Постанова

від 14.09.2016 по справі 810/5842/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5842/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" (далі - ТОВ "Євроконсалтинг-Софт") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби про зобов'язання встановити спосіб подачі, визначити форму податкової декларації з податку на додану вартість, номер платників податку на додану вартість, які слід використовувати при подачі податкової звітності та прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за період: грудень 2014 р. - лютий 2015 р.

Згідно заяви від 10.03.2016 р. про зміну позовних вимог позивач просив суд визнати податковою звітністю податкові декларації з ПДВ позивача (код ЄДРПОУ 31924300) за період грудень 2014 р., січень - лютий 2015 р. та внести інформацію з даних декларацій до відповідних баз даних контролюючого органу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Євроконсалтинг-Софт" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 21 січня 2015 р. (квитанція №1) та 20 березня 2015 р. (квитанція № 1) позивачем до відповідача були направлені в електронному вигляді дані податкові звітності з податку на додану вартість за період: грудень 2014 р. - лютий 2015 р.

Однак, така звітність відповідачем прийнята не була, зокрема, програмне забезпечення ІС «Податковий блок» формувало повідомлення: повідомлення «документ j020116 податкова декларація з податку на додану вартість» не прийнято.

Згідно листа Державної фіскальною служби України від 16.11.2015 р. №24391/6/99-99-11-02-02-15, відповідачем не було прийнято декларації позивача з ПДВ грудень 2014 р. - лютий 2015 р., відправлені засобами електронного зв'язку, оскільки у період з 21 січня по 20 березня 2015 р. був відсутній договір між позивачем та відповідачем про визнання електронних документів.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється ст. 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 ст. 49 цього Кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 цього Кодексу податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п. 49.3 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України встановлено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233, визначено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Слід зазначити, що, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим згідно положень ст. 651 Цивільного кодексу України.

Отже, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку зі зміною місця реєстрації юридичної особи у грудні 2012 року та проведення процедури передачі облікової картки платника податків юридичної особи з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва до Броварської ОДПІ (відповідач), протягом 2013-2014 років позивач здійснював подачу податкової звітності частково до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та до частково до Броварської ОДПІ.

Між позивачем та Броварською ОДПІ 04.09.2014 р. було укладено договір про визнання електронних документів. Також у цей же період був чинний договір про визнання електронних документів від 27.08.2014 р., укладений з ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

З 04 січня 2015 року позивача було повністю переведено на облік до Броварської ОДПІ. Хоча 14.01.2015 р. позивач будучи про це необізнаним, через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України зареєстрував дві податкові накладні №9077559724 та №9077559744. Реєстрацію податкових накладних здійснила ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Як вбачається з пояснень Броварської ОДПІ, договір про визнання електронних документів, укладений з позивачем було розірвано 22.12.2014 р. в односторонньому порядку, на підставі довідки відповідача "Про відсутність платника за місцезнаходженням" від 19.12.2014 р. №2183.

Умовами вказаного договору було передбачено право розірвати договір в односторонньому порядку в разі зміни платником місяця реєстрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та з виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких містяться в матеріалах справи, - з 01.06.2014 р. по 27.01.2015 р. позивача було зареєстровано за юридичною адресою: м. Бровари Київської області, вул. Київська, 154, оф. 9, а з 12.02.2015 р. юридична адреса позивача - м. Київ, вул. Л.Руденко, 6а, оф. 616.

Отже, станом на час подання до Броварської ОДПІ податкової звітності з ПДВ, зміни юридичної адреси позивача згідно витягів з ЄДР не відбувались, позивач знаходився за адресою: м. Бровари Київської області, вул. Київська, 154, оф. 9, отже і підстави для розірвання Броварською ОДПІ в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів були відсутні.

Разом з тим, позивач з 21.01.2015 р. неодноразово електронним документом надсилав договір про визнання електронних документів, який згідно квитанцій №2 в матеріалах справи не було прийнято.

Відповідно до матеріалів справи позивачем підтверджувалися відомості про юридичну особу 06.02.2015 р. та 18.03.2015 р.

За таких обставин, відповідач мав здійснювати приймання електронної податкової звітності від позивача, тому колегія суддів прийшла до висновку про необхідність визнання податковою звітністю податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "Євроконсалтинг-Софт" за період: грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.

Необхідно зазначити, що 25 березня 2015 р. між позивачем та відповідачем договір про визнання електронних документів укладено повторно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому апеляційну скаргу ТОВ "Євроконсалтинг-Софт" необхідно задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, оскільки постанова ухвалена з неповним з'ясуванням обставин справи.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" - задовольнити.

Визнати податковою звітністю податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроконсалтинг-Софт" за період: грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст постанови складено 19.09.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.