Постанова

від 14.09.2016 по справі 908/5936/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

14.09.2016 справа № 908/5936/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за довіреністю № 77 від 31.12.15, від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "МКЗ Груп", с. Світанок Запорізького району Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 (повний текст складено 03.02.2016) по справі№ 908/5936/15 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя, доПриватного підприємства "МКЗ Груп", с. Світанок Запорізького району Запорізької області, простягнення 35 403, 71 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 3 308, 19 грн. пені, 2 036, 06 грн. 3% річних, 20 837, 47 грн. інфляційних втрат

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя (далі - ВАТ «Запоріжжяобленерго») звернулось до господарського суду про стягнення з Приватного підприємства "МКЗ Груп", с. Світанок Запорізького району Запорізької області (далі - ПП «МКЗ Груп»), 35 403, 71 грн. основного боргу, 3 308, 19 грн. пені, 2 036, 06 грн. 3% річних, 20 837, 47 грн. інфляційних нарахувань та 1 218, 00 грн. судового збору (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № б/н від 25.01.2016).

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, суму якої позивач визначив у порядку, передбаченому п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання, посилаючись на те, що за період 01.12.2013 по 31.12.2013 сума за спожиту електричну енергію визначалась за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період.

В такому ж порядку позивач здійснив розрахунок електричної енергії за період з 01.02.2014 по 12.02.2014 до моменту відновлення розрахунків за розрахунковим засобом обліку.

Свої позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" обґрунтувало умовами п. 12 Додатку № 4 до Договору, відповідно до якого порядок розрахунку, передбачений п. 6.39 Правил, застосовується, якщо ОСОБА_5 не надав ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, а саме - до 14 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим (п. 5 Додатку № 4 до Договору).

Оскільки відповідач здійснив оплату за активну електричну енергію в повному обсязі за грудень (1 969, 75 грн.) та частково за січень (1 303, 29 грн.) і за лютий (3 893, 58 грн.) позивач звернувся до господарського суду про стягнення з ПП «МКЗ Груп» основного боргу за спожиту в січні-лютому 2014 року активну електричну енергію в сумі 35 403, 71 грн. та нарахованих на неї 3% річних, інфляційних нарахувань та пені.

Господарський суд Запорізької області (суддя Зінченко Н. Г.) рішенням від 01.02.2016 визнав зазначені позовні вимоги обґрунтованими та стягнув з ПП «МКЗ Груп» вказані суми в повному обсязі, зазначивши, що проведені позивачем нарахування за січень-лютий 2014 року за величиною дозволеної потужності здійснені правомірно, відповідно до умов укладеного сторонами Договору та вимог чинного законодавства.

При цьому суд зазначив, що, оскільки спірним Договором сторони передбачили не лише порядок розрахунків, а й право Постачальника електричної енергії у випадку, передбаченому п. 12 додатку № 4 до Договору, самостійно визначати обсяги її споживання, що підлягають сплаті, положення п. 6.39 Правил в частині надання енергопостачальником доказів неможливості отримання останнім даних про спожиту енергію у спірний період не застосовуються.

Суд також не прийняв до уваги посилання відповідача на Розпорядження Кабінету Міністрів України № 920-р від 21.11.2013 «Про перенесення робочих днів у 2014 році», як на підставу направлення свого представника з відповідним актом до позивача лише 08.01.2014, пославшись на рекомендаційний характер зазначеного акту та відсутність в ньому прямих обов'язкових вказівок щодо його виконання, що за висновком суду, не звільняло відповідача від обов'язку з'явитись до позивача з відповідним ОСОБА_5 вчасно.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ПП «МКЗ Груп» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016, посилаючись, зокрема, на безпідставне застосування господарським судом п. 6.39 Правил для визначення обсягу спожитої активної електричної енергії, оскільки позивачем не доведено неможливості отримання ним як постачальником електричної енергії даних про спожиту відповідачем електричну енергію, що виключає застосування зазначеного пункту Правил.

На думку ПП "МКЗ Груп", застосування позивачем, з яким погодився суд, іншого порядку визначення обсягів електричної енергії є безпідставним, оскільки Додаток № 4 до Договору може застосовуватись сторонами, якщо він не суперечить Правилам.

Крім того, апелянт зазначив, що позивач не повідомив його про встановлення робочого розпорядку на підприємстві 2, 3 та 4 січня 2014 року, що зумовило неможливість своєчасного подання відповідачем акту про спожиту електричну енергію за грудень 2013 року, враховуючи перенесення робочих днів у зв'язку з новорічними святами.

Також апелянт зазначив про наявність судового спору за його позовом про перерахування вартості спожитої електроенергії за спірний період (справа № 908/556/14, у якій Донецьким апеляційним господарським судом 16.05.2014 порушено апеляційне провадження по рішенню господарського суду Запорізької області від 23.04.2014).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Марченко О. А., судді - Зубченко І. В., Радіонова О. О.) від 31.05.2016 рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 по справі № 908/5936/15 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 скасовано, справу № 908/5936/15 направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

При цьому Вищим господарським судом України зазначено, що для визначення способу розрахунку обсягу спожитої активної електричної енергії необхідно встановити наступне:

- чи відноситься спосіб, передбачений п. 6.39 Правил, до винятків, передбачених п. 6.1 Правил (коли не застосовується спосіб з використанням даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання);

- чи відповідають застосовані позивачем умови договору (п. 2.3.4 Договору та п. 12 Додатку № 4 до Договору) приписам п. 6.1 та п. 6.39 Правил;

- чим обумовлена неможливість своєчасного отримання постачальником даних про спожиту електричну енергію (невжиттям ним заходів для самостійного зняття показників засобу обліку електричної енергії, тобто бездіяльністю його працівників) та причини ненадання споживачем у визначений Договором термін відповідних даних (поважні чи неповажні).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Скакун О. А., Ломовцева Н. В.) від 11.08.2016 розгляд справи призначено на 31.08.2016.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_6 на дату розгляду зазначеної справи розпорядженням керівника Донецького апеляційного господарського суду № 1111 від 29.08.16 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію по розгляду зазначеної справи у складі: головуючий суддя - Колядко Т. М., судді - Скакун О. А., Татенко В. М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.08.2016 розгляд справи відкладено на 14.09.2016.

В судове засідання 14.09.2016 з'явився представник позивача, проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2016 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить роздруківка з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про вручення адресату поштового відправлення за штриховим ідентифікатором 6102218966046 особисто 06.09.2016 (а. с. 13 т. 2).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 04.11.2010 між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ПП «МКЗ Груп» (ОСОБА_5) було укладено Договір № 760 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію ОСОБА_5 для забезпечення потреб електроустановок ОСОБА_5 з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а ОСОБА_5 оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3.4 Договору ОСОБА_5 зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатку № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Розділом 7 Договору передбачено, що облік електричної енергії, спожитої ОСОБА_5 та (або) Субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється, зокрема, згідно з вимогами Правил.

Додатком № 4 до Договору «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» визначено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця (п. 1).

Відповідно до п. 9.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 02.09.2013 до нього цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 01.09.2013 (на термін дії Договору позички об'єкта нерухомості № б/н від 01.10.2010 з урахуванням п. 3.2 даного договору) (а. с. 127 т. 1).

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору ОСОБА_5 не пізніше 14 годин 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, зокрема, підписаного уповноваженою особою споживача та скріпленого його печаткою ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію.

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від ОСОБА_5 (п. 7 Додатку № 4).

Відповідно до п. 11 Додатку № 4 до Договору споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії.

Як було зазначено, згідно з п. 12 Додатку № 4 до Договору якщо ОСОБА_5 не надав ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає ОСОБА_5 рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно з п. 3 Додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Враховуючи умови п. 12 Додатку № 4 до Договору, позивач послався на невиконання ОСОБА_5 умов п. 5 зазначеного Додатку та здійснив розрахунок спожитої в грудні 2013 року електричної енергії за середньодобовим обсягом її споживання протягом попереднього розрахункового періоду, сума якого склала 1 969, 75 грн., про що споживачу було виставлено та направлено рахунок № 760/12а від 01.01.2014, який останнім оплачений; заборгованість за грудень 2013 року відсутня.

Оскільки до 14 годин другого робочого дня лютого 2014 року ОСОБА_5 також не з'явився для надання ОСОБА_5 про спожиту протягом січня 2014 року активну електричну енергію, господарський суд погодився з розрахунком спожитої протягом січня 2014 року електричної енергії, здійсненим Позивачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання згідно з п. 6 Додатку № 5 до Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку, сума якого склала 27 965, 24 грн. З урахуванням здійснення ОСОБА_5 часткової оплати (1 015, 25 грн. та 288, 04 грн.), позивачем було виставлено та направлено відповідачу рахунок № 760/1а від 06.02.2014 на суму 26 661, 95 грн.

