Рішення

від 08.09.2016 по справі 911/2650/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа № 911/2650/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБА Снаб», м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с.Пухівка, Броварського р-ну, Київської області

про стягнення 54756,57 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників сторін:

Позивача - ОСОБА_1

Відповідача - не з'явився

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБА Снаб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» про стягнення 54756,57 грн.

Провадження у справі № 911/2650/16 порушено ухвалою від 19.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 08.09.2016 року.

В судовому засіданні 08.09.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 08.09.2016 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України: в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБА Плюс» (Постачальник) було укладено Договір постачання товару № ДП/44, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався протягом дії Договору передавати у власність Покупцю сировину для виробництва комбікормів (ОСОБА_2), у кількості та асортименті згідно підписаних сторонами Специфікацій або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується приймати цей ОСОБА_2 та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно з п. 4.2. Договору ціна ОСОБА_2, що постачається, визначається Сторонами у видаткових накладних або у підписаних Специфікаціях.

У відповідності до умов укладеного Договору Постачальником було поставлено, а Покупцем прийнято ОСОБА_2 на загальну суму 720316,96 грн., факт прийому-передачі кожної партії ОСОБА_2 підтверджується підписаними Сторонами видатковими накладними за період з 21.08.2015 року по 28.12.2015 року, які оглянуті судом, копії долучені до матеріалів справи.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що умови постачання ОСОБА_2 є СРТ м. Київ, Броварський проспект, 99, якщо інше не визначено Сторонами, у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Доказом того, що замовлений і прийнятий відповідачем ОСОБА_2 був поставлений у відповідності до умов пункту 2.1. укладеного Договору є також підписані Сторонами Договору товарно-транспортні накладні за період з 21.08.2015 року по 28.12.2015 року, які оглянуті судом, копії долучені до матеріалів справи.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розрахунки здійснюються Покупцем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Первісного кредитора протягом 7 календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних Сторонами Специфікаціях.

Оскільки, специфікацій Сторонами не підписувалось, останнім строком оплати останньої партії товару є 04.01.2016 року (обраховано з дати останньої поставки).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, товар оплатив частково на суму 677 412,45 грн. , що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 06.01.2016 року, складеним та підписаним між відповідачем та Постачальником, а також випискою по рахунку за 19.01.2016 року.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача складає 42 904,51 грн. за отриманий за Договором ОСОБА_2.

Позивач зазначає, що 01.02.2016 року між Постачальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБА СНАБ» (позивач) та відповідачем було укладено договір відступлення права вимоги №102/ВПВ, відповідно до умов якого Первісний кредитор (ТОВ «ВБА ПЛЮС») передав, а Новий кредитор (ТОВ «ВБА СНАБ») набув право вимоги за вищезазначеним грошовим зобов'язанням, та став кредитором за Договором поставки №ДП/44 від 17.08.2015 року.

Як передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 514 Цивільного кодексу України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

14.03.2016 року позивачем була надіслана відповідачеві претензія про оплату поставленого товару, яка була залишена без відповіді та задоволення.

27.07.2016 року між позивачем та відповідачем було складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за договором відступлення права вимоги №102/ВПВ, відповідно до якого відповідачем визнано заборгованість в сумі 42 904,51 грн., а також відсутність оплат щодо її погашення.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 42 904,51 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з п. 5.1. Договору Сторона, яка порушила або неналежно виконала умови Договору, несе відповідальність, передбачену діючим законодавством.

Відповідно до пункту 1.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання» від 17.12.2013 року №14 з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Неустойку та її розміри було передбачено пунктом 5.4. Договору, а саме, у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У зв'язку з чим, позивач в позові просить стягнути з відповідача 10173,99 грн. пені, 773,69 грн. 3% річних та 1992,99 грн. інфляційних.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок та встановлено, що пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суми фактичного прострочення. Річні та інфляційні нараховані фактичні суми заборгованості у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд у відповідності до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України визначив правильну ціну позову, яка згідно з прохальною частиною позову та розрахунком позовних вимог фактично складає 55845,18 грн.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБА СНАБ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глобинська, буд. 2, код 40112893) 42 904,51 грн. основного боргу, 10 173,99 грн. пені, 773,69 грн. 3% річних, 1992,99 грн. інфляційних та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 20.09.2016 р.