Ухвала

від 14.09.2016 по справі 910/14778/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.09.2016Справа № 910/14778/15 Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-Трейд"

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/14778/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет застави

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд"

до публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

про визнання договору застави товарів в обороті від 29.12.2010 №567-291210/Т недійсним

за участю представників сторін:

від позивача/стягувача - Супрун О.В. (довіреність № 7-75/21 від 18.11.2015);

від відповідача/боржника/скаржника - Малиневський П.П. (довіреність № 05/05-2 від 05.05.2015);

від третьої особи - не з'явилися;

від ВДВС - не з'явилися;

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (надалі - позивач, стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" (надалі - відповідач, боржник, скаржник) про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2015 прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" до публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання договору застави товарів в обороті від 29.12.2010 №567-291210/Т недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задоволено, звернуто стягнення на предмет застави - труби металеві (сталь 20) d600 мм у кількості 1092 тон, ціною за тону 1658,39 грн без податку на додану вартість та заставною вартістю 1 810 961,88 грн та труби металеві (сталь 20) d800 мм у кількості 8 785 тон, ціною за тону 1 658,40 грн без податку на додану вартість та заставною вартістю 14 569 038,12 грн, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010 № 665/10-5, укладеного з відкритим акціонерним товариством "ДнепАЗОТ", акту прийому-передачі від 24.12.2010, балансової довідки від 24.12.2010 № 24/12-02, оборотно-сальдової відомості по рахунку від 27.12.2010 №281, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій, та за рахунок вказаного майна задоволено вимоги публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.12.2010 №371-231210 в розмірі 15 091 570,53 грн, з яких заборгованість по кредиту в розмірі 9 574 949,34 грн та заборгованість зі сплати процентів в сумі 5 516 621,19 грн; у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" до публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про визнання договору застави товарів в обороті від 29.12.2010 №567-291210/Т недійсним відмовлено.

21.10.2015 на виконання вказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідні накази.

11.07.2016 через відділ діловодства суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - ВДВС).

Вказана скарга мотивована тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі поданої стягувачем заяви про відкриття виконавчого провадження, 12.11.2015 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 49333782 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 № 910/14778/15 про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом 6 (шести) місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто граничний строк вчинення виконавчих дій, на думку боржника, сплив 12.05.2016.

Крім того, скаржник зазначає, що державним виконавцем 31.05.2016 була винесена постанова про призначення спеціаліста поза межами строку вчинення виконавчих дій, передбачених законом, а тому, останній вважає, що ВДВС порушено строк вчинення виконавчих дій, оскільки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

З огляду на викладене, боржник звернувся до суду з даною скаргою, в якій просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про призначення спеціаліста від 31.05.2016 та наслідки виконавчих дій по виконанню цієї постанови; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про закінчення виконавчого провадження з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення і зазначенням про зняття арешту та заборони.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 здійснено повторний авторозподіл судової справи між суддями, скаргу передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2016 розгляд скарги призначено на 01.08.2016.

29.07.2016 через відділ діловодства суду від ВДВС надійшли матеріали виконавчого провадження та відзив на скаргу в якому ВДВС заперечує проти задоволення скарги в повному обсязі та зазначає, що державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження» та нормами чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 розгляд справи відкладено на 05.09.2016.

15.09.2016 через відділ діловодства суду від скаржника надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

05.09.2016 через відділ діловодства суду від позивача/стягувача надійшов відзив на скаргу в якому стягувач заперечує проти задоволення скарги з огляду на те, що посилання скаржника на п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, не має правового значення, оскільки приписи вказаної норми стосуються окремих видів стягнення періодичних платежів.

Крім того, стягувач у відзиві зазначає, що ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 продовжено строк розгляду скарги та відкладено розгляд справи на 14.09.2016.

14.09.2016 через відділ діловодства суду від стягувача надійшли додаткові пояснення по суті скарги та документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник стягувача з'явився, надав пояснення по суті спору та заперечив проти задоволення скарги.

Представник боржника/скаржника у судове засідання призначене на 14.09.2016 з'явився, надав пояснення по суті спору та підтримав скаргу в повному обсязі.

Представники третьої особи та ВДВС у судове засідання 14.09.2016 не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши представників стягувача та боржника/ скаржника, судом встановлено таке.

02.11.2015 ПАТ «Європейський газовий банк» звернулося до відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - ВДВС) із заявою про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 № 910/14778/15 на підставі наказу суду від 21.10.2015 № 910/14778/15.

12.11.2015 ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49333782.

17.02.2016 ВДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений строк.

Також 17.02.2016 ВДВС, з метою виконання рішення Господарського суду міста Києва винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

29.02.2016 заступником директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Крайчинського С.С. було складено подання про утворення виконавчої групи на підставі якого 01.03.2016 було винесено постанову про утворення виконавчої групи.

18.04.2016 стягувач звернувся до ВДВС із клопотанням про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

31.05.2016 головним державним виконавцем ВДВС було винесено постанову про призначення спеціаліста у виконавчому провадженні № 49333782 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 № 910/14778/15.

14.06.2016 боржник звернувся до ВДВС із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із закінченням строку, передбаченого законом для виконання рішення суду.

Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Норми статті ст. 30 Закону, на яку посилається скаржник, не передбачають автоматичного закінчення (закриття) виконавчого провадження у випадку закінчення встановленого законом шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Натомість, відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Щодо п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону на який посилається скаржник, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, суд зазначає, що положення п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону застосовуються лише до окремих видів стягнення, таких як стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, стягнення інших періодичних платежів тощо, тобто таких видів стягнення, які регулюються спеціальним окремим законом. При цьому, строк, встановлений для здійснення виконавчих дій не є строком, передбаченим законом для відповідного виду стягнення в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Факт порушення державним виконавцем шестимісячного строку для проведення виконавчих дій, не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі скарги боржника за цим виконавчим провадженням, а навпаки може бути підставою для оскарження дій органу ДВС стягувачем у зв'язку з затягуванням виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Виходячи з того, що в даному випадку примусовому виконанню підлягає судове рішення у справі про звернення стягнення на предмет застави, яке до цього часу не виконане, у органу державної виконавчої служби відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження подання державним виконавцем заявок на проведення прилюдних торгів з моменту відкриття виконавчого провадження № 49333782, судом встановлено, що майно боржника, на яке накладено стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 № 910/14778/15, ВДВС не реалізоване, вчинення державним виконавцем будь-яких інших дій щодо примусового виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави скаржника матеріалами справи не підтверджується, а обставина порушення державним виконавцем шестимісячного строку для проведення виконавчих дій, зокрема винесення постанови про призначення спеціаліста, не може бути підставою для визнання недійсною вищевказаної постанови та закінчення виконавчого провадження.

Така позиція суду погоджується з позицією, викладеною у постановах Вищого господарського суду України від 15.10.2014 у справі № 34/213 та від 02.11.2015 у справі № 26/244.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи скаржника, викладені у скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає з підстав, встановлених та наведених у даній ухвалі.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-Трейд" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в повному обсязі.

2. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Я.А. Карабань