Рішення

від 26.09.2016 по справі 469/842/15-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.09.2016 Справа № 469/842/15-ц

2/469/501/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі : головуючої - судді - Гапоненко Н.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Потриваєвої М.А.,

прокурора - Чобану Д.Г.,

представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним і скасування державного акта на право власності, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Березанського району Миколаївської області 23.07.2015 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що в ході вивчення стану законності при відведенні у приватну власність земельної ділянки в межах пляжної зони в с.Морське Березанського району Миколаївської області, підставою якого стало повідомлення в ЗМІ, встановлено, що на підставі розпорядження Березанської райдержадміністрації №61 від 20.01.2005 року між Березанською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки №117 , зареєстрований 27.01.2005 року Березанським районним відділом земельних ресурсів. Предметом договору є земельна ділянка площею 1,88 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розміщена в межах території Коблівської сільської ради, на якій знаходиться база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», належна покупцеві на підставі договору купівлі-продажу № 475 від 27.08.2004 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. На підставі вказаного договору ОСОБА_1 07.12.2005 року видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку за кадастровим № НОМЕР_2, грошова оцінка якої станом на 12.01.2005 року становить 64690,10 грн.

На думку прокурора, вказане розпорядження Березанської райдержадміністрації прийняте з порушенням вимог чинного на той час законодавства, а саме : на момент продажу на спірній земельній ділянці не було об'єктів нерухомого майна, належних покупцю, а майно бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», вказане у оспорюваному договорі, знаходилось на іншій земельній ділянці; в порушення вимог ч.2 ст.128 Земельного кодексу України на момент прийняття спірного розпорядження земельна ділянка у користуванні ОСОБА_1 не перебувала, оскільки договір оренди спірної земельної ділянки між ОСОБА_1 та Березанською райдержадміністрацією від 20.01.2005 року зареєстровано в Березанському районному секторі реєстрації ДП «Центр Державного земельного кадастру» лише 11.02.2005 року, тобто на момент прийняття спірного розпорядження договір оренди земельної ділянки відповідно до ч.2 ст.125 ЗК України та ч.1 ст.210 ЦК України був неукладеним; не враховано законодавче обмеження на передачу у приватну власність земель водного фонду.

Тому прокурор просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської райдержадміністрації № 61 від 20.01.2005 року як таке, що суперечить законодавству та порушує цивільні права та інтереси держави; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №117 від 21.01.2005 року, укладений між Березанською райдержадміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1, зареєстрований 27.01.2005 Березанським районним відділом земельних ресурсів; визнати недійсним та скасувати державний акт серії НОМЕР_4 від 07.12.2005 року на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 як виданий на підставі недійсного правочину.

У судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на недоведеність наявності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави у зв"язку із нездійсненням чи неналежним здійсненням Держсільгоспінспекцією своїх повноважень, недотримання прокурором порядку звернення до суду в інтересах держави в частині попереднього повідомлення Держсільгоспінспекції та пропуск позовної давності як прокурором, так і Держсільгоспінспекцією України.

Представник відповідача Березанської РДА у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на час звернення прокурора з позовом до суду), ч. ч. 1, 2 ст. 45 ЦПК України, відповідно до яких прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах; прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією Українита законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У позовній заяві прокурор зазначив, що здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено на центральний орган виконавчої влади, а саме на Держсільгоспінспекцію, яка не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання незаконними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів.

Відповідно до указу Президента України № 459/2011 від 13 квітня 2011 року «Про державну інспекцію сільського господарства України» Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрноїполітики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, щодо дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно з положеннями зазначеного Указу, Держсільгоспінспекція України не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування тощо.

Таким чином, прокурор обгрунтовано звернувся до суду з зазначеним позовом.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням в.о.голови Березанської райдержадміністрації Миколаївської області № 61 від 20.01.2005 року «Про продаж земельної ділянки для несільськогосподарського призначення» (а.с.10) вирішено продати ОСОБА_6 земельну ділянку для рекреаційного призначення (для розширення існуючої бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1») площею 1,88 га за адресою АДРЕСА_1 за межами населеного пункту в межах території Коблівської сільської ради.

Відповідно до вказаного розпорядження між Березанською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 21 січня 2005 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки для розширення існуючої бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», посвідчений нотаріально за №117 (а.с.11), предметом якого є земельна ділянка площею 1,88 га, на якій знаходиться база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», належна покупцеві на підставі договору купівлі-продажу №475 від 27.08.2004 року, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 07.12.2005 року видано державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку площею 1.8800 га у межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області для рекреаційного призначення під розміщення існуючої бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2 (а.с.13).

Відповідно до ст.116 ЗК України (в редакції станом на 20.01.2005 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (у редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження) до повноважень місцевих державних адміністрацій віднесено розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності врегульовано ст.ст.127, 128 ЗК України.

Так, згідно зі ст.127 ЗК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок (ч.2 ст.127 ЗК в редакції станом на момент прийняття спірного розпорядження).

За договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеним територіальною громадою Березанського району Миколаївської області в особі Березанської районної ради Миколаївської області та ОСОБА_1 27 серпня 2004 року та посвідченим нотаріально 27.08.2004 року за №475, ОСОБА_1 придбав у власність комплекс, базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться у АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 23.09.2004 року (а.с.16-19).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів землевпорядної документації (а.с.14-15), на придбаній за спірним договором земельній ділянці нерухоме майно відсутнє; база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» розміщена на суміжній земельній ділянці.

Таким чином, на час прийняття спірного розпорядження та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.01.2005 року підстави для її придбання на неконкурентних засадах були відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.128 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. До заяви додається, зокрема, державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі. Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки (ч.4 ст.128 ЗК).

12 січня 2005 року Березанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1.880 га, з яких 0.5026 га відкритих заболочених земель (а.с.22), кадастровий номер НОМЕР_2, за межами населеного пункту, для рекреаційного призначення під розширення існуючої бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

Зазначений договір оренди земельної ділянки зареєстровано Березанським районним сектором реєстрації ДП «Центр ДЗК» 11 лютого 2005 року (а.с.21 на звороті).

Як встановлено статтею 18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 01.01.2005 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, на момент прийняття Березанською РДА розпорядження від 20.01.2005 року № 61 та укладення відповідачами договору про купівлю-продаж земельної ділянки від 21.01.2005 року державна реєстрація договору оренди цієї ж земельної ділянки не була проведена, та, відповідно, договір оренди земельної ділянки від 12 січня 2005 року був нечинним, а тому не створював для сторін прав та обов»язків, пов»язаних із користуванням зазначеною земельною ділянкою, зокрема, передбачених ч.2 ст.128 ЗК України.

Як вбачається з експлікації земельних угідь та кадастрового плану (а.с.14-15), земельна ділянка знаходиться безпосередньо на узбережжі Чорного моря; частина спірної земельної ділянки площею 0.5026 га є відкритими заболоченими землями (а.с.22).

За положеннями ст.88 Водного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Таким чином, з урахуванням зазначених нормативних розмірів, є підстави вважати, що спірна земельна ділянка розташована в межах прибережної захисної смуги, що узгоджується із правовими висновками Верховного суду України.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 10 червня 2015 року по справі № 6-162цс15, існування прибережних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України), відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Землі, зайняті прибережними захисними смугами, віднесено до земель водного фонду (ст.58 ЗК України).

За змістом ст.59 ЗК України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено.

Таким чином, розпорядження Березанської райдержадміністрації №61 від 20.01.2005 року є таким, що суперечить законодавству та порушує цивільні права та інтереси держави.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2007 року провадження у цивільній справі № 2-314\2007 за позовом Миколаївської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки закрито за заявою прокурора.

Як вбачається з вказаної ухвали, зазначений позов стосувався укладеного 21 січня 2005 року Березанською РДА та ОСОБА_1 відповідно до розпорядження голови Березанської РДА № 61 від 20 січня 2005 року договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1.88 га в межах території Коблівської сільської ради Березанського району для рекреаційного призначення під розширення існуючої бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", тобто тієї ж земельної ділянки, що є предметом спору, що розглядається.

Відповідно до статей 5,6 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на час постановлення ухвали від 17 квітня 2007 року), ст.121 Конституції України прокуратура України становить єдину централізовану систему.

Наказом Генеральної прокуратури України від 29.11.2006 N 6гн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень", який був чинним на час постановлення зазначеної ухвали, при зверненні з позовом, заявою до суду не за місцем знаходження прокуратури, копію позову, заяви необхідно було негайно надсилати відповідному прокуророві для забезпечення його участі у розгляді справи (п.6.4); зобов"язано прокурорів невідкладно надсилати до прокуратур вищого рівня копії позовів, заяв, документів прокурорського реагування на захист інтересів громадян та держави (п.15).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що прокурор об"єктивно міг довідатися про порушення , допущені при прийнятті розпорядження Березанської РДА № 61 від 20 січня 2005 року, укладенні спірного договору купівлі-продажу та виданні державного акта на право власності на спірну земельну ділянку, щонайпізніше 17 квітня 2007 року, а тому позовна давність сплинула 17 квітня 2010 року.

У зв"язку з викладеним у позові прокурора необхідно відмовити у зв"язку зі спливом позовної давності.

На підставі ст.88 ЦПК України судовий збір відноситься на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 26 вересня 2016 року.

Суддя: