Постанова

від 15.09.2016 по справі 910/28037/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Справа№ 910/28037/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Шмиговській А.М.

від позивача - Домашенко О.Є. (довіреність б/н від 21.06.2016р.); Зюзя А.С. (довіреність б/н від 12.09.2016 р.)

від відповідача - Спасибко А.В. (довіреність б/н від 05.11.2015р.), Лобас С.В. (директор), ОСОБА_6 (довіреність б/н від 07.12.2015р.);

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1666 від 05.12.2015р.);

від третьої особи 3 - не з'явився;

від третьої особи 4 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1676 від 07.12.2015р.);

від третьої особи 5 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1660 від 05.12.2015р.);

від третьої особи 6 - не з'явився;

від третьої особи 7 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №148 від 08.02.2016р.);

від третьої особи 8 - не з'явився;

від третьої особи 9 - не з'явився;

від третьої особи 10 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1663 від 05.12.2015р.);

від третьої особи 11 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1671 від 07.12.2015р.);

від третьої особи 12 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1725 від 21.12.2015р.);

від третьої особи 13 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1779 від 29.12.2015р.);

від третьої особи 14 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність б/н від 28.12.2015р. та довіреність №1785 від 30.12.2015р.);

від третьої особи 15 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №1672 від 07.12.2015р.);

від третьої особи 16 - не з'явився;

від третьої особи 17 - не з'явився;

від третьої особи 18 - не з'явився;

від третьої особи 19 - не з'явився;

від третьої особи 20 - не з'явився;

від третьої особи 21 - не з'явився;

від третьої особи 22 - не з'явився;

від третьої особи 23 - не з'явився;

від третьої особи 24 - ОСОБА_7, ОСОБА_6 (довіреність №220 від 27.02.2016р.);

від ТОВ «Схід Цемент» - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-90»

на рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2016р.

у справі №910/28037/15 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-90»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_8

2) ОСОБА_9

3) ОСОБА_10

4) ОСОБА_11

5) ОСОБА_12

6) ОСОБА_13

7) ОСОБА_14

8) ОСОБА_15

9) ОСОБА_16

10) ОСОБА_17

11) ОСОБА_18

12) ОСОБА_19

13) ОСОБА_20

14) ОСОБА_21

15) ОСОБА_22

16) ОСОБА_23

17) ОСОБА_24

18) ОСОБА_25

19) ОСОБА_26

20) ОСОБА_27

21) ОСОБА_28

22) ОСОБА_29

23) ОСОБА_30

24) ОСОБА_31

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Цемент»

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-90» про визнання недійсним договору №1/05/07 від 23.05.2007 р. на будівництво офісно-житлового комплексу по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі м. Києва, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Демос-90» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2016 р. залучено до участі у розгляді даної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_8 (третя особа 1), ОСОБА_9 (третя особа 2), ОСОБА_10 (третя особа 3), ОСОБА_11 (третя особа 4), ОСОБА_12 (третя особа 5), ОСОБА_13 (третя особа 6), ОСОБА_14 (третя особа 7), ОСОБА_32 (третя особа 8), ОСОБА_16 (третя особа 9), ОСОБА_17 (третя особа 10), ОСОБА_18 (третя особа 11), ОСОБА_33 (третя особа 12), ОСОБА_20 (третя особа 13), ОСОБА_21 (третя особа 14), ОСОБА_34 (третя особа 15), ОСОБА_23 (третя особа 16), ОСОБА_35 (третя особа 17), ОСОБА_36 (третя особа 18), ОСОБА_26 (третя особа 19), ОСОБА_37 (третя особа 20), ОСОБА_38 (третя особа 21), ОСОБА_29 (третя особа 22), ОСОБА_30 (третя особа 23).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.02.2016 р. позов ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій» задоволено. Визнано недійсним договір №1/05/07 від 23.05.2007 р. на будівництво офісно-житлового комплексу по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі м. Києва, укладений між ТОВ «Демос-90» та ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій». Стягнуто з ТОВ «Демос-90» на користь ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій» судовий збір у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Демос-90» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.02.2016 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є безпідставним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Також просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність, що не було зроблено судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Схід Цемент».

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представник третіх осіб 2, 4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 24 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, в позові відмовити.

Представники третіх осіб 1, 3, 6, 8, 9, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 та представника ТОВ «Схід Цемент» в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників третіх осіб 1, 3, 6, 8, 9, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 та представника ТОВ «Схід Цемент».

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 21.03.2016 р., 04.04.2016 р., 18.04.2016 р., 23.05.2016 р., 13.06.2016 р., 29.06.2016 р., 15.08.2016 р., 05.09.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників третіх осіб 1, 3, 6, 8, 9, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 та представника ТОВ «Схід Цемент» не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які були присутні у судовому засіданні, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.05.2007 р. між ТОВ «Демос-90» та ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій» укладено договір № 1/05/07 на будівництво офісно-житлового комплексу по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі міста Києва, за умовами якого сторони домовились поєднати виробничий та фінансовий потенціал для початку будівництва житла та офісних приміщень із залученням кошів фізичних та юридичних осіб та передачі житла та офісних приміщень у власність.

Відповідно до п. 1.2. договору, будівництво здійснюється по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі міста Києва на земельній ділянці, площею 0, 3036 га, що надана позивачу в оренду згідно договору оренди ВСА № 339083 від 18.05.2005 р.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, побудований офісно-житловий комплекс є власністю ТОВ «Демос-90».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що договір № 1/05/07 від 23.05.2007 р. на будівництво офісно-житлового комплексу по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі міста Києва підписаний ОСОБА_5 (у якості директора) одночасно від імені ТОВ «Демос-90» та ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій», що суперечить нормам чинного законодавства України.

