Рішення

від 14.09.2016 по справі 915/769/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 915/769/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов. №74 14.06.2016

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства В«Миколаївський облавтодорВ» Відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«БМ Трейд ОйлВ»

(54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 91),

про: стягнення заборгованості у сумі 205334,77 грн., -

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство В«Миколаївський облавтодорВ» Відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«БМ Трейд ОйлВ» заборгованості у сумі 205334,77 грн., з яких: 95752,04 грн. боргу за орендну плату та 109582,73 грн. боргу за електроенергію, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач свої зобов'язання за договорами оренди нерухомого майна №01/1 від 02.09.2014 та спільного використання технологічних електричних мереж №1019/06 від 30.09.2014 належним чином не виконав.

14.09.2016 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою він зменшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача за договором оренди нерухомого майна №01/1 від 02.09.2014 суму 59145,32 грн., з яких: 51338,26 грн. основний борг за період з листопада 2015 року по травень 2016 року, 1329,45 грн. збитків від інфляції за період з січня 2016 року по квітень 2016 року, 6007,58 грн. пені за період з 11.01.2016 по 10.07.2016; 470,03 грн. - 3% річних за період з 30.11.2015 по 31.05.2016 та за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №1019/06 від 30.09.2014 суму основного боргу у розмірі 25186,55 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 14.09.2016.

Під час розгляду справи, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими поверненнями (а.с. 78-80, 104-106, 133-135), але вимог ухвал суду від 14.07.2016, 01.08.2016, 16.08.2016 не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання не з'явився.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 14.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

02.09.2014 між Дочірнім підприємством В«Миколаївський облавтодорВ» Відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«БМ Трейд ОйлВ» був укладений договір оренди нерухомого майна №01/1 (надалі - Договір №01/1) (а.с.19-24), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування будівлі та споруди (вагова А-1 площею 27,7 кв.м., цех для виготовлення з/б виробів И-1 площею 541,9 кв.м., навіс з ямою для пропарки К-1 площею 155,5 кв.м., котельня Л-1 площею 125,1 кв.м., арматурний цех М-1 площею 212,5 кв.м., прохідна У-1 площею 8,1 кв.м., ворота металеві (споруда № 2) площею 9,5 кв.м., пожежне водосховище (споруда № 6) об'ємом 78 куб.м., бітумні котли 10 штук (споруда № 8) та ваги автомобільні (споруда № 12) під розміщення виробництва бітуму дорожнього, загальною площею 1080,3 кв.м., за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларівка, Київське шосе, 6А, що обліковується на балансі філії «Миколаївська ДЕД» ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить 320024,00 грн. станом на 30.06.2014 (п. 1.1 Договору №01/1).

Згідно п.9.1 Договору №01/1 він укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з моменту його підписання обома сторонами. Умови цього договору розповсюджуються на відносини, що виникли між сторонами до моменту його підписання, починаючи з 08.08.2014 відповідно до протоколу намірів від 08.08.2014 (а.с.16-17).

Відповідно до п.п.2.1, 2.4 Договору №01/1 відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою. Обов'язок складання акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Договору №01/1 орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки і становить за базовий місяць розрахунку (червень 2014) - 4040,30 грн. без урахування ПДВ. Орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 100% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих позивачем рахунків. У разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції.

02.09.2014 сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна (а.с.27-28), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування будівлі та споруди, визначене п. 1.1 Договору №01/1.

Відповідно до ст.ст.759, 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Згідно п.4.2 Договору №01/1 відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок позивача орендну плату, суму податку а додану вартість, суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), плату за послуги, що надає позивач (якщо такі надаються) та компенсацію податку на землю шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих позивачем рахунків та надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати.

На виконання вищезазначених умов Договору №01/1 позивачем за період з листопада 2015 року по травень 2016 року було виставлено відповідачу рахунки-фактури №СФ-0000070 від 30.11.2015 на суму 7811,86 грн., №СФ-0000078 від 31.12.2015 на суму 7866,46 грн., №СФ-005 від 31.01.2016 на суму 7937,15 грн., №СФ-009 від 29.02.2016 на суму 7910,17 грн., №СФ-013 від 31.03.2016 на суму 7986,74 грн., №СФ-019 від 30.04.2016 на суму 8265,78 грн., №СФ-026 від 31.05.2016 на суму 8274,04 грн. (а.с.108, 110, 112, 114, 116, 118, 120).

Відповідно до ст.ст. 285, 286 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Враховуючи, що зазначені умови договору щодо сплати орендної плати відповідачем не були виконані належним чином, станом на час розгляду справи борг відповідача склав 51338,26 грн. за період з листопада 2015 року по травень 2016 року включно, який відповідачем не заперечений.

Доказів погашення вказаної заборгованості на дату прийняття рішення відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 51338,26 грн. основного боргу по Договору №01/1 від 02.09.2014 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 1329,45 грн. інфляції за період з січня 2016 року по квітень 2016 року та 470,03 грн. - 3% річних за період з 30.11.2015 по 31.05.2016.

Відповідачем розрахунки не заперечені.

Судом розрахунок інфляції та річних перевірений, нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд вважає правомірним.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 1329,45 грн. збитків від інфляції та 470,03 грн. - 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.1. ст.230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.3 Договору №01/1, сторони погодили, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч. додатковими угодами, відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такої затримки (включаючи день оплати).

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань за Договором №01/1, позивачем на підставі п.8.3 Договору №01/1 нараховані та заявлені до стягнення 6007,58 грн. пені за період з 11.01.2016 по 10.07.2016, яка підтверджена розрахунком позивача, відповідачем не заперечені та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.4.15 Договору №01/1 відповідач зобов'язаний укласти з позивачем орендованого майна договір про відшкодування витрат відповідача за комунальні та інші послуги на утримання орендованого майна (якщо такі надаються) та оплату послуг, що їх надає позивач (якщо такі надаються) або ж обумовити порядок такого відшкодування та оплати в договорі оренди.

На виконання п.4.15 Договору №01/1, між філією «Миколаївська ДЕД» ДП «Миколаївський облавтодор» (надалі - власник мережі) та відповідачем був укладений Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №1019/06 від 30.09.2014 (надалі Договір №1019/06), відповідно до якого власник мережі зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії в межах дозволених величин відповідачу до використання в точки приєднання відповідача, а відповідач - своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електричної енергії (п.1.1 договору).

Згідно п.10.4 Договору №1019/06 він укладений на строк до 31.12.2014, набрав чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Пунктом 4.1 Договору №1019/06 відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за розрахунковий період за використання електричних мереж. Плата за використання мереж вноситься відповідачем на підставі рахунка щомісячно та може коригуватися в залежності від зміни умов.

Відповідно до п.п.7.1-7.3 Договору №1019/06 розрахунковим вважається період з 30 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця. На підставі показів засобів обліку електричної енергії, оформлюється акт про обсяг переданої електричної енергії в 2-х екземплярах. Оплата відповідачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання і переданої електроенергії здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого акта прийому-здачі наданих послуг у десятиденний термін з дати отримання рахунка.

На підставі п.1.1 Договору №1019/06 відповідач використовував електричну енергію власника мережі в межах дозволених величин за період з січня 2016 року по березень 2016 року, що підтверджується відповідними актами про використану електричну енергію за січень 2016 року у кількості 3404 квт.год., за лютий 2016 року у кількості 4704 квт.год., за березень 2016 року у кількості 2960 квт.год. (а.с.49-51).

В свою чергу, на підставі цих актів позивач виставив відповідачу рахунки-фактури №СФ-00012 від 31.01.2016 на суму 6492,38 грн., №СФ-00021 від 29.02.2016 на суму 8971,85 грн., №СФ-00054 від 31.03.2016 на суму 5645,54 грн. (а.с.52-54), що підтверджується поштовою квитанцією від 16.08.2016 (а.с.137).

Доказів оплати зазначених рахунків відповідачем суду не надано.

Відповідно до поданого позивачем акту взаємних розрахунків за період з 01.09.2014 по 31.12.2015 (а.с.43) станом на 31.12.2015 за відповідачем рахувалася заборгованість в сумі 27076,78 грн.

21.01.2016 відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача оплату за грудень 2015 року в сумі 23000,00 грн., що підтверджується випискою банку станом на 21.01.2016 та меморіальним ордером від 21.01.2016 (а.с.44-47).

У зв'язку з цим, відповідно до розрахунку заборгованості відповідач за грудень 2015 року був зобов'язаний сплатити позивачу 4076,78 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором №1019/06 становить 25186,55 грн. (4076,78 грн. за грудень 2015 року + 21109,77 грн. за січень - березень 2016 року), що підтверджується розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«БМ Трейд ОйлВ» , 54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 91 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 39236572) на користь Дочірнього підприємства В«Миколаївський облавтодорВ» Відкритого акціонерного товариства В«Державна акціонерна компанія В«Автомобільні дороги УкраїниВ» , 54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2-А (р/р 26007053208522 МФ КБ «Приватбанк», м. Миколаїв, МФО 326610, код ЄДРПОУ 31159920) за Договором оренди нерухомого майна № 01/1 від 02.09.2014 - 51338,26 грн. основного боргу, 1329,45 грн. збитків від інфляції, 6007,58 грн. пені, 470,03 грн. - 3% річних; за договором про спільне використання технологічних електричних мереж №1019/06 від 30.09.2014 - 25186,55 грн. основного боргу та 1378,0 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 16 вересня 2016 року.

Суддя М.В. Мавродієва