Ухвала

від 20.09.2016 по справі 469/842/15-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.09.2016

Справа № 469/842/16-ц

2\469\501\16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року смт. Березанка

Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Гапоненко Н.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

Відповідач ОСОБА_1 19.09.2016 року звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони Миколаївській обласній державній адміністрації приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 1,88 га, кадастровий номер 4820982200:10:000:0006, розташованої в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 29.08.2016 року скасовано заочне рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2015 року за позовом прокурора Березанського района Миколаївської області в інтересах держави до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним і скасування державного акта на право власності.

Згідно з інформаційною довідкою №64564785 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, спірна земельна ділянка з 17 червня 2016 року зареєстрована на праві власності за Миколаївською обласною державною адміністрацією, яка на підставі ст.122 ЗК України має право розпоряджатися нею на свій розсуд, у тому числі надати земельну ділянку в оренду іншій особі, що призведе до утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі відмови у задоволенні позовних вимог, а тому відповідач вважає, що існує необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст.ст.151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може забезпечити позов шляхом накладення заборони вчиняти певні дії, якщо незабезпечення позову у такій спосіб може зробити неможливим або ускладнити виконання рішення суду по справі.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, даних в п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 р. В«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовуВ» , суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З врахуванням зазначених вимог, виходячи зі змісту ч.1 ст.153, ч.1 ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку до неможливості задоволення заяви відповідача, оскільки зміст застосування заходів забезпечення позову полягає у забезпеченні виконання рішення суду про задоволення позовних вимог, а не рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя :