Рішення

від 19.09.2016 по справі 904/6059/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.16р. Справа № 904/6059/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит-Комп", м. Дніпро

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 88 058,12 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: директор ОСОБА_1, паспорт серії АМ №1076815, виданий Дніпропетровським РВУМВС України в Дніпропетровській області 26.12.2000; представник ОСОБА_2, довіреність від 21.07.2016;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність від 10.05.2016; головний бухгалтер ОСОБА_4, довіреність від 10.08.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит-Комп" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" (відповідач) про стягнення 85000,00 грн боргу за надані аудиторські послуги, 2611,00 грн пені та 447,12 грн 3% річних за період прострочки з 18.05.2016 по 20.07.2016.

Відповідачем 11.08.2016 надано відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що послуги були надані неякісно, вартість послуг завищена в декілька разів, а договір на надання послуг та акт виконаних робіт були підписані попереднім керівником самовільно, без погодження з керівниками відділів підприємства.

В судовому засіданні 11.08.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.09.2016.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 між сторонами укладений договір №22/03 про надання аудиторських послуг з виконання позивачем завдання з надання впевненості щодо повноти та достовірності формування у 2015 році доходів та витрат, повноти та правильності нарахування та сплати податків.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору відповідач зобов'язався в передбачений договором строк прийняти та сплатити надані аудиторські послуги.

Згідно з пунктом 5.2 Договору Замовник зобов'язаний сплатити надані аудиторські послуги протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі аудиторських послуг.

30 квітня 2016 року між Замовником та Виконавцем підписано акт приймання-передачі робіт за Договором №22/03 від 22.03.2016 на надання аудиторських послуг вартістю 85000,00 грн.

Враховуючи умови договору щодо строків оплати наданих послуг, оплата мала бути здійснена до 18.05.2016 включно.

21.07.2016 позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами стягнути борг за надані послуги, зазначаючи, що борг відповідачем до цього часу не сплачений.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що послуги позивачем надані неякісно, оскільки з 21.06.2016 по 19.07.2016 на підприємстві "Зеленбуд" головним ревізором-інспектором Дніпродзержинської ОДШ ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2015. За результатами даної перевірки було складено акт № 1576/91/04-03-13-04/05472910 від 25.07.2016. У висновку даного акту плановою виїзною перевіркою встановлено порушення п.п. 169.1.1. п. 169.2, ст. 169 Податкового кодексу України - недоутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 2746,41 грн, в т.ч.: за січень 2015 - 1037,50 грн, за лютий 2015 - 91,35 грн, за березень 2015 - 179,12 грн, за квітень 2015 - 236,87 грн, за липень 2015 - 189,42 грн, за серпень 2015 - 182,70 грн, за вересень 2015 - 182,70 грн, за жовтень 2015 - 190,00 грн, за листопад 2015 - 274,05 грн, за грудень 2015-182,70 грн.

У Звіті позивача жодних даних з приводу недонарахування ПДФО не зазначено, тобто можна зробити висновок про те, що позивачем послуги, зазначені у договорі № 22/03 від 22.03.2016 року були надані неякісно, що суперечить ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України , де зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином. В зв'язку з неякісно наданими позивачем послугами КП ДМР "Зеленбуд" було завдано збитків на суму 2746,41 грн. (сума донарахованого ПДФО). Відповідно до ч. 6 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Крім того, договір № 22/03 від 22.03.2016 було підписано попереднім керівником підприємства самовільно, без погодження з іншими керівниками відділів підприємства. Акт наданих послуг від 30.04.2016 до договору № 22/03 від 22.03.2016 року був також підписаний попереднім керівником підприємства самовільно, без узгодження з керівниками відділів підприємства.

Також станом на момент підписання акту наданих послуг 30.04.2016 підприємство не могло знати, що аудиторські послуги надані неякісно, оскільки перевірка податковою інспекцією була проведена протягом червня - липня 2016 року.

У п. 5.1. Договору зазначена вартість договору 85 000,00 грн., проте жодного розрахунку вартості послуг позивачем надано не було, тому не зрозуміло яким чином обґрунтовується вартість договору.

