Ухвала

від 29.01.2020 по справі 910/14778/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання

29.01.2020Справа № 910/14778/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Грузького Ю.О., розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста"

про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 до виконання

у справі № 910/14778/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет застави

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

про визнання договору застави товарів в обороті №567-291210/Т від 29.12.2010 недійсним

представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 року первісний позов було задоволено; звернуто стягнення на предмет застави - труби металеві (сталь 20) d600 мм у кількості 1092 тон, ціною за тону 1658,39 грн без податку на додану вартість та заставною вартістю 1 810 961,88 грн та труби металеві (сталь 20) d800 мм у кількості 8785 тон, ціною за тону 1 658,40 грн без податку на додану вартість та заставною вартістю 14 569 038,12 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу №665/10-5 від 16.12.2010, укладеного з Відкритим акціонерним товариством "ДнепАЗОТ", акту прийому-передачі від 24.12.2010, балансової довідки № 24/12-02 від 24.12.2010, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 281 від 27.12.2010, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій, та за рахунок вказаного майна задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Триумф-трейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №371-231210 від 23.12.2010 в розмірі 15 091 570,53 грн, з яких заборгованість по кредиту в розмірі 9 574 949,34 грн та заборгованість зі сплати процентів в сумі 5 516 621,19 грн та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

21.10.2015 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі № 910/14778/15 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" та замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста".

14.01.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/14778/15 до виконання.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020, у зв`язку з відпусткою судді Любченко М.О., справу № 910/14778/15 передано судді Нечаю О.В. для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 справу № 910/14778/15 прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 до виконання призначено на 29.01.2020.

В судове засідання 29.01.2020 з`явився представник заявника, яка просила суд задовольнити заяву та поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 до виконання.

Представники інших учасників справи в судове засідання 29.01.2020 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення частини 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, та приймаючи до уваги те, що інші учасники справи не скористались передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України правом подати письмові пояснення щодо поданої заяви з викладенням своїх аргументів, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності представників інших учасників справи.

Розглянувши у судовому засіданні 29.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 до виконання та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент видачі наказу) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції).

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент видачі наказу) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції на момент видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016.

Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження (чинна редакція) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України Про виконавче провадження (чинна редакція) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (чинна редакція) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2016 органом державної виконавчої служби було винесено постанову ВП № 49333782 про повернення виконавчого документу стягувачеві.

Частинами 4, 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження (чинна редакція) передбачено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, з огляду на положення статті 12 Закону України Про виконавче провадження , наказ Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 був дійсний для пред`явлення до виконання до 30.11.2019.

Як було вказано вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 у справі № 910/14778/15 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" та замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста".

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження судом встановлено, що 24.09.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (первісний кредитор, стягувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, майнових прав та дебіторської заборгованості, зареєстрований в реєстрі за № 2257, за яким право грошової вимоги за Кредитним договором №371-231210 від 23.12.2010 та Договором застави товарів в обороті №567-291210/Т від 23.12.2010 перейшло до нового кредитора (заявника).

З огляду на те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 в даній справі відбулась лише 04.11.2019 і строк пред`явлення вказаного виконавчого документа сплинув, заявник не може здійснювати ефективний захист своїх прав, у зв`язку з чим просить суд поновити строк на пред`явлення вказаного наказу до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З правової конструкції частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

Викладені у заяві обставини, на думку суду, є об`єктивними причинами, які унеможливили виконання судового рішення у даній справі у передбачений законом строк та не залежали від волевиявлення заявника.

Судом враховано, що право вимоги за Кредитним договором №371-231210 від 23.12.2010 та Договором застави товарів в обороті №567-291210/Т від 23.12.2010 перейшло до нового кредитора (заявника) лише 24.09.2019, а заяву ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 було задоволено судом 04.11.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.97 у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України ).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у цій справі до виконання є поважними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його поновлення, у зв`язку з чим заява ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/14778/15 до виконання задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2015 у справі № 910/14778/15 до виконання.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2020.

Суддя О.В. Нечай