених цим договором.

Згідно п.1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за не виконання боржником свого основного зобов'язання в обсязі, який дорівнює 3% річних від простроченої суми. Розмір 3% річних , які підлягають сплаті поручителем, визначається самостійно кредитором при пред'явленні відповідної вимоги.

Згідно п.2.1.договору поруки , під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки №392-15К від 18.12.2015 року, що укладені між кредитором (в основному договір іменується "Постачальник" та боржником ( в основному договорі іменується "Покупець").

Відповідно до п.4.1. договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом року.

За таких обставин, загальний розмір заборгованості перед позивачем склав 19 483,04грн. основного боргу, пеню в сумі 3934,80грн., штраф в сумі 7792,99грн., інфляційні втрати в сумі 964,15грн.

3% річних в сумі 288,01грн. підлягає солідарному стягненню на користь позивача з обох відповідачів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс" в частині стягнення з 2-го відповідача 19 483,04грн. основного боргу, пені в сумі 3934,80грн., штрафу в сумі 7792,99грн., інфляційних втрат в сумі 964,15грн.та стягнення солідарно з обох відповідачів 288,01 грн. 3% річних є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фріч-Тот" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код ЄДРПОУ 33901924) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Айс гриль інвест" (07333,Київська область, Вишгородський район, село Глібівка, Урочище Зелений Бір, буд.7, код 39933003) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс "(61001, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, майдан Повстання, буд.7/8, код 39806596)- 3% річних в сумі 288,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фріч-Тот" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код ЄДРПОУ 33901924)на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс "(61001, Харківська область, м.Харків, Червонозаводський район, майдан Повстання, буд.7/8, код 39806596) - 10,52 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Айс гриль інвест" (07333,Київська область, Вишгородський район, село Глібівка, Урочище Зелений Бір, буд.7, код 39933003) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ТД Ресурс "(61001, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, майдан Повстання, буд.7/8, код 39806596) - 19 483,04грн. основного боргу, пеню в сумі 3934,80грн., штраф в сумі 7792,99грн., інфляційних втрат в сумі 964,15грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1367,48грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_4