Рішення

від 15.09.2016 по справі 911/2117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Справа № 911/2117/16

Суддя А.С. Грєхов , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна Кераміка"

про стягнення 1 675 298, 72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - свідоцтво № 1004 видане 14.10.2012 року

від відповідача : не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна Кераміка" (надалі - відповідач) про стягнення 523 050,00 грн основного боргу, 580 761,94 грн пені, 515 419,35 грн інфляційних втрат та 56 067,43 грн - 3% річних з покладенням на відповідача сплати судового збору. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 25 000,00 грн витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором підряду на розробку проектної документації № 2/1402 від 21.02.2014.

В судове засідання 15.09.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Крім цього, представник позивача у судовому засіданні долучив до матеріалів справи супровідний лист з документами.

Відповідач в судове засідання 15.09.2016 не забезпечив явку свого повноважного представника, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду надсилались відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

У судовому засіданні 15.09.2016 після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні повноважного представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сонар" (проектувальник, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна Кераміка" (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду на розробку проектної документації № 2/1402 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 2.1. Договору) замовник доручає, а проектувальник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт зі збору вихідних даних для проектування, розробки проектної документації та узгодження проектних рішень об'єкту будівництва, а саме "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, по вул. Інститутська, б/н, с. Гатне, Києво - Святошинського району, Київської області, вздовж а/д М05 Київ-Одеса" в повному обсязі договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, зміст робіт, склад і якість проектно - кошторисної документації, що виконується за цим Договором, мають відповідати завданню на проектування, іншим вихідним даним, вимогам державних будівельних ном України (в т.ч. ДБН А.2.2-3-2012), іншим нормативам у галузі будівництва, а також вимогам чинних законодавчих та нормативних актів та умовам цього Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що результатом виконання робіт за цим Договором є проектна документація, розроблена українською мовою у відповідності до державних будівельних норм України та умов цього Договору та погоджена в установленому порядку з уповноваженими органами та організаціями (установами, підприємствами).

Згідно з п. 3.1. Договору, вартість Договору є винагородою проектувальнику за належним чином виконано комплекс робіт, визначена сторонами як договірна ціна.

Відповідно до п. 3.2. Договору, договірна ціна, становить 2 223 050,00 грн (два мільйони двісті двадцять три тисячі п'ятдесят гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ (20%) - 370 508,33 грн (триста сімдесят тисяч п'ятсот вісім гривень 33 коп.), і може уточнюватись продовж всього строку проектування тільки за взаємною домовленістю сторін.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що вартість робіт за цим Договором є незмінною, при умові, якщо обсяги робіт не збільшуються (не зменшуються).

Згідно з п. 3.7. Договору, оплата робіт здійснюється замовником в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок проектувальника згідно виставленим рахункам у порядку визначеним графіком фінансування (Додаток № 5).

Відповідно до п. 3.7.1. Договору, перший авансовий платіж, в погодженому сторонами розмірі, сплачується замовником на підставі рахунку проектувальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього Договору.

Пунктом 3.7.4. Договору передбачено, що 3% (три відсотка) від загальної вартості робіт замовник сплачує проектувальнику після закінчення контрольного терміну 180 (сто вісімдесят) календарних днів, з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.1. Договору, договір набирає чинності з дня підписання його сторонами й діє до повного виконання ними своїх зобов'язань з Договором за винятком випадків, зазначених Договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору, строки виконання комплексу робіт (окремих етапів) за цим Договором визначається у календарному плані виконаних робіт, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 4).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що загальний термін виконання комплексу робіт за Договором складає 70 (сімдесят) календарних днів.

Згідно з п. 4.5. Договору, днем завершення виконання робіт вважається день отримання замовником готової проектної документації за накладною.

Відповідно до п. 4.6. Договору, проектувальник може достроково здати замовнику роботу, а замовник зобов'язаний прийняти її і оплатити на умовах Договору.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що проектувальник приступає до проектування робіт та виготовлення проектно - кошторисної документації відразу після підписання цього Договору.

Згідно з п. 6.2. Договору, після виготовлення проектної документації, але не пізніше терміну, визначеного у Додатку № 4 цього Договору, проектувальник надає замовнику повний комплект такої проектної документації. Проектна документація передається замовнику в 4 (чотирьох) примірниках у паперовому вигляді та електронному виді в форматах: *pdf; *.doc; *.dwg.

Відповідно до п. 6.3 Договору, замовник зобов'язується у десятиденний термін з моменту отримання проектно - кошторисної документації затвердити її, або у цей же термін надати проектувальнику мотивовану письмову відмову від затвердження проектно - кошторисної документації з переліком необхідних доробок та виправлень.

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що після затвердження замовником проектно - кошторисної документації, але не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати її затвердження, проектувальник подає проектно - кошторисну документацію на погодження, експертизу та затвердження, усуває виявлені недоліки і здійснює всі інші дії, необхідні для проектно - кошторисної документації, проектувальник складає акт приймання - передачі виконаних робіт, підписує його, та разом із затвердженими (погодженими) примірниками проектно - кошторисної документації передає замовнику.

Згідно з п. 6.8. Договору, замовник протягом 2 робочих днів зобов'язується підписати наданий акт приймання - передачі виконаних робіт та повернути один його примірник проектувальнику.

Відповідно до п. 8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, замовник і проектувальник несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього Договору.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін та діє до 31 грудня 2014 р., але в будь - якому випадку - до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі і відповідно до п.п. 4.5. та 6.2. Договору, передав відповідачу затверджену проектну документацію проекту будівництва "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, по вул. Інститутська, б/н, с. Гатне, Києво - Святошинського району, Київської області, вздовж а/д М05 Київ-Одеса", що підтверджується актами прийому-передачі проектної документації та накладними передачі проектної документації, копії яких наявні в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов договору та графіка фінансування, оплатив роботи частково, у загальній сумі 1 700 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача № 26002716002601 від 04.09.2014 та від 05.09.2014.

Крім цього, позивач зазначає про те, що ним 13.03.2015 року у відповідності до п. 4.5. Договору, було направлено на адресу відповідача акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2015 та рахунок - фактура № СФ-00000018 від 13.03.2015 року на оплату частини вартості робіт, що залишилась несплаченою у розмірі 523 050,00 грн. Проте, станом на день звернення позивача до суду вимога залишена без виконання.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг 523 050,00 грн., 580 761,94 грн пені, 515 419,35 грн інфляційних втрат та 56 067,43 грн - 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів прийому-передачі проектної документації та накладних передачі проектної документації без будь-яких заперечень щодо якості виконаної роботи, свідчить як про належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань, так і про прийняття відповідачем виконаних робіт та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок по їх оплаті у повному обсязі у погоджені сторонами строки згідно договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, та те, що факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку, що сума основного боргу в розмірі 523 050,00 грн. за договором підряду на розробку проектної документації, підлягає задоволенню.

Крім цього, позивачем також заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56 067,43 грн. 3 % річних та 515 419,35 грн. інфляційних втрат за період з 03.03.2014 року по 26.05.2016 року.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд враховує наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу вноситься з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Крім того, господарський суд бере до уваги порядок визначення інфляційних втрат, за яким інфляційні нарахування обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 515 419,35 грн інфляційних втрат,підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до арифметично вірного розрахунку, здійсненого судом сума трьох процентів річних, становить 56 156,35 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що Господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачем три проценти річних визначені у розмірі 56 067,43 грн, то стягненню підлягає саме ця сума.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 580 761,94 грн. пені.

Пунктом 8.3.1. Договору встановлено, що за порушення замовником строків оплати проектних робіт за цим Договором, замовник сплачує проектувальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент її нарахування, від розміру несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до арифметично вірного розрахунку, здійсненого судом, суми пені, становить 587 812,39 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. З аналізу даної норми вбачається, що господарський суд не має права з власної ініціативи виходити за межі заявлених позовних вимог.

Оскільки позивачем сума пені визначена у розмірі 580 761,94 грн, то стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивач просить суд також включити до складу судових витрат витрати на послуги адвоката в сумі 25 000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат, позивач надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5523/10 від 24.12.2015, копію договору № 25-05/2016-1 від 25.05.2016 про надання правової допомоги; копії квитанцій про сплату за правову допомогу на загальну суму 24 750,00 грн.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 6.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч. 3 ст. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Суд встановив, що позивачем сплачено за надання послуг адвоката 24 750,00 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0..575212576.1 від 29.06.2016 на суму 9 900,00 грн., № 15885394 від 30.06.2016 на суму 9 900,00 грн., № 15897149 від 01.07.2016 на суму 4 950,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Зважаючи на вищевикладене, те що матеріалами справи частково доведена вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката та враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 24 750,00 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Будівельна Кераміка" (08160, Київська область, Києво - Святошинський район, село Гатне, вулиця Інститутська, будинок 4, ідентифікаційний код: 31961667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сонар" (03179, місто Київ, вулиця Уборевича, будинок 19-а, офіс 3, ідентифікаційний код: 30636330) 523 050,00 грн (п'ятсот двадцять три тисячі п'ятдесят гривень) основного боргу, 580 761,94 грн (п'ятсот вісімдесят тисяч сімсот шістдесят одна гривня дев'яносто чотири копійки) пені, 515 419,35 грн (п'ятсот п'ятнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять гривень тридцять п'ять копійок) інфляційних втрат, 56 067,43 грн (п'ятдесят шість тисяч шістдесят сім гривень сорок три копійки) 3% річних, 25 129,48 грн (двадцять п'ять тисяч сто двадцять дев'ять гривень сорок вісім копійок) судового збору та 24 750,00 грн (двадцять чотири тисячи сімсот п'ятдесят гривень) витрат на послуги адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 21.09.2016 року

Суддя А.С. Грєхов