До того ж, оскільки між позивачем та відповідачем 13.02.2014 був складений спільний акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку для відновлення розрахунків за розрахунковим засобом обліку, господарський суд погодився з розрахунком спожитої в лютому 2014 року електричної енергії, який проведений позивачем таким чином: з 01.02.2014 по 12.02.2014 за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання відповідно до п. 6.39 Правил на суму 8 919, 94 грн. (без ПДВ); з 13.02.2014 по 28.02.2014 за показами лічильника згідно з актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за лютий 2014 року на суму 1 609, 51 грн. (без ПДВ). Оскільки всього за лютий 2014 року нараховано 12 635, 34 грн. (з ПДВ), позивачем було виставлено та направлено рахунок № 760/2а від 05.03.2014, який відповідачем сплачено частково на загальну суму 3 893, 58 грн., у зв'язку з чим сума до сплати, за висновком суду, становить 8 741,76 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що взяті на себе зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконав, здійснені позивачем розрахунки за спожиту протягом січня - лютого 2014 року електричну енергію є такими, що відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства, а п. 6.39 Правил в частині надання доказів з боку енергопостачальника щодо неможливості отримання останнім даних про спожиту відповідачем електричну енергію не застосовується.

З таким висновком місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3 Правил).

Згідно з п. 1.6 Правил договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію (п. 3.1 Правил).

До договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі цим Правилам та нормативно-технічним документам (п. 5.22 Правил).

Відповідно до п. 6.1 Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору... Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Одним з таких винятків є п. 6.39 Правил, який регулює визначення обсягу спожитої електричної енергії у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку).

Доказів неможливості отримання Постачальником електричної енергії даних про спожиту відповідачем електричну енергію або обставин, які б перешкоджали отриманню таких даних, позивачем не надано та не наведено.

Позивач не послався на будь-які дії своїх працівників щодо отримання даних про спожиту відповідачем електричну енергію за спірний період, в той час як у Договорі передбачено, що Постачальник електричної енергії має право також здійснювати зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника ОСОБА_5 (п. 5 Додатку № 4 до Договору).

Судом першої інстанції не надано оцінки такої бездіяльності працівників ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Посилання на те, що 4 січня позивачем було остаточно сформовано загальний обсяг спожитої електроенергії за грудень 2013 року, дані про який внесено до програмного забезпечення бухгалтерського обліку, та іншу звітність позивача не спростовує можливості Постачальника самостійно або в присутності представника ОСОБА_5 визначити обсяг спожитої електричної енергії за спірний період.

Суд також не врахував поважності причин несвоєчасного надання ОСОБА_5 про спожиту протягом грудня 2013 року активну електричну енергію - 08.01.2014, тобто в перший робочий день після новорічних свят відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 920-р від 21.11.2013 «Про перенесення робочих днів у 2014 році».

Судом також не надано правової оцінки умовам п. 12 Додатку № 4 до Договору про можливість застосування розрахункового способу визначення обсягу спожитої електричної енергії у разі невиконання ОСОБА_5 умов п. 5 Додатку № 4 до Договору.

Так, п. 6.39 Правил передбачено, що в разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що передбачена п. 6.39 Правил єдина підстава застосування розрахункового способу визначення обсягів спожитої енергії у вигляді неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін є одним з винятків, про які зазначено в п. 6.1 Правил, коли дозволяється визначати обсяг спожитої енергії не за даними розрахункового обліку.

Саме лише невиконання відповідачем вимог Договору щодо строку надання даних про обсяги спожитої електричної енергії не є обставиною, що свідчить про неможливість їх отримання, оскільки відповідно до п. 6.11 Правил позивач не позбавлений можливості сам їх отримати.

Таким чином, наслідки у вигляді застосування розрахункового способу визначення обсягів спожитої енергії настають не за невиконання Договору, а через неможливість визначення обсягу електричної енергії відповідно до даних розрахункового обліку про її фактичне споживання.

Зазначене судом першої інстанції не було враховано.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що, як зазначено ПП "МКЗ Груп" у відзиві на позов та не спростовано позивачем, відповідач з'явився до ВАТ «Запоріжжяобленерго» з ОСОБА_5 за спожиту у грудні 2013 року електричну енергію 08.01.2014; представником позивача у прийнятті зазначеного ОСОБА_5 було відмовлено, оскільки відповідачем було пропущеного строк надання такого ОСОБА_5.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач з'явився протягом наступного розрахункового періоду з ОСОБА_5 про спожиту у попередньому розрахунковому періоді енергію (08.01.2014 за спожиту в грудні 2013 року енергію), відповідач повинен був здійснити перерахунок спожитої в грудні 2013 року енергії відповідно до п. 6.39 Правил.

В такому разі були відсутні підстави визначення обсягу спожитої в січні електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, такого перерахунку здійснено не було.

Судом першої інстанції також не надано правової оцінки п. 12 Додатку № 4 до Договору, на підставі якого було заявлено позов.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 5. 22 Правил користування електричною енергією додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі цим Правилам та нормативно-технічним документам.

Таким чином, п. 12 Додатку № 4 до Договору, який передбачає застосування розрахункового способу визначення обсягів спожитої енергії як наслідок невиконання ОСОБА_5 обов'язку в строк до 14 години другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, надання ОСОБА_5 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, прямо суперечить п. 6.39 Правил, який такий спосіб розрахунку передбачає лише в разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін.

Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що п. 12 Додатку № 4 до Договору № 760 від 04.11.2010 підлягає визнанню недійсним.

Зазначеним обставинам господарським суд не надав належної правової оцінки, внаслідок чого дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи.

Договір між сторонами укладено на підставі Типового договору про постачання електричної енергії (Додаток № 3 до Правил).

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Посилання позивача, що п. 12 Додатку № 4 до Договору конкретизує умови Типового договору в частині порядку визначення обсягу електричної енергії за умови ненадання ОСОБА_5 до 14 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, відповідного ОСОБА_5, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки розрахунковий порядок визначення обсягу спожитої електричної енергії у разі неможливості визначення її обсягу відповідно до даних розрахункового обліку про її фактичне споживання визначено лише в п. 6. 39 Правил, а не в Договорі.

Колегія суддів також не може погодитись з посиланням позивача на свободу договору, передбачену ст. 6 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до п. 5.2 Правил при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Доводи апелянта щодо наявності судового спору за його позовом про перерахування вартості спожитої електроенергії за спірний період у справі № 908/556/14 колегія суддів до уваги не приймає через відсутність судового рішення, що набрало законної сили у зазначеній справі.

Порядок розрахунків за активну електричну енергію визначений в додатку № 4 до Договору, відповідно до умов п. 7 якого Постачальник електричної енергії за підсумками розрахункового періоду виписує ОСОБА_5 рахунок або платіжну вимогу-доручення з врахуванням тарифів на активну електричну енергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, а також суми платежів, що надійшли від ОСОБА_5.

Зазначений рахунок ОСОБА_5 зобов'язаний оплатити в термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Таким чином, господарський суд позбавлений можливості самостійно визначити суму заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2014 по 12.02.2014.

Оскільки позивач заявив вимогу про стягнення з ПП "МКЗ Груп" основного боргу в сумі 35 403, 71 грн., що складається з боргу за спожиту електричну енергію за період 01.01.2014-12.02.2014, обсяг якої розрахований відповідно до п. 12 Додатку № 4 до Договору, який є недійсним, така вимога задоволенню не підлягає.

У зв'язку з тим, що 3% річних, інфляційні втрати та пеня є похідними від суми основного боргу, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 по справі № 908/5936/15 є таким, що прийнято з порушенням норма матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню; позовні вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго» підлягають залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «МКЗ Груп», с. Світанок Запорізького району Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 по справі № 908/5936/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 по справі № 908/5936/15 скасувати.

Визнати недійсним п. 12 Додатку № 4 до Договору № 760 від 04.11.2010 про постачання електричної енергії, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя, та Приватним підприємством "МКЗ Груп", с. Світанок Запорізького району Запорізької області.

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємства "МКЗ Груп", с. Світанок Запорізького району Запорізької області 35 403, 71 грн. основного боргу, 3 308, 19 грн. пені, 2 036, 06 грн. 3% річних, 20 837, 47 грн. інфляційних нарахувань відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Приватного підприємства "МКЗ Груп" (70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Світанок, вул. Українська, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 36065722) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 339, 80 грн.

Господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді О. А. Скакун

ОСОБА_3