Відповідач вважає, що вартість аудиторських послуг є завищеною в декілька разів, оскільки підприємством було вивчено цінові пропозиції інших аудиторів в межах області по наданню аналогічних послуг і встановлено, що вартість їх послуг складає від 20 тис. грн до 25 тис. грн.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не було дотримано вимог щодо досудового врегулювання спору.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Договір на надання аудиторських послуг №22/03 від 22.03.2016 підписаний з боку відповідача виконуючим обов'язки начальника, який мав обсяг повноважень керівника підприємства, що визначені Статутом, у тому числі укладати договори з певними умовами без погодження з начальниками відділів підприємства. на чому наголошує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 902 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вартість послуг визначена двома сторонами в договорі, така ж сама ціна зазначена в акті прийому - передачі послуг, при підписанні якого відповідачем не заявлено ніяких заперечень чи зауважень, тому суд не приймає доводи відповідача про завищену ціну наданих послуг.

Таким чином, відповідач, який уклав договір на тих умовах, що визначені в договорі, повинен виконувати свої зобов'язання та нести відповідальність в порядку та строки, обумовлені договором.

Стосовно доводів відповідача про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором та завдання тим самим йому збитків слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано

збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Позивач виконував свої зобов'язання за договором виключно на основі наданих відповідачем первинних документів, своєчасності внесення даних первинних документів до бази ПК 1С бухгалтерія та порівнянні отриманих результатів з даними, що внесені підприємством до податкової звітності, наданої підприємством до контролюючих і перевіряючих органів у 2015 році.

29.03.2016 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі документів, на якому містяться підписи відповідальних осіб обох сторін. Враховуючи недостатність наданих документів, позивачем листом від 04.04.2016 було витребувано у відповідача більший обсяг документів, ніж фактично було надано відповідачем, в тому числі й заяви про соціальні пільги працівників.

У звіті аудитора на сторінці 2 зазначено, що у зв'язку с тим, що первинні документи надані не в повному обсязі, аудитор не має можливості підтвердити з високою долею вірогідності дані, щоб підтвердити правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому прийнято рішення не надавати аудиторський висновок як того потребує стандарт № 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної Фінансової інформації", а надати звіт щодо результатів перевірки бухгалтерського і податкового обліку Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" за 2015 рік.

Статтею 21 Закону України "Про аудиторську діяльність" передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків.

Суд в даному випадку не вбачає в діях позивача будь - яких винних дій, які б спричинили збитки для відповідача. За результатами надання аудиторських послуг позивачем надано звіт, зміст якого відповідач мав самостійно оцінити та зробити висновки чи відповідає звіт тим результатам, які очікувались.

Згідно з п. 3.3 договору якщо надані аудиторські послуги не відповідають чинному законодавству, міжнародним стандартам аудиту та умовам даного договору, замовник зобов'язаний протягом трьох днів після отримання документів, надати виконавцю мотивовану відмову від прийняття аудиторських послуг.

Акт виконаних робіт підписаний відповідачем без вмотивованої відмови від прийняття послуг, в строки, встановлені договором, що є доказом того, що відповідач повністю усвідомлював, який саме документ він отримав, які висновки з цього документу можна робити та яку відповідальність за цим документом несуть як позивач так і відповідач.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено обов'язок позивача надати відповідачу саме звіт, а не висновок.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу за надані послуги в сумі 85000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.6.5 договору сторони дійшли згоди про те, що за порушення встановлених договором термінів оплати, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунок пені за період з 18.05.2016 по 20.07.2016 на суму 2611,00 грн наданий позивачем, суд дійшов висновку про її обгрунтованість.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 18.05.2016 по 20.07.2016 на суму 447,12 грн, перевіривши розрахунок яких суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦК України).

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати на оплату судового збору в сумі 1378,00 грн покладаються на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд", Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 92, (код ЄДРПОУ 05472910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма АУДИТ-КОМП", м. Дніпро, вул. Робоча, 172/1, (код ЄДРПОУ 32470689) борг в сумі 85000,00 грн, 2611,00 грн пені, 447,12 грн 3% річних, 1378,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.09.2016.

Суддя В.Д. Воронько