Постанова

від 30.05.2017 по справі 911/2117/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р. Справа№ 911/2117/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Павленко А.А. - представник за довіреністю від 22.05.2017 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка

на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2016 року

у справі № 911/2117/16 (суддя Грєхов А.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сонар

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка

про стягнення 1 675 298, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сонар звернулось до Господарського суду Київської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка про стягнення 1 675 298, 72 грн. за договором підряду № 2/1402.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором підряду на розробку проектної документації № 2/1402 від 21.02.2014 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі № 911/2117/16 (суддя - Грєхов А.С.) позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та не міг подати суду докази по справі, зокрема, додаткову угоду № 1-06-2015-ДВ до договору підряду № 2/1402, відповідно до якої зменшено вартість проектувальних робіт, виконання яких передбачено умовами договору.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка по справі № 911/2117/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 16.11.2016 року.

У судовому засіданні 16.11.2016 року оголошено перерву до 06.12.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 року, враховуючи перебування головуючого судді, Дідиченко М. А., у відпустці в період з 06.12.2016 року по 07.12.2016 року призначено іншу дату судового засідання - 08.12.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2016 року подав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення справжності підпису Савчука О.В. на додатковій угоді № 1-06-2015-ДВ від 18.06.2015 року до договору підряду № 2/1402.

У судовому засіданні 08.12.2016 року оголошено перерву до 13.12.2016 року.

Представники сторін, присутні у судовому засіданні 13.12.2016 року надали додаткові пояснення по суті спору.

Крім того, представники сторін подали клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання сторін про продовження строку розгляду спору.

У судовому засіданні 13.12.2016 року оголошена перерва до 20.12.2016 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Руденко М. А. на лікарняному, справу № 911/2117/16 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року справу № 911/2117/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2016 року підтримав раніше подане клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.12.2016 року не заперечував проти призначення судової експертизи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

11.05.2017 року через відділ документального забезпечення суду надійшли матеріали справи № 911/2117/16 разом з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 704/705/17-32 від 12.04.2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.05.2017 року.

Представник позивача у судове засідання 30.05.2017 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 21.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сонар (надалі - проектувальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка (надалі - замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду на розробку проектної документації № 2/1402 (надалі - договір), відповідно до умов якого (пункт 2.1. договору) замовник доручає, а проектувальник приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт зі збору вихідних даних для проектування, розробки проектної документації та узгодження проектних рішень об'єкту будівництва, а саме "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, по вул. Інститутська, б/н, с. Гатне, Києво - Святошинського району, Київської області, вздовж а/д М05 Київ-Одеса" в повному обсязі договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, зміст робіт, склад і якість проектно - кошторисної документації, що виконується за цим договором, мають відповідати завданню на проектування, іншим вихідним даним, вимогам державних будівельних ном України (в т.ч. ДБН А.2.2-3-2012), іншим нормативам у галузі будівництва, а також вимогам чинних законодавчих та нормативних актів та умовам цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що результатом виконання робіт за цим договором є проектна документація, розроблена українською мовою у відповідності до державних будівельних норм України та умов цього договору та погоджена в установленому порядку з уповноваженими органами та організаціями (установами, підприємствами).

Відповідно до п. 3.2. Договору, договірна ціна, становить 2 223 050,00 грн (два мільйони двісті двадцять три тисячі п'ятдесят гривень 00 коп.) в тому числі ПДВ (20%) - 370 508,33 грн (триста сімдесят тисяч п'ятсот вісім гривень 33 коп.), і може уточнюватись продовж всього строку проектування тільки за взаємною домовленістю сторін.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що вартість робіт за цим Договором є незмінною, при умові, якщо обсяги робіт не збільшуються (не зменшуються).

Вартість робіт коригується на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди.

Згідно з п. 3.7. договору, оплата робіт здійснюється замовником в національній валюті України шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок проектувальника згідно виставленим рахункам у порядку визначеним графіком фінансування (додаток № 5).

Відповідно до п. 3.7.1. договору, перший авансовий платіж, в погодженому сторонами розмірі, сплачується замовником на підставі рахунку проектувальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього договору.

Пунктом 3.7.4. договору передбачено, що 3% (три відсотка) від загальної вартості робіт замовник сплачує проектувальнику після закінчення контрольного терміну 180 (сто вісімдесят) календарних днів, з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

Згідно з п. 4.1. договору, договір набирає чинності з дня підписання його сторонами й діє до повного виконання ними своїх зобов'язань з договором за винятком випадків, зазначених договором.

Згідно з п. 4.5. договору, днем завершення виконання робіт вважається день отримання замовником готової проектної документації за накладною.

Як встановлено колегією суддів, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі і відповідно до п.п. 4.5. та 6.2. договору, передав відповідачу затверджену проектну документацію проекту будівництва "Автозаправний комплекс (АЗК) з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, по вул. Інститутська, б/н, с. Гатне, Києво - Святошинського району, Київської області, вздовж а/д М05 Київ-Одеса", що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та накладними передачі проектної документації, наявними в матеріалах справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення умов договору та графіка фінансування, оплатив роботи частково, у загальній сумі 1 700 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача № 26002716002601 від 04.09.2014 року та від 05.09.2014 року. А тому, заборгованість по виконаним роботам становить 523 050, 00 грн.

Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції, відповідач зазначив, що 18.06.2015 року між ним та позивачем було укладено додаткову угоду № 1-06-2015-ДВ до договору підряду № 2/1402, відповідно до якої сторони досягли домовленості щодо зменшення розміру договірної вартості проектувальних робіт до 1 700 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Крім того, апелянт зазначив, що не міг подати до суду вказану додаткову угоду, оскільки не був повідомлений про розгляд даної справи та не приймав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції.

Як встановлено колегією суддів, відповідач не був присутнім у судових засіданнях при розгляді справи в суді першої інстанції. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі не була вручена відповідачу та повернута до Господарського суду Київської області.

За таких обставин, колегія суддів приймає як належний доказ у справі додаткову угоду № 1-06-2015-ДВ до договору підряду № 2/1402.

Так, згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 3.7.3 договору підряду, остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт у повному обсязі згідно умов данного договору, але у сумі, що разом з авансовою оплатою не перевищує розмір 97%.

Згідно із п. 3.7.4 договору підряду передбачено, що 3% від загальної вартості робіт замовник сплачує проектувальнику після закінчення контрольного терміну у 180 календарних днів, з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

Так, колегія суддів зазначає, що згідно із додаткової угоди № 1-06-2015-ДВ до договору підряду сторони передбачили, що вартість робіт становить 1 700 000, 00 грн.

Статтею 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що сторонни уклавши додаткову угоду до договору підряду № 2/1402 зменшили вартість робіт до 1 700 000, 00 грн.

При цьому, колегією суддів встановлено, що між сторонами відсутній договір підряду № 2/1402 від 18.02.2014 року, а тому приходить до висновку, що зазначення в додатковій угоді № 1-06-2015-ДВ від 18.06.2015 року датою договору підряду № 2/1402, 18.02.2014 року замість 21.02.2014 року є помилковим.

Як зазначалося вище, відповідно до банківської виписки, наявної в матеріалах справи, відповідач здійснив оплату робіт 04.09.2014 року у сумі 300 000, 00 грн. та 05.09.2014 року у сумі 1 400 000, 00 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 523 050, 00 грн.

Крім цього, позивачем також заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56 067,43 грн. 3 % річних та 515 419,35 грн. інфляційних втрат за період з 03.03.2014 року по 26.05.2016 року.

За твердженням позивача, відповідач зобов'язався оплатити роботи у такій послідовності та розмірах:

- 565 950, 00 грн. до 17.03.2014 року;

- 376 624, 00 грн. до 31.03.2014 року;

- 240 100, 00 грн. до 14.04.2014 року;

- 125 680, 00 грн. до 28.04.2014 року;

- 66 692, 00 грн. до 24.02.2015 року.

Так, відповідно до п. 3.7.1 договору передбачено, що перший авансовий в погодженому сторонами розмірі, сплачується замовником на підставі рахунку проектувальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього договору.

Всі нступні авансові платежі на підставі рахунку проектувальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання замовником акту виконаних проміжного етапу робіт та графіку фінансування (п. 3.7.2).

Відповідно до п. 3.7.3 договору підряду, остаточний розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі виконаних робіт у повному обсязі згідно умов данного договору, але у сумі, що разом з авансовою оплатою не перевищує розмір 97%.

Згідно із п. 3.7.4 договору підряду передбачено, що 3% від загальної вартості робіт замовник сплачує проектувальнику після закінчення контрольного терміну у 180 календарних днів, з моменту підписання останнього акту виконаних робіт.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Так, колегія суддів зазначає, що позивачем були нараховані 3% річних та збитки від інфляції як на авансовий платіж так, і на остаточну оплату.

Водночас, апеляційний суд вказує, що авансовий платіж не є зобов'язанням, оскільки він призначений не для погашення боргу, а для виникнення зобов'язань підрядника щодо виконання робіт. У тому випадку, якщо замовник не сплатив аванс, підрядник має право не приступати до роботи або призупинити виконання робіт, а також відмовитися від договору, чого зроблено позивачем не було.

Крім того, стягнення збитків від інфляції полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення коштів, а стягнення 3% річних - у компенсації за користування чужими грошовими коштами, чого в даному випадку не відбулося, оскільки позивачем ще не були виконанні роботи, а відповідача не виник обов'язок щодо їх оплати.

Щодо стягнення 3% річних та збитків від інфляції, які нараховані позивачем на остаточну оплату, то колегія суддів зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, а саме з акту № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідачем була передана, а позивачем прийнята проектна документація 19.06.2015 року.

В той же час, як зазначалося вище відповідачем були оплачені виконанні позивачем роботи у повному обсязі, 05.09.2014 року, а тому колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку прострочення оплати виконаних робіт не відбулося.

Щодо актів прийому-передачі проектної документації, які наявні в матерілах справи, то колегія суддів не вважає їх актами виконаних проміжних етапів робіт (п. 3.7.2 договору), оскільки дана документація передавалася відповідачеві на ознайомлення, акти не містять вартості виконаних робіт та позивач не виставляв рахунки-фактури для їх оплати.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для стягнення 3% річних та збитків від інфляції відсутні.

Щодо стягнення пені за прострочення сплати виконаних робіт та прострочення сплати авансу, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 8.3.1. договору встановлено, що за порушення замовником строків оплати проектних робіт за цим договором, замовник сплачує проектувальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент її нарахування, від розміру несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, як зазначалося вище, перший авансовий платіж, в погодженому сторонами розмірі, сплачується замовником на підставі рахунку проектувальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього договору (п. 3.7.1. договору).

Враховуючи те, що договір підряду був підписаний 21.02.2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що авансовий платіж, який згідно графіка фінансування становить 848 004, 00 грн. повинен був сплачений у строк до 28.02.2014 року.

Беручи до уваги вказане, прострочення сплати авансового платежу почалося з 01.03.2014 року.

Зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог та враховуючи, що позивачем нарахована з 03.03.2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що розмір пені, який нараховується на авансовий платіж становить 82 875, 69 грн. згідно наступного розрахунку:

- 848 004, 00 грн. * 13% * 43 (з 03.03.2014 року по 14.04.2014 року)/365 = 12 987, 24 грн.

- 848 004, 00 грн. * 19% * 93 (з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року)/365 = 41 052, 69 грн.

- 848 004, 00 грн. * 25% * 49 (з 17.07.2014 року по 03.09.2014 року)/365 = 28 460, 41 грн.

- 548 004, 00 грн. * 25% * 1 (04.09.2014 року)/365 = 375, 35 грн.

При цьому, колегія суддів зазначає, що нарахування пені на остаточний платіж є безпідставним, оскільки як зазначалося вище, згідно акту № ОУ-0000027 здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідачем була передана, а позивачем прийнята проектна документація 19.06.2015 року, в той же час, відповідачем були оплачені виконанні позивачем роботи у повному обсязі, 05.09.2014 року.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 82 875, 69 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 25 000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат, позивач надав копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 5523/10 від 24.12.2015, копію договору № 25-05/2016-1 від 25.05.2016 про надання правової допомоги; копії квитанцій про сплату за правову допомогу на загальну суму 24 750,00 грн.

Склад судових витрат визначений ст. 44 ГПК України і складається з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 6.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Колегією суддів встановлено, що позивачем сплачено за надання послуг адвоката 24 750,00 грн., що підтверджується квитанціями № 0.0..575212576.1 від 29.06.2016 на суму 9 900,00 грн., № 15885394 від 30.06.2016 на суму 9 900,00 грн., № 15897149 від 01.07.2016 на суму 4 950,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на послуги адвоката підлягає частковому задоволенню у сумі 1 225, 13 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2016 року підлягає змінні, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка на рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2016 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Київської області від 15.09.2016 року у справі № 911/2117/16 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка (08160, Київська область, Києво - Святошинський район, село Гатне, вулиця Інститутська, будинок 4, ідентифікаційний код: 31961667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сонар (03179, місто Київ, вулиця Уборевича, будинок 19-а, офіс 3, ідентифікаційний код: 30636330) 82 875, 69 грн. пені, 1 225, 13 грн. витрат на послуги адвоката та 1 243, 91 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сонар (03179, місто Київ, вулиця Уборевича, будинок 19-а, офіс 3, ідентифікаційний код: 30636330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська Будівельна Кераміка (08160, Київська область, Києво - Святошинський район, село Гатне, вулиця Інститутська, будинок 4, ідентифікаційний код: 31961667) 26 274, 13 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 911/2117/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна