Постанова

від 21.09.2016 по справі 805/2382/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р. Справа № 805/2382/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області (надалі - відповідач-1, ГУ МВС України в Донецькій області), ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (надалі - відповідач-2, ОСОБА_2) про, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.09.2016р., стягнення з відповідача-2 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період 27.08.2015 року по день ухвалення рішення у розмірі 33 416,08 грн., стягнення з відповідача-2 компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що судовими рішеннями скасовано наказ від 26.08.2014р. №1667 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, але відповідач-2 не виплатив грошове забезпечення за спірний період та компенсації за невикористану відпустку. В наданій заяві про уточнення позовних вимог від 21.09.2016р. зазначено, що отримання позивачем грошового забезпечення у розмірі 2 629,19 грн. та 913,00 грн. компенсації за невикористану відпустку - не заперечується.

Позивач до судового засідання не з'явився, представник позивача в заяві про уточнення позовних вимог зазначив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач-1 надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Відповідач-1 вважає вимоги позивача щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу необґрунтованими та зазначає, що питання виплати грошового забезпечення належить до компетенції відповідача-2, який виконав відповідне рішення Донецького окружного адміністративного суду.

Представник відповідача-1 до судового засідання не з'явився.

Відповідач-2 письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача-2 до судового засідання не з'явився.

Враховуючи положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2015р. у справі №808/7411/14 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - ОСОБА_2 міський відділ Головного управління МВС України в Донецькій області, про скасування наказів.

Вказаною постановою: - скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №879 від 11.08.2014р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, ОСОБА_2, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України старшини міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області; - скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1667о/с від 26.08.2014р. «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України старшини міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі №808/7411/14 (ДО/808/741/14) - змінено, доповнивши резолютивну частину постанови абзацом наступного змісту: «Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_2 міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області». В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року у справі №808/7411/14 (ДО/808/741/14) - залишено без змін.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України 11.01.2014р. на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції ОСОБА_2 11 серпня 2014 року МВС України прийнято наказ від №879 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, ОСОБА_2, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області». Згідно зазначеного наказу за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Згідно витягу з наказу МВС України від 26.08.2014 №1667 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

Також постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про зобов'язання виконати певні дії, зобов'язано ОСОБА_2 міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.08.2014 року по 04.08.2015 року.

Суд зазначає, що вказана постанова Донецького окружного адміністративного суду не охоплює спірний в цій справі період.

У наданій до суду копії трудової книжки позивача АГ №329967 зазначено, що 11.01.2014р. позивача прийнято на службу в органи внутрішніх справ, 26.08.2014р. позивача звільнено з органів внутрішніх справ (запис №2), 06.11.2015р. звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу відповідача-1 №29 о/с від 27.05.2016р. При цьому, у трудовій книжці наведені відомості про те, що запис №2 є недійсним, поновлений на службу в органах внутрішніх справ на підставі наказу відповідача-1 №29 о/с від 27.05.2016р.

У витязі з наказу ГУ МВС України в Донецькій області від 27.05.2016р. №29 о/с лк зазначено, що ОСОБА_1 поновлено на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_2 міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області з 27.08.2014р. та звільнено з 06.11.2015р. у запас Збройних Сил України (із постановкою на військовий облік) на підставі п.10 та п.11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до пп. «з» п.63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).

Відомостей щодо оскарження позивачем вказаного наказу до суду не надано.

У довідці ОСОБА_2 від 04.08.2016р. №12953/302/05-2016 зазначено, що ОСОБА_1 не використав чергову відпустку за 2015р. у кількості 25 діб.

З довідки ОСОБА_2 від 17.09.2015р. №56 випливає що за період з 11 січня 2014р. по липень 2014р. (включно) позивачу нараховане грошове забезпечення у розмірі 13 572,64 грн., у тому числі за червень 2014р. у розмірі 2 561,05 грн. та за липень 2014р. у розмірі 2 561,05 грн. При цьому, у довідці відповідача-2 від 03.08.2016р. №109лк/302/05-16 сума за січень 2011р. включена до грошового забезпечення за лютий 2014р. (754,29 грн. + 1113,50 грн.).

У довідці ОСОБА_2 від 30.08.2016р. №14638/302/05-2016 (а.с. 72) зазначено, що за період з 27.08.2015р. по 06.11.2015р. позивачу нараховане грошове забезпечення у розмірі 2 629,19 грн.

Також в іншій довідці відповідача-2 від 30.08.2016р. №14638/302/05-2016 (а.с. 73) зазначено, що позивачу нарахована грошова компенсація за невикористану відпустку за 2015р. у кількості 25 діб у розмірі 913,00 грн.

В наданій заяві про уточнення позовних вимог від 21.09.2016р. зазначено, що отримання позивачем грошового забезпечення у розмірі 2 629,19 грн. та 913,00 грн. компенсації за невикористану відпустку - не заперечується.

Пунктом 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Наведені приписи пов'язують виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з фактом поновлення особи на попередній посаді, тобто за весь час вимушеного прогулу до фактичного поновлення на посаді, а не до прийняття судового рішення про поновлення особи на посаді.

До суду не надано доказів того, що питання про поновлення на службі ОСОБА_1 розглядалось більше одного року з вини самого позивача. Відповідачами не надано обґрунтованих пояснень щодо підстав невиконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015р.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за період починаючи з 27 серпня 2015р. по 06 листопада 2015 року (включно) позивачу підлягає виплата грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Період після 06 листопада 2015 року, тобто період після звільнення позивача з органів внутрішніх справ, не є часом вимушеного прогулу. При цьому, суд зазначає, що наказ ГУ МВС України в Донецькій області від 27.05.2016р. №29 о/с лк в частині звільнення позивача з 06.11.2015р. не є спірним в межах цієї справи.

Відповідно до пп. «а» та пп. «з» п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; вимушеного прогулу.

Приписами абзацу третього п.2 затвердженого Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Вимушений прогул позивача був обумовлений звільнення позивача у серпні 2014 року.

Таким чином, для розрахунку грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд враховує грошове забезпечення позивача за червень 2014 року та липень 2014р.

Згідно з абзацом першим п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Грошове забезпечення за останні два місяці роботи складає 5 122,10 грн.(2 561,05 грн. + 2 561,05 грн.).

Кількість робочих днів у червні 2014 року та у липні 2014р. складає 42 дні (19 днів + 23 дні).

Середньоденне грошове забезпечення складає 121,95 грн. (5 122,10 /42).

У періоді починаючи з 27 серпня 2015 року (включно) по 06 листопада 2015 року 51 робочий день. При цьому, 14 жовтня 2015 року святковий неробочий день за ч.1 ст.73 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 27 серпня 2015 року (включно) по 06 листопада 2015 року повинно складати 6219,45 грн. (121,95 х 51).

Позивачу було виплачено 2 629,19 грн. грошового забезпечення за період з 27 серпня 2015 року (включно) по 06 листопада 2015 року.

Таким чином, розмір недоплаченого грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу за період починаючи з 27 серпня 2015 року (включно) по 06 листопада 2015 року складає 3590,26 грн. (6219,45 грн. - 2 629,19 грн.).

Суд зазначає, що при розрахунку грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не підлягають застосуванню приписи абзаців другого та третього п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, оскільки при розрахунку грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не використовується така розрахункова величина як середня місячна заробітна плата (або середнє місячне грошове забезпечення).

Також суд зазначає, що законодавством не визначена оплата праці працівників міліції із розрахунку календарних днів, а п.1.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31.12.2007р. №499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №205/14896, застосовується лише у певному випадку виплати грошового забезпечення за неповний місяць.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню частково.

Частиною першою ст.24 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Пунктом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Згідно з п.1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС від 31.12.2007р. №499, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за №205/14896, встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу шостого пп.3.4.8 п.3.4 розділу ІІІ «Виплата грошового забезпечення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ передбачено, що за бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.

Пунктом 56 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Таким чином, враховуючі положення ч.1 ст.18 Закону України «Про міліцію», спеціальним законодавством передбачено право на компенсацію за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства але тільки за невикористану в році звільнення відпустку.

Відповідно до абзацу першого п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з п.7 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

З наведених приписів випливає, що при розрахунку повинні бути враховані 12 місяців або менший фактично відпрацьований період перед місяцем наданням відпустки (виплати компенсації).

Таким чином, повинні бути враховані фактично відпрацьований позивачем період з 11.01.2014р. по липень 2014р. включно, за які позивачу нараховане грошове забезпечення у розмірі 13 572,64 грн.

У розрахунковому періоді 195 дні за винятком святкових і неробочих днів (202 календарних дні - 7 святкових і неробочих днів).

Таким чином, середньоденний результат складає 69,60 грн. (13 572,64 /(202 -7)).

Компенсація за невикористану відпустку складає 1740 грн. (69,60 х 25).

Розмір виплаченої відповідачем-2 компенсації за невикористану у 2015р. відпустку складає 913,00 грн.

Таким чином, розмір недоплаченої компенсації за невикористану у 2015р. відпустку складає 827,00 грн. (1740грн. - 913,00 грн.).

Вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з відповідача-2

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 08671702, місцезнаходження: 84400, Донецька область, місто Красний Лиман, вулиця Свободи, будинок 27) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; адреса 84171, Донецька область, Лиманський район, смт Зарічне, вул. Дружби, 3) недоплачену суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 3 590 (три тисячі п'ятсот дев'яносто) гривень 26 (двадцять шість) копійок, за відрахуванням податків й інших обов'язкових платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 08671702, місцезнаходження: 84400, Донецька область, місто Красний Лиман, вулиця Свободи, будинок 27) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; адреса 84171, Донецька область, Лиманський район, смт Зарічне, вул. Дружби, 3) недоплачену суму грошової компенсації за невикористану в 2015 році відпустку у розмірі 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок, за відрахуванням податків й інших обов'язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена у повному обсязі та підписана 21 вересня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.