Ухвала
від 20.09.2016 по справі 826/5772/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5772/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 грудня 2015 року № 0000791701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08 грудня 2015 року № 0000791701; стягнуто судові витрати у сумі 3 181,42 грн. (три тисячі сто вісімдесят одна гривня 42 копійки) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2015 року працівником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків-фізичної особи ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складений акт від 24 листопада 2015 року № 1983/26-55-17-01-2331802691.

В тексті акта перевірки вказано, що за даними поданої декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік з додатком 3 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами», ОСОБА_3 визначив суму доходу, отриманого від продажу інвестиційних активів у сумі 1 364 100 грн. (а саме від продажу частки в статутному фонді ТОВ «Саламандра-Україна») та суму витрат на придбання інвестиційних активів в сумі 1 364 100 грн., в результаті чого фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами відсутній.

За результатами дослідження наданих до перевірки документів (перелік яких наведено на стор. 4 - 5 акта перевірки) працівником податкової інспекції встановлено отримання позивачем протягом 2014 року:

- інвестиційного доходу в сумі 2 564 100 грн., а саме: у зв'язку зі зменшенням статутного фонду ТОВ «Саламандра-Україна» на суму 1 200 000 грн. шляхом зменшення розміру внеску засновника ОСОБА_3 на аналогічну суму коштів згідно протоколів загальних зборів учасників товариства від 04 червня 2014 року № 2-6/2014 та від 23 липня 2014 року № 4-6/2014 від 20.06.2014; шляхом продажу ОСОБА_3 своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Саламандра-Україна» у розмірі 1 364 100 грн. згідно протоколу № 2-7/2014 від 23 липня 2014 року;

- понесення ОСОБА_3 витрат на придбання інвестиційних активів (корпоративних прав) в сумі 1 064 100 грн.

З урахуванням вищенаведеного перевіряючий прийшов до висновку про заниження ОСОБА_3 в порушення вимог пп. 164.2.9 п. 164.2 статті 164, пп. 170.2.6 п. 170.2 статті 170 Податкового кодексу України оподатковуваного доходу від операцій з інвестиційним активом в сумі 1 500 000 грн. без документального підтвердження суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням таких активів.

08 грудня 2015 року на підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000791701, згідно якого позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 318 141 грн. (в т.ч. 254 512,80 грн. за основним платежем і 63 628,20 грн. за штрафними санкціями).

Не погоджуючись з даним рішенням відповідача, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до норм статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно пп. 164.2.9 п. 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2,165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Так, в пп. 14.1.90 п. 14.1 статті 14 ПК України наведено визначення «корпоративних прав» як прав особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

В силу пп. 168.1.3 п. 168.1 статті 168 ПК України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку в терміни, передбачені пп. 49.18.4 п. 49.18 статті 49 Кодексу.

Відповідно до п. 170.2 статті 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Абзацом 1 пп. 170.2.2 п. 170.2 статті 170 ПК України передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Абзацами 5 і 6 пп. 170.2.2 п. 170.2 статті 170 цього Кодексу визначено, що до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Також придбанням інвестиційного активу вважаються операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Нормою пп. 170.2.6 п. 170.2 статті 170 ПК України визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Саламандра-Україна» (ЄДРПОУ 38040448) була зареєстровано як юридична особа головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 02 лютого 2012 року із статутним фондом у розмірі 2 000 грн.

17 лютого 2012 року, ОСОБА_3 як засновник вніс свою частку в розмірі 500 грн. до статутного фонду ТОВ «Саламандра-Україна» шляхом внесення до каси товариства готівкових коштів, про що свідчать наявні у справі копії сторінки з касової книги товариства та виписки по особовому рахунку товариства у банку.

02 квітня 2012 року та 02 липня 2012 року позивачем з метою збільшення статутного фонду ТОВ «Саламандра-Україна» були внесені до каси товариства готівкові кошти в сумах 100 000 грн. і 399 500 грн., про що свідчать наявні у справі копії сторінок з касової книги товариства за відповідні дати та виписок по особовому рахунку товариства у банку за відповідні дати.

22 жовтня 2013 року позивач збільшив розмір свого внеску у статутному фонді ТОВ «Саламандра-Україна» шляхом внесення до нього відповідно до акта приймання-передачі від 22 жовтня 2013 року майна за визначеним переліком на загальну суму 564 100 грн. (копія такого акта приймання-передачі майна міститься у матеріалах справи).

В подальшому, зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Саламандра-Україна» № 2-6/2014 від 04 червня 2014 року вбачається, що статутний капітал цього товариства був розподілений між двома учасниками - приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Адвенчес Лімітед», яку визначено юридичною особою за законодавством Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії, реєстраційний номер компанії № 3462366 згідно із свідоцтвом про реєстрацію, посвідченим реєстратором компанії Англії та Уельсу і виданим Реєстраційною палатою, місто Кардіфф, 07 листопада 1997 року, (58,5%) та ОСОБА_3 (41,50%).

04 червня 2014 року між приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Адвенчес Лімітед» (далі - компанія) та позивачем був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Саламандра-Україна» за № 1-6/2014, за умовами якого компанія зобов'язувалася передати у власність ОСОБА_3 свою частку статутного капіталу цього товариства у розмірі 1 500 000 грн., що складає 58,5 % розміру статутного капіталу товариства, а ОСОБА_3, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість цієї частки. Згідно п. 3.1 даного договору права власності на частку до покупця (позивача) переходить з дня підписання цього договору. Оплата згідно п. 5.2 цього договору купівлі-продажу за реалізований інвестиційний актив мало здійснюватися покупцем шляхом зарахування грошових коштів в сумі 1 500 000 грн. на розрахунковий рахунок продавця протягом 2 банківських днів з дня переходу права власності до покупця частки.

У відповідності до додаткової угоди від 05 червня 2014 року, укладеної сторонами до вказаного договору купівлі-продажу, сторонами змінено порядок проведення розрахунків за договором, а саме: розрахунок за договором здійснюється шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або шляхом внесення грошових коштів в касу продавця протягом 30 календарних днів з дня переходу права власності до покупця на частку.

На підтвердження факту придбання у компанії корпоративних прав в сумі 1 500 000 грн. позивач надав суду копії квитанцій до прибуткових касових ордерів приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Адвенчес Лімітед» (форми № КО-1) всього на загальну суму 1 500 000 грн.

В протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Саламандра - Україна» № 2-6/2014 від 04 червня 2014 року зафіксовано прийняття учасниками товариства рішень про вихід приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Адвенчерс Лімітед» зі складу учасників ТОВ «Саламандра-Україна» у зв'язку з передачею її частки, що становить 58,5% від розміру статутного капіталу товариства, на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04 червня 2014 року, та про визначення вкладу ОСОБА_3 таким, що складає 2 564 100 грн., що становить 100 % розміру статутного капіталу товариства.

Одночасно згідно цього протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Саламандра - Україна» № 2-6/2014 від 04 червня 2014 року ОСОБА_3 прийнято рішення про зменшення статутного фонду товариства на суму 1 000 000 грн. за рахунок зменшення розміру його вкладу. Таким чином, вклад позивача у статутному капіталі товариства визначено у розмірі 1 564 100 грн., що становить 100 % статутного фонду товариства. З наявних у справі копій виписок по особовому рахунку ТОВ «Саламандра-Україна» у банку за 10 червня 2014 року, 11 червня 2014 року та 26 червня 2014 року вбачається факт перерахування з рахунку товариства на користь позивача сум коштів у розмірах 250 000 грн., 450 000 грн. і 300 000 грн. з призначення платежу «перерахування засновнику частки статутного капіталу на картку згідно протоколу від 04 червня 2014 року».

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Саламандра - Україна» № 4-6/2014 від 20 червня 2014 року позивачем прийнято рішення про зменшення статутного фонду товариства на суму 200 000 грн. за рахунок зменшення його вкладу (1 564 100 грн.). Таким чином, вклад позивача у статутному капіталі товариства визначено у розмірі 1 364 100 грн., що становить 100 % статутного фонду товариства. Перерахування коштів з рахунку товариства у банку на користь позивача проводилося 18 липня 2014 року та 28 липня 2014 року, що засвідчується наявними у справі копіями банківських виписок та не заперечується позивачем.

23 липня 2014 року позивач прийняв рішення про відступлення (передачу) належної йому частки у статутному капіталі ТОВ «Саламандра - Україна» в розмірі 100 % (номінальною вартістю 1 364 100 грн.) в повному обсязі на користь ОСОБА_4, та відповідно про вихід зі складу учасників названого товариства, що задокументовано нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 23 липня 2014 року.

Відтак, наведене підтверджує отримання позивачем доходу від відчуження інвестиційного активу у розмірі 2 564 100 грн. та понесення ним витрат на придбання таких активів в сумі 2 564 100 грн. Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено, що різниця між доходом, отриманим позивачем від продажу інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, складає 0,00 грн. (2 564 100 грн. - 2 564 100 грн.), тобто, фактично у межах спірних правовідносин інвестиційний прибуток відсутній.

Однак, контролюючий орган не визнав такими, що документально підтверджені, витрати позивача, понесенні ним в 2014 році у зв'язку з придбанням корпоративних прав (у приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Адвенчес Лімітед», оскільки компанія «Прем'єр Адвенчес Лімітед» являється нерезидентом, тому розрахунки між ОСОБА_3 (як резидентом) та названою компанією при придбанні корпоративних прав мали вчинятися у відповідності до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, тобто, - у безготівковій формі через уповноважені банки. У зв'язку з чим ДПІ не визнала надані до перевірки квитанції до прибуткових касових ордерів достатніми для підтвердження витрат ОСОБА_3 на придбання інвестиційного активу в розмірі 1 500 000 грн.

Разом з тим, у суду немає підстав сумніватися щодо факту отримання компанією зазначеної суми готівкових коштів від позивача за прибутковими касовими ордерами. Відтак, посилання відповідача на недотримання сторонами порядку проведення валютних операцій при здійсненні взаєморозрахунку при продажу корпоративних прав спростовуються нормативно та матеріалами справи. Зокрема, нормами Цивільного кодексу України встановлено, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, додатковою угодою до договору № 1-6/2014 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Саламандра-Україна від 04 червня 2014 року, датованої 05 червня 2014 року, сторонами вказаного договору купівлі-продажу було уточнено порядок проведення розрахунків за договором, а саме у готівковій формі, що не суперечить нормам Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2014 року № 637 та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93.

Так, пунктом 1.2 даного Положення визначено, що готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємства (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції та іншого манна. При цьому, необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, тобто операції підприємств між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу, належать, зокрема, касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.

Статтею 7 Декрету № 15-93 передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки, в порядку, установленому Національним банком України».

При цьому, пунктом 1.3 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, що затверджено постановою Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 484 (що втратило чинність на підставі постанови Правління Національного банку України «Про врегулювання питань щодо використання гривні в розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту» від 28 травня 2012 року № 209) визначено, що під розрахунками в межах торговельного обороту розуміється рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів .

Однак, колегія суддів наголошує, що проведення розрахунків при відчуженні корпоративних прав на території України поза межами експортних чи імпортних операцій, що мало місце в даному випадку, не підпадає під визначення «розрахунків у межах торговельного обороту».

Жодних заперечень з цього приводу відповідачем не наведено, аргументацію не спростовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати позивача у розмірі 1 500 000 грн. на придбання 58,5% частини корпоративних прав на статутний капітал ТОВ «Саламандра-Україна» є документально підтвердженими, а твердження відповідача про завищення платником витрат, понесених на придбання інвестиційного активу, та відповідно про несплату податку на доходи фізичних осіб в сумі 254 512,80 грн. за 2014 рік є помилковими.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Враховуючи зазначене, правомірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.09.2016
Оприлюднено26.09.2016
Номер документу61456778
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/5772/16

Постанова від 05.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 04.10.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 20.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 20.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 31.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 13.12.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 18.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 11.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 20.09.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

Ухвала від 02.09.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Файдюк В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні