Постанова

від 08.08.2016 по справі 826/6972/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 08 серпня 2016 року                  10:51                            № 826/6972/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.В., за участю представника позивача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомпублічного акціонерного товариства «Дарницький плодовоовочевий комбінат» додержавної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві    провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2016 №0000061501,    На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 08 серпня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство «Дарницький плодовоовочевий комбінат» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.01.2016 №0000061501. Позовні вимоги мотивовано тим, що твердження контролюючого органу, викладені в акті від 09.12.2015 №6999/26-51-15-01-09, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки уточнюючим розрахунком до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року показники задекларованих попередньо податкових зобов'язань не змінювались, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій, у відповідності до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України, відсутні. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року публічного акціонерного товариства «Дарницький плодовоовочевий комбінат». За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про невиконання вказаним платником податків вимог абзаців 3-5 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати), згідно з приписами пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України. На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 09.12.2015 №6999/26-51-15-01-09 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2016 №0000061501, яким публічному акціонерному товариству «Дарницький плодовоовочевий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2   653,00 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України). У відповідності до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. З огляду на викладені положення податкового законодавства вбачається, що предметом камеральної перевірки є дані, зазначені податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, які підлягають перевірці суцільним рядком, що і було зроблено відповідачем у даному випадку, як вбачається зі змісту акту перевірки. Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України). У той же час, приписами пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України передбачено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються. Як вбачається з матеріалів справи, публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій у рядку 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» вказано суму податку на додану вартість у розмірі 53   069,00 грн. При цьому, рядок 25.1 вказаної декларації «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» зазначено показник «-». Грошове зобов'язання із податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 53 069,00 грн. до бюджету сплачено публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» своєчасно, що підтверджується платіжним дорученням від 23.05.2014 №127. Надалі, публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» у звітному (податковому) періоді за липень 2015 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року, якою внесено виправлення до рядку 25.1 «сплачується до державного бюджету» та зазначено різницю суми податку на додану вартість у розмірі 53   069,00 грн. Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 (який діяв станом на момент подачі позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року),  у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; частково сплачується до спеціального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0140; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123; частково спрямовується на спеціальний рахунок переробного підприємства - рядок 25.2 декларації 0140; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130. Крім того, приписами підпункту 10 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (який діяв станом на момент подачі позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року), передбачено, що у рядку 25 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та: сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110; спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, - рядок 25.2 декларації 0121 - 0123; залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130. При заповненні рядка 25.2 обов'язковим є зазначення в декларації реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства. Таким чином, як станом на момент подання позивачем первинної податкової декларації, так і станом на момент подання уточнюючого розрахунку, наведеними приписами податкового законодавства було визначено, що загальна сума нарахованого зобов'язання з податку на додану вартість за відповідних звітний (податковий) період визначається саме у рядку 25 декларації, а рядки 25.1 та 25.2 лише додатково розшифровують суму, вказану у рядку 25 за підвидами. Отже, при поданні публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року зміни розміру податкових зобов'язань не відбулося, оскільки податкові зобов'язання останнього з податку на додану вартість за квітень 2014, з урахуванням уточнюючого розрахунку, залишилися на рівні 53   069,00 грн., тобто заниження податку не було, а тому положення пункту 50.1 статті 50 та пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України у спірних правовідносинах застосуванню в частині надіслання уточнюючого розрахунку та сплати суми недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми, в разі невиконання чого контролюючим органом накладається штраф, застосуванню не підлягають. Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено обґрунтованості накладення на публічне акціонерне товариство «Дарницький плодовоовочевий комбінат» штрафних санкцій, у відповідності до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 28.04.2016 №118 публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» в якості судового збору сплачено 1   378,00 грн. Отже, сума судового збору, що підлягає поверненню позивачу, становить 1   378,00 грн. Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 05.01.2016 №0000061501. Присудити здійснені публічним акціонерним товариством «Дарницький плодовоовочевий комбінат» (02088, місто Київ, вулиця Леніна, 42, код ЄДРПОУ 22943989) документально підтверджені платіжним дорученням від 28.04.2016 №118 судові витрати у розмірі 1   378,00 грн. (однієї тисячі трьохсот сімдесяти восьми гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227). Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                      Літвінова А.В.