Ухвала
від 13.09.2016 по справі 617/1962/14-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


Крим. провадження: № 1-кп/616/4/16 Головуючий 1-ї інст.: ОСОБА_1

Провадження: № 11-кп/790/2164/16 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.125, ч.1 ст.121 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого ОСОБА_2 ,

- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

- при секретарі ОСОБА_5 ,

- за участю прокурора ОСОБА_6 ,

- потерпілого ОСОБА_7 ,

- представника потерпілих: ОСОБА_8 ,

- обвинуваченого ОСОБА_9 ,

- захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження № 11-кп/790/2164/16 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області, обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

засуджено за

- за ч.2 ст.125 КК України на 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч.1 ст.121 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначено остаточне покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_11 задоволено частково.

Постановлено стягнути з Король на користь потерпілого ОСОБА_7 3 777 (три тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 94 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_11 8 227 (вісім тисяч двісті двадцять сім) грн. 74 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Як установив суд, 07 червня 2014 року, приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_12 , перебуваючи біля магазину «Продукти», розташованого на вул. Леніна с. Хотімля Вовчанського району Харківської області, під час конфлікту з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, з належного йому газобалонного пневматичного тренувального пістолета моделі «МР-651К», калібру 4,5 мм, зробив не менше трьох пострілів в напрямку останніх, спричинивши:

- ОСОБА_15 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з наявністю забійної рани в потиличній області ліворуч, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`ю;

- ОСОБА_16 тілесне ушкодження у вигляді наскрізного поранення правого стегна, яке відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Після цього, ОСОБА_12 на автомобілі «ВАЗ-2106», під керуванням ОСОБА_17 , покинув місце пригоди.

Потерпілий ОСОБА_18 разом з ОСОБА_19 на автомобілі «ВАЗ-21103» наздогнали на окраїні с. Хотімля Вовчанського району Харківської області даний автомобіль та потерпілий ОСОБА_18 намагався затримати обвинуваченого після вчинення останнім умисного злочину.

ОСОБА_12 , сидячи на передньому пасажирському сидінні, через розбите ОСОБА_13 скло, діючи умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, зробив один постріл з вказаного вище пістолета в ОСОБА_20 , заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення лівої половини грудної клітини, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

В апеляціях:

- заступник прокурора Харківської області, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_21 та правильності кваліфікації його дій, ставить питання про скасування вироку у зв`язку з призначенням обвинуваченому явно несправедливого за своїм розміром покарання через його м`якість. Зазначив, що при призначенні покарання судом не взято до уваги, що ОСОБА_21 вчинив тяжкий злочин небезпечним способом щодо двох осіб, спричинивши одному потерпілому тяжкі тілесні ушкодження а другому потерпілому легкі тілесні ушкодження, винуватість свою не визнав, трудовою діяльністю не займається, заходів на відшкодування завданої потерпілим моральної та матеріальної шкоди не вжив. Просить ухвалити апеляційним судом новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч.2 ст.125 КК України - 2 роки обмеження волі; за ч.1 ст.121 КК України - 7 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання 7 років позбавлення волі;

- обвинувачений ОСОБА_9 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та суворість призначеного покарання. Зазначив, що, захищаючись від агресивних дій потерпілих, які самі спровокували конфліктну ситуацію, він стріляв в сторону де знаходилися потерпілі, не маючи при цьому умислу на спри

чинення тілесних ушкоджень ОСОБА_22 і ОСОБА_23 . Однак, суд необґрунтовано взяв в основу вироку суперечливі показання потерпілих і дійшов хибного висновку про спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілим умисно. Просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, потерпілого ОСОБА_7 та його представника про необхідність задоволення скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_9 , який просив задовольнити його скаргу, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_21 у вчинені ним кримінальних правопорушень за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та відсутність у нього умислу на спричинення потерпілим вищевказаних тілесних ушкоджень, не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_23 підтвердив спричинення йому ОСОБА_21 тілесних ушкоджень за обставин, як про це зазначено у вироку, відзначивши, що біля кафе-палатки «Десант», де знаходились раніше незнайомі ОСОБА_12 та ОСОБА_24 , він зустрів свою сестру ОСОБА_25 і пригостив її спиртними напоями та фруктовою нарізкою. Однак це не сподобалось ОСОБА_24 і він з останнім вийшли на вулицю поговорити, оскільки в кафе грала музика і нічого не було чути. На вулиці до нього підійшов ОСОБА_12 , розвернув до себе і одразу прицільно вистрелив з пістолета в ногу. Він, ОСОБА_23 , відбіг за кут приміщення, а обвинувачений ще декілька разів вистрелив в його сторону, але не влучив. Оскільки після цього ОСОБА_21 з ОСОБА_24 стали тікати на автомобілі з місця злочину, він з ОСОБА_26 на своєму автомобілі наздогнали їх і перегородили дорогу щоб затримати ОСОБА_27 . Так як двері транспортного засобу були зачиненні він, ОСОБА_18 , розбив бокове скло автомобіля, але в цей час ОСОБА_12 через вікно автомобіля вистрелив йому в грудну клітину з пістолета в упор, спричинивши поранення, від якого він по дорозі у лікарню втратив свідомість.

Обставини вчинення ОСОБА_21 протиправних дій щодо ОСОБА_23 із застосуванням пістолета, як про це зазначив останній, підтвердив у суді потерпілий ОСОБА_22 , указавши, що розмовляючи у цей час на вулиці по телефону він почув звук пострілу, одразу відчув біль на потилиці, від якого втратив свідомість і прийшов до тями лише у лікарні.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він з ОСОБА_12 присіли за столик у кафе-палатка «Десант» де в цей час в палатці вже знаходились ОСОБА_23 і ОСОБА_22 , та купили пива. ОСОБА_18 вів себе агресивно, пропонував битись з ним. В цей час ОСОБА_12 вийшов з кафе, а він залишився, а коли вийшов на вулицю, пішов заводити автомобіль, який деякий час не заводився. В цей час, ОСОБА_18 зі своїми друзями стали кидати каміння, пляшки в бік транспортного засобу. Коли стали від`їжджати, їх став переслідувати інший автомобіль, підрізав і він був вимушений зупинитись. З автомобіля вискочив ОСОБА_23 підбіг до їх автомобіля, рукою розбив скло та намагався витягти ОСОБА_12 з салона автомобіля і в цей момент прозвучав хлопок, схожий на постріл. ОСОБА_18 одразу відійшов від транспортного засобу, в вони з Король поїхали з місця пригоди. Вдома ОСОБА_12 йому розповів, що використав пістолет, щоб відігнати людей. Ранком при огляді салона свого автомобіля, він виявив пістолет чорного кольору, заховав його у лісі, а пізніше видав працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_28 показав, що 07 червня 2014 року в нічний час він разом з ОСОБА_26 підійшли до кафе «Десант», де біля входу в палатку стояли ОСОБА_18 та ОСОБА_27 . Він чув, як ОСОБА_18 зробив зауваження ОСОБА_12 , після чого пролунав звук пострілу і він побачив як ОСОБА_18 побіг за кут пошти і в цей час пролунало ще два постріли. ОСОБА_12 вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою. ОСОБА_18 сказав, що йому поранили ногу. Також біля кафе лежав ОСОБА_29 без свідомості.

Свідок ОСОБА_19 в суді показав, що 07 червня 2014 році, стоячи біля магазину він побачив, як біля палатки ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_18 і вони почали розмовляли. Потім ОСОБА_12 здійснив два постріли, поранивши ОСОБА_16 ногу, після чого обвинувачений з водієм на автомобілі та стали тікати. Він з ОСОБА_13 також на автомобілі наздогнали їх, ОСОБА_18 підійшов до автомобіля, в якому знаходився ОСОБА_12 , щоб доставити злочинця до поліції. Повернувшись і, побачивши, що рука ОСОБА_20 в крові, він відвіз ОСОБА_20 до лікарні, де лікарі виявили у ОСОБА_20 вогнепальне поранення. Через деякий час йому подзвонила сестра та повідомила, що біля палатки знаходиться поранений ОСОБА_30 .

Винуватість Король у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено підтверджується також сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема:

- протоколом огляду місця події про вилучення під час медичного огляду в КЗОЗ «Вовчанська ЦРЛ» з тіла ОСОБА_31 кулі (т.1 а.с.72-73);

- висновками судово-балістичної експертизи № 267 від 17 липня 2014 року, відповідно до якої, вилучений з місця події предмет міг бути свинцевою кулею калібру 4,5 мм, призначеною для пневматичної зброї відповідного калібру, який міг бути вистріляний зі зброї з достатньо великою початковою швидкістю та міг бути використаний в якості метального снаряду в пневматичній зброї калібру 4,5 мм. (т.1 а.с.77-78);

- висновками судово-балістичної експертизи № 329, за якими, вилучений під час досудового слідства, належний обвинуваченому ОСОБА_9 пістолет - є 23-зарядним газобалонним пневматичним тренувальним пістолетом моделі «МР-651К» калібру 4,5 мм, призначений для стрільби сферичними та ковпаковими кулями типу «ВВ» та «НПЗ» калібру 4,5 мм, до категорії вогнепальної зброї не належить, справний і придатний для виробництва пострілів стандартними сферичним та ковпаковими кулями калібру 4,5 мм (т.1 а.с.84-86).

- висновками додаткової судово-медичної експертизи № 198-ВЛ/14, установившою, що закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_31 з наявністю забійної рани в потиличній області ліворуч, утворились від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею, якою є вилучена з м`яких тканин потиличної області ліворуч потерпілого свинцева куля калібру 4,5 мм, та могла бути випущена, як з пневматичної зброї, так і з револьвера Флобера калібру 4 мм та іншої зброї, в тому числі саморобної, переробної (т.1 а.с.91-94).

- висновками судово-медичної експертизи № 142-ВЛ/14 про виявлення у ОСОБА_31 закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з наявністю забійної рани в потиличній області ліворуч, які утворились від дії тупого твердого металевого предмету, розмірами 0,5 см х 0,5 см, який був вилучений з м`яких тканин потиличної області ліворуч.

- висновками судово-медичної експертизи № 161-ОКБ/14, відповідно до яких у ОСОБА_20 виявлені проникаючи кульове поранення лівої половини грудної клітини, що бере початок від рани в проекції 6 міжребрового простору по середньо-ключичній лінії, пошкоджує міжреброві мязи, пристінну плевру, проникає в ліву плевральну порожнину, пошкоджує шостий сегмент лівої легені, де закінчується з наявністю кулі в тканині легені та виливом крові та виливом крові в плевральну порожнину, що за ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; наскрізне поранення правого стегна, яке бере початок з рани в нижній третині правого стегна по передній поверхні, пошкоджує м`які тканини (м`яза) стегна та закінчується раною на зовнішній поверхні в нижній третині правого стегна, що відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Доводи скарги обвинуваченого про знаходження його у стані необхідної оборони, є безпідставними.

Згідно приписів ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Як слідує із досліджених судом доказів, які наведені у вироку, ніякого суспільно небезпечного, у тому числі фізичного, посягання зі сторони потерпілих щодо ОСОБА_24 , а тим більш щодо ОСОБА_21 , не вчинялось, їхні права, законні інтереси не порушувалися, фізичної шкоди не завдавалося, а тому у Король не було ніяких підстав для застосування зброї і заподіяння шкоди здоров`ю ОСОБА_23 і ОСОБА_22 .

Яких-небудь істотних протиріч у показаннях потерпілих ОСОБА_23 і ОСОБА_22 , які б ставили під сумнів їх об`єктивність, матеріли провадження не містять.

Тому твердження в скарзі обвинуваченого про інше позбавлені підстав.

Оцінивши зазначенні докази в їх сукупності, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_21 діяв з прямим умислом на спричинення потерпілим вищевказаних тілесних ушкоджень, оскільки про це свідчать не тільки показання потерпілих, свідків, характер діяння, спосіб його вчинення, а й дані судово медичних експертиз щодо характеру, локалізації виявлених у потерпілих поранень та знаряддя злочину.

Так, у провадженні встановлено, що ОСОБА_21 заздалегідь взяв із салону автомобіля пістолет і навмисно здійснив із нього декілька прицільних пострілів у потерпілих, спричинивши їм зазначені вище ушкодження, а коли потерпілий ОСОБА_23 спробував затримати Король, останній повторно в упор здійснив прицільний постріл потерпілому в область грудей.

Зазначені обставини свідчать про те, що здійснюючи із пістолета, який призначений для спричинення тілесних ушкоджень живим особам, прицільні постріли у потерпілих, ОСОБА_21 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення від здійснених ним пострілів тілесних ушкоджень потерпілим і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_21 у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.121 КК України, кваліфікацію його дій за цими законами правильною, а доводи апеляційної скарги обвинуваченого про відсутність у нього умислу на спричинення тілесних ушкоджень - безпідставними.

Виходячи із вищезазначених доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності та, навівши у вироку відповідні мотиви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що показання обвинуваченого про відсутність у нього умислу на спричинення тілесних ушкоджень і знаходження його у стані необхідної оброни, є спробою уникнути відповідальності за вчинене.

Вважати цей висновок неправильним, як про це зазначено в апеляційній скарзі обвинуваченого, підстав не вбачається.

Яких-небудь даних, які б свідчили про необ`єктивність, упередженість органів розслідування або суду, не встановлено.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду і були б підставою для скасування вироку, також не встановлено.

Покарання, за своїм розміром, призначено обвинуваченому згідно з вимогами ст.65 КК України.

При цьому враховано характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості та тяжким; дані про його особу, згідно яких Король одружений, має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, офіційно не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наслідки, які настали від його протиправного діяння, тобто ті обставини, на які є посилання у скарзі заступника прокурора Харківської області.

Що стосується доводів скарги заступника прокурора Харківської області про вчинення обвинуваченим злочинів загально небезпечним способом, то ця обставина не визнана судом обтяжуючою покарання і в апеляційній скарзі заступника прокурора не ставиться питання про визнання її такою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене покарання за своїм розміром є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення Король та попередження нових злочині і підстав для призначення біль суворого покарання - не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 29 червня 2016 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги заступника прокурора Харківської області, обвинуваченого ОСОБА_9 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді:

СудАпеляційний суд Харківської області
Дата ухвалення рішення13.09.2016
Оприлюднено14.03.2023
Номер документу61407003
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —617/1962/14-к

Ухвала від 04.10.2024

Кримінальне

Чугуївський міський суд Харківської області

Бунін Є. О.

Ухвала від 19.06.2024

Кримінальне

Чугуївський міський суд Харківської області

Бунін Є. О.

Ухвала від 22.09.2023

Кримінальне

Чугуївський міський суд Харківської області

Карімов І. В.

Ухвала від 13.09.2016

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Люшня А. І.

Ухвала від 08.09.2016

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Люшня А. І.

Ухвала від 22.08.2016

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Люшня А. І.

Ухвала від 12.08.2016

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Люшня А. І.

Ухвала від 25.06.2015

Кримінальне

Апеляційний суд Харківської області

Остапчик С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні