Постанова

від 19.12.2016 по справі 904/6059/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2016 року Справа № 904/6059/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Джихур О.В.,

Секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 21.07.2016 р.;

від позивача: ОСОБА_2 директор, протокол зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит-Комп" № №01 від 14.04.2003р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність №б/н від 24.10.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №904/6059/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит-Комп", м. Дніпро

до Комунального підприємства Кам’янської міської ради "Зеленбуд", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 88 058,12 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016р. у справі № 904/6059/16 (суддя Воронько В.Д.) позов задоволено. Стягнуто з комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма АУДИТ-КОМП" борг в сумі 85000,00 грн, 2611,00 грн пені, 447,12 грн 3% річних, 1378,00 грн витрат по сплаті судового збору

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Посилається на те, що позивач, всупереч умовам договору №22/03 та вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» без внесення відповідних змін до договору, в односторонньому порядку та діючи на власний розсуд замість аудиторського висновку (офіційного документу) склав лише звіт про результати аудиторської перевірки, що свідчить про неналежне виконання позивачем зобов’язання за договором.

Також посилається на те, головним ревізором-інспектором Дніпродзержинської ОДШ ГУ ДФС у Дніпропетровській областів період часу з 21.06.2016р. по 19.07.2016р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, військового збору за період з 03.08.2014 по 31.12.2015. За результатами даної перевірки було складено акт № 1576/91/04-03-13-04/05472910 від 25.07.2016. У висновку даного акту плановою виїзною перевіркою встановлено порушення п.п. 169.1.1. п. 169.2, ст. 169 Податкового кодексу України - недоутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 2746,41 грн, в т.ч.: за січень 2015 - 1037,50 грн, за лютий 2015 - 91,35 грн, за березень 2015 - 179,12 грн, за квітень 2015 - 236,87 грн, за липень 2015 - 189,42 грн, за серпень 2015 - 182,70 грн, за вересень 2015 - 182,70 грн, за жовтень 2015 - 190,00 грн, за листопад 2015 - 274,05 грн, за грудень 2015-182,70 грн. У Звіті позивача жодних даних з приводу недонарахування ПДФО не зазначено, у зв’язку з чим КП ДМР "Зеленбуд" було завдано збитків на суму 2746,41 грн. (сума донарахованого ПДФО).

Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що акт наданих послуг був підписаний попереднім керівником підприємства без узгодження з керівниками відділів підприємства самовільно, та ще й у неробочий день.

Позивач у заперечені на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

28.10.2016. на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зміну назви (найменування) комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" на комунальне підприємство Кам’янської міської ради «Зеленбуд».

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання та додані до нього рішення Кам’янської міської ради №472/10-VІІ від 30.09.2016р. та виписку з ЄДРПОУ комунального підприємства Кам’янської міської ради «Зеленбуд», вважає за можливе задовольнити клопотання про зміну найменування комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" на комунальне підприємство Кам’янської міської ради «Зеленбуд».

Також 30.11.2016р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №904/10495/16 про визнання недійсним договору №22/03 від 22.03.2016р.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки, згідно інформації господарського суду Дніпропетровської області, дану справу було розглянуто 14.12.2016р. та відмовлено в задоволені позовних вимог комунального підприємства Кам’янської міської ради «Зеленбуд» до товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Аудит-Комп" про визнання недійсним договору №22/03 від 22.03.2016р.

В судовому засіданні 19.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 22.03.2016 між сторонами укладений договір №22/03 про надання аудиторських послуг з виконання позивачем завдання з надання впевненості щодо повноти та достовірності формування у 2015 році доходів та витрат, повноти та правильності нарахування та сплати податків.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору відповідач зобов'язався в передбачений договором строк прийняти та сплатити надані аудиторські послуги.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що по закінченню надання аудиторських послуг виконавець зобов’язується надати замовнику звіт аудитора.

Згідно з п. 3.3 договору якщо надані аудиторські послуги не відповідають чинному законодавству, міжнародним стандартам аудиту та умовам даного договору, замовник зобов'язаний протягом трьох днів після отримання документів, надати виконавцю мотивовану відмову від прийняття аудиторських послуг.

Згідно з пунктом 5.2 Договору Замовник зобов'язаний сплатити надані аудиторські послуги протягом 10 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі аудиторських послуг.

На виконання умов договору 30.04.2016 року між замовником та виконавцем підписано акт приймання-передачі робіт за Договором №22/03 від 22.03.2016 на надання аудиторських послуг вартістю 85000,00 грн.

В порушення прийнятих на себе зобов’язань відповідач за надані аудиторські послуги не розрахувався, що і стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача 85000,00боргу.

Оскільки відповідачем умови договору щодо оплати послуг виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 2611,00 грн пені та 447,12 грн 3% річних за період прострочки з 18.05.2016 по 20.07.2016.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов’язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником.

Позивач виконував свої зобов'язання за договором виключно на основі наданих відповідачем первинних документів, своєчасності внесення даних первинних документів до бази ПК 1С бухгалтерія та порівнянні отриманих результатів з даними, що внесені підприємством до податкової звітності, наданої підприємством до контролюючих і перевіряючих органів у 2015 році.

29.03.2016 між сторонами був підписаний без зауважень акт приймання-передачі документів, на якому містяться підписи відповідальних осіб обох сторін.

Ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів сплати спірної суми заборгованості.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 85000,00грн., судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом п.6.5 договору сторони передбачили, що за порушення встановлених договором термінів оплати, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день прострочки.

Позивачем до позовної заяви було надано розрахунок пені за період з 18.05.2016 по 20.07.2016 на суму 2611,00грн.

Вказаний розрахунок перевірено колегією суддів та визнано обґрунтованим, а тому колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 2611,00грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд, перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, дійшов до висновку про обґрунтованість рішення господарського суду в частині задоволення позову про стягнення 3% річних в сумі 447,12грн. за період прострочення з 18.05.2016р. по 20.07.2016р.

Доводи апеляційної скарги те, що позивач, всупереч умовам договору №22/03 та вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» без внесення відповідних змін до договору, в односторонньому порядку та діючи на власний розсуд замість аудиторського висновку (офіційного документу) склав лише звіт про результати аудиторської перевірки, що свідчить про неналежне виконання позивачем зобов’язання за договором, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вже зазначалось вище, пунктом 2.2.3. договору передбачено, що по закінченню надання аудиторських послуг виконавець зобов’язується надати замовнику звіт аудитора.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що КП ДМР "Зеленбуд" було завдано збитків на суму 2746,41 грн. (сума донарахованого ПДФО), виходячи з наступного.

За змістом положень ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК , якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи недостатність наданих документів, позивачем листом від 04.04.2016 було витребувано у відповідача більший обсяг документів, ніж фактично було надано відповідачем, в тому числі й заяви про соціальні пільги працівників, які відповідачем надані не були.

У звіті аудитора на сторінці 2 зазначено, що у зв'язку с тим, що первинні документи надані не в повному обсязі, аудитор не має можливості підтвердити з високою долею вірогідності дані, щоб підтвердити правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тому прийнято рішення не надавати аудиторський висновок як того потребує стандарт № 3000 "Завдання з надання впевненості, що не є аудитами чи оглядами історичної Фінансової інформації", а надати звіт щодо результатів перевірки бухгалтерського і податкового обліку Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" за 2015 рік.

Крім того, посилаючись на нанесення позивачем збитків, відповідач не надав доказів того, що нарахування які були здійснені податковим органом, мали місце через те, що відповідач слідував рекомендаціям позивача .

Що стосується доводів апеляційної скарги про підписання акту наданих послуг попереднім керівником підприємства без узгодження з керівниками відділів підприємства самовільно, та ще й у неробочий день, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки договором про надання аудиторських послуг не передбачено підписання акту за погодженням з керівниками відділів підприємства. Крім того, договір про надання послуг також підписано в.о. начальника ОСОБА_4, що свідчить проо наявність повноважень на підписання акту приймання-передачі робіт за спірним договором.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, ч. 2 ст.121 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Змінити назву відповідача у справі №904/6059/16, а саме: змінити комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Зеленбуд" на комунальне підприємство Кам’янської міської ради "Зеленбуд".

Апеляційну скаргу комунального підприємства Кам’янської міської ради "Зеленбуд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №904/6059/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Джихур

Постанова виготовлена в повному обсязі 23.12.2016 року.