Також, позивач зазначає, що 24.06.2014 р. господарським судом міста Києва було винесено рішення від 24.06.2014 р. по справі №910/10225/14 за позовом «Демос-90» до ТОВ «ЛІСТ» про стягнення 1224706,93 грн. у зв'язку з виконанням договору №1/05/07 від 23.05.2007 р.

Слід зазначити, що в судовому засіданні директором ТОВ «Демос-90» було заявлено, що про цей позов від імені ТОВ «Демос-90» йому взагалі не було відомо та ТОВ «Демос-90» не зверталось з таким позовом до суду. Відповідач стверджує, що даний позов було подано самим позивачем.

В матеріалах справи наявна заява про застосування строків позовної давності за підписом представником відповідача, в якій останній просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність та задовольнити апеляційну скаргу, в тому числі з підстав спливу строку позовної давності.

Також в матеріалах справи наявна заява представника третьої особи ОСОБА_31 про застосування строків позовної давності, в якій останній просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність, оскільки він був залучений до участі у справі лише в суді апеляційної інстанції.

Відповідач, обґрунтовуючи подану ним заяву про застосування строку позовної давності зазначив, що вказана заява заявлялась ним в суді першої інстанції в усній формі, що може бути підтверджено відтворенням технічного запису судового засідання.

Представник інших учасників судового процесу, які брали участь в засіданнях в суді першої інстанції, підтвердили вищезазначений факт.

Представник позивача щодо зазначених обставин пояснив, що не приймав участі при розгляді даної справи в суді першої інстанції та не може ні підтвердити ні спростувати вказаний факт. Разом із тим представником позивача було подано заперечення щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності з клопотанням про врахування цих заперечень при розгляді справи по суті, а також визнанням поважними причин пропуску позивачем строків позовної давності.

У зв'язку з зазначеними обставинами, за клопотанням представника відповідача, у судовому засіданні було заслухано аудіозапис судових засідань по даній справі в суді першої інстанції. Проте, через погану якість звукозапису судових засідань, неможливо достовірно встановити чи було заявлено таке клопотання під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п.п. 2.1. абз. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 № 10 законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов'язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (п. 6 ч. 2 ст. 81-1 ГПК України); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

Відповідно до ст.ст. 4, 43, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх вищезазначених обставин справи в їх сукупності, з урахуванням принципів рівності та змагальності сторін, колегія суддів дійшла висновку про прийняття заяви про застосування строків позовної давності до розгляду, як такої, що була зроблена відповідачем в суді першої інстанції в усному порядку, оскільки неможливо достовірно встановити чи заявлялось вказане клопотання під час розгляду даної справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 6.1 договору № 1/05/07 від 23.05.2007 р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання взятих ними зобов'язань.

Таким чином, перебіг позовної давності за цим договором починається з 23.05.2007 р.

Відповідно до ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальний термін тривалості позовної давності, відповідно до приписів ст. 257 ЦК України, складає три роки. Отже, строк позовної давності для оскарження дійсності договору № 1/05/07 від 23.05.2007 р. сплинув 22.05.2010 р. Проте позивач з позовом про визнання договору недійсним звернувся 30.10.2015 р.

Щодо посилань позивача на те, що останній не був обізнаний про існування спірного договору, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, договір №1/05/07 від 23.05.2007 р. було підписано ОСОБА_5, який одночасно обіймав посади директора як у ТОВ «Демос-90» так і в ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій», а тому посилання позивача на те, що ТОВ «ЛІСТ» не було обізнано про існування вказаного договору не є коректним. Крім того, ОСОБА_5 був директором ТОВ «ЛІСТ» до 11.06.2013 р., тобто протягом всього перебігу строку позовної давності.

Також, відповідач в судовому засіданні зазначив, що протягом перебування ОСОБА_5 на посаді директора ТОВ «ЛІСТ» договір №1/05/07 не оскаржував ся, а ТОВ «ЛІСТ» отримувало кошти від ТОВ «Демос-90».

В п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» вказано, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за перше півріччя 2016 р., аналіз наведених норм матеріального права (ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України) дає підстави для висновку, що сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є самостійною підставою для відмови в позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 р. за заявою №14902/04 у справі «Відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», п. 51 рішення від 22.10.1996 р. за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства».

В матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності пропуску ним строку позовної давності для визнання договору № 1/05/07 від 23.05.2007 р. недійсним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору №1/05/07 від 23.05.2007 р. на будівництво офісно-житлового комплексу по вул. Жилянській, 26 у Голосіївському районі м. Києва, укладеного між ТОВ «Демос-90» та ТОВ «Лабораторія інформаційних систем та технологій» у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Щодо заяви третьої особи ОСОБА_31 про застосування судом строку позовної давності колегія зазначає наступне.

В п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Згадану заяву може бути зроблено і в процесі нового розгляду справи, який здійснюється після скасування судового рішення (судових рішень) за результатами його касаційного перегляду. Водночас заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на вищезазначене заява третьої особи про застосування судом строку позовної давності колегією суддів до уваги не приймається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2016 р. у справі №910/28037/15 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-90» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.02.2016 р. у справі №910/28037/15 скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія інформаційних систем та технологій» (04050, м. Київ, пров. Пилипівський, 4, код ЄДРПОУ 32049204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Демос-90» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 26, код ЄДРПОУ 34180384) 1515 (одну тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/28037/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець