Рішення

від 12.09.2016 по справі 908/1843/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/66/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2016 Справа № 908/1843/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1843/16

за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 39720,00 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01/02-17/03463 від 10.06.2016 р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 20.10.2015 р.

СУТЬ СПОРУ: Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» про стягнення збитків у сумі 39720,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2016 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1843/16 та в порядку приписів ст. 30 ГПК України викликано в судове засідання для дачі пояснень уповноважених представників Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, зобов'язавши надати письмові пояснення щодо порядку укладення договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, а також письмові пояснення щодо моменту виникнення обов'язку на укладання зазначеного договору у Товариства з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» .

27.07.2016 року на адресу суду від Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшли пояснення згідно приписів ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що згідно ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» та рішення Запорізької міської ради «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки або реконструкції об'єкту у м. Запоріжжі, зобов'язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюються органами місцевого самоврядування. Вказує, що згідно п. 3.3., 3.6. Порядку замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови. Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію. При цьому зазначає, що відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу V Прикінцевих положень ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01.01.2013 року замовники до прийняття об'єкта в експлуатацію повинні укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Вказує, що через невиконання відповідачем зазначених вище норм законодавства та на виконання вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 12.06.2015 року листом № 01/02-21/04591 від 19.11.2015 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради було направлено вимогу про сплату суми збитків відповідачу. Разом з тим повідомляє, що за період з 2013 року по 27.07.2016 року договори про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя Товариством з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» не укладались.

27.07.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку приписів ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі Державної фінансової інспекції в Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Вказане клопотання мотивоване тим, що однією з підстав звернення до суду з позовом є вимога Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, яка винесена за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради за період з 01.05.2012 року по 01.04.2015 року. Разом з тим позивач вважає, що рішення в даній справі вплине на права і обов'язки Державної фінансової інспекції в Запорізькій області відносно позивача.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

08.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області № 08-08-14-14/5330 від 18.08.2015 року.

06.09.2016 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить перенести розгляд справи на іншу дату, надати уповноваженому представнику відповідача матеріали справи для ознайомлення за допомогою власних технічних засобів. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що не отримав примірник позовної заяви та додані до неї документи, тому не має можливості подати заперечення.

Вказане клопотання відповідача було задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 06.09.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 12.09.2016 року о 12:00.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» , 12.09.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- 31.01.2011 року ТОВ В«Джерк-ЛТДВ» (замовник) уклав з підрядником договір підряду на отримання дозвільних документів на початок будівництва, за яким підрядник зобов'язався побудувати та здати в експлуатацію у встановлений строк нежитлові приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38-а;

- вказує, що не зареєстрував право власності на спірні об'єкти у встановленому законодавством України порядку в ОП Запорізькому МБТІ і передав в оренду третій особі на підставі договору оренди від 25.04.2012 року;

- будівництво спірних об'єктів нерухомості було розпочате з 31.01.2011 року та станом на 25.04.2012 року ці об'єкти були вже фактично збудовані;

- посилання позивача на порушення відповідачем вимог ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованими, оскільки цей закон набрав чинності з дня його опублікування 12.03.2012 року, а будівництво торгових павільйонів розпочалось з 31.01.2011 року, тобто більше ніж за рік до прийняття та набрання чинності вказаним законом;

- в період будівництва спірних об'єктів відповідачем ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» взагалі не існувало, відтак з урахуванням ст. 58 Конституції України норми цього закону на відповідача не розповсюджуються;

- дія Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя також не розповсюджується на відповідача, оскільки відповідне рішення про затвердження вказаного порядку прийняте Запорізькою міською радою тільки через 8 місяців після того, як торгові павільйони були збудовані, відтак відсутній предмет спору;

- відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № ЗП 142130510599 від 27.02.2013 року торгові павільйони літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38-а вже прийняті до експлуатації, граничний термін для укладення договору про пайову участь сплив і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає продовження чи відновлення цього терміну, відтак позивач звернувся з позовом після спливу трирічного терміну, встановленого ст. 257 ЦК України для захисту порушених прав;

- відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва, зокрема об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

- оскільки торгові павільйони є об'єктами соціальної інфраструктури, то і в цьому випадку дія вказаного ОСОБА_3 не розповсюджується на ТОВ В«Джерк-ЛТДВ» ;

- позовні вимоги Запорізької міської ради не підлягають задоволенню виходячи з того, що позивач не довів в діях (бездіяльності) відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності як відшкодування шкоди, зокрема не довів порушення відповідачем зобов'язання, а також недоотримання бюджетом міста запланованих коштів та наявності підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 39720,00 грн.;

- позовна заява не містить належних та допустимих доказів наявності запланованих у бюджеті м. Запоріжжя надходжень спеціального бюджету міста та витрат на розвиток інфраструктури населеного пункту, його інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку із здійсненим відповідачем будівництвом, позивач жодним чином не обґрунтував в чому полягає необхідність надходжень та витрат на розвиток міської інфраструктури у зв'язку із здійсненим відповідачем будівництвом, не надав жодного розрахунку таких надходжень;

- дія ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі у розвитку транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя не поширюється на відповідача, оскільки відповідач побудував спірні об'єкти нерухомості до набрання чинності вказаним законом та до прийняття Запорізькою міською радою Порядку, а отже така особа не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм закону і у неї відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2016 року проти позову заперечив.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2012 року у справі № 5009/4145/12 за Товариством з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» було визнано право власності на нерухоме майно, яке є об'єктом будівництва «Будівництво торгових павільйонів (літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8); м. Запоріжжя, пр. Леніна,38-а». Замовником будівництва є Товариство з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» .

Частиною 2 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 40 вказаного ОСОБА_3 пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього ОСОБА_3 (ч. 1 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

24.12.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 77 «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя», умовами п. 3.3. якого передбачено, що замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови. Договір про участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (далі - Договір про пайову участь) укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

27.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта «Будівництво торгових павільйонів літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38а» до експлуатації за № ЗП 142130510599. Замовник будівництва ТОВ В«Джерк-ЛТДВ» .

Позивач в позові вказує, що відповідач щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури не звертався, що є порушенням вимог ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012 року, внаслідок чого територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки у вигляді несплаченої суми коштів пайової участі в сумі 39720,00 грн. На думку позивача обов'язок укласти договір про пайову участь у відповідача виник з 23.11.2012 року, тобто з дати набуття права власності на об'єкти нерухомого майна. Позивач обґрунтовує наявність збитків в сумі 39720,00 грн. тим, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 36 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 19.09.2013 року) замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п'ятої цієї статті письмово проінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт. Втім відповідач не проінформував виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Будівництво торгових павільйонів літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38а». Позивач вважає, що зобов'язання відповідача щодо укладення договору та сплати пайової участі випливає із ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності».

19.11.2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 01/02-21/04591, в якій вказуючи на порушення ТОВ В«Джерк-ЛТДВ» , як замовника будівництва, вимог ст. 40 ОСОБА_3 України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 року № 77 щодо його обов'язку участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади м. Запоріжжя та не виконання такого обов'язку (укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску) просив відшкодувати у двадцятиденний термін з дня отримання даної вимоги завдані таким невиконанням збитки в розмірі 39720,00 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для даного позову, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 39720,00 грн. збитків.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді несплаченої суми коштів пайової участі в сумі 39720,00 грн.

Законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України, як норми спеціальні, передбачають, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Нормою ч. 2 ст. 224 ГК України визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частина 1 статті 225 ГК України наближає категорію упущеної вигоди до досить визначеного в законодавстві поняття прибутку. Упущена вигода (в ч. 1 ст. 225 ГК України використовується термін "втрачена вигода, що є за змістом тотожнім поняттю "упущеної вигоди") розглядається тут як "неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною". Це відповідає розумному поняттю неодержаних доходів (упущена вигода), як воно склалося в судовій практиці, та виражено в Тимчасовій методиці визначення розміру шкоди (збитків), завданої порушенням господарських договорів.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

· А) вид (склад) збитків;

· Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.

До складу виду збитків відноситься неодержаний дохід, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.

Такі збитки складають, зокрема, неодержаний прибуток (дохід), який він одержав би в результаті виконання зобов'язання.

Частина перша статті 623 ЦК України покладає на боржника, який порушив зобов'язання, обов'язок відшкодувати збитки, що стали наслідком зазначеного порушення. Отже, це правило передбачає стягнення з боржника всіх збитків. Разом з тим, законодавець не позбавлений права визначати саме поняття збитків більш широко чи вузько.

У ч.ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)(неодержані доходи). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Вихідним при визначенні неодержаного доходу є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) (п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73 (зі змінами). Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків. Крім того, позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обґрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства на час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

· по-перше, наявність протиправної поведінки (діяльності або бездіяльності учасника господарських відносин) особи, яка завдала збитки;

· по-друге, факт заподіяння йому збитків;

· по-третє, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

· по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

· по-четверте, вину заподіювача збитків. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді стягнення збитків.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заявлених вимог, зокрема наявності першого елементу складу господарського правопорушення позивач вказує, що порушення відповідачем зобов'язання, встановленого ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо укладення договору та сплати пайової участі є доказом протиправності його поведінки.

ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Приписами ч. 2, 9 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 вказаного ОСОБА_3 визначено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

При цьому планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає зокрема будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 2 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно з ч. 1 ст. 26 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Тобто імперативні приписи ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов'язують укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту саме замовників - фізичних або юридичних осіб, які мають намір щодо забудови території шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Фактичні обставини справи свідчать, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2012 року у справі № 5009/4145/12 визнано нежитлові приміщення: торговий павільйон М 2 1,53x24,25; торговий павільйон Л 1 4,04x12,80; торговий павільйон Р 1 2,05x3,64; торговий павільйон П 1 2,05x13,74; торговий павільйон О 1 2,05x6,06; торговий павільйон М 1 1,54x11,30; торговий павільйон Н 1 4,85x10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у м. Запоріжжя, пр. Леніна буд. 38А, - об'єктом нерухомості. Разом з тим зазначеним рішенням суду визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерк-ЛТД" право власності на нежитлові приміщення: торговий павільйон М 2 1,53x24,25; торговий павільйон Л 1 4,04x12,80; торговий павільйон Р 1 2,05x3,64; торговий павільйон П 1 2,05x13,74; торговий павільйон О 1 2,05x6,06; торговий павільйон М 1 1,54x11,30; торговий павільйон Н 1 4,85х10,95; торговий павільйон Ж 5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж 6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж 8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у м. Запоріжжя, пр. Леніна буд. 38 А. Тобто вказаним рішенням суду визнано право власності відповідача на вже збудовані об'єкти нерухомості, а саме торгові павільйони.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 27.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта «Будівництво торгових павільйонів літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38а» до експлуатації за № ЗП 142130510599.

В розділі 1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації замовником зазначено ТОВ В«Джерк-ЛТДВ» , код ЄДРПОУ 23880995.

Згідно розділу 11 «Інформація про об'єкт» вказаної декларації дата початку будівництва 21.05.2012 року, дата закінчення будівництва 01.09.2012 року, строк введення об'єкта в експлуатацію І квартал 2013 року. Отже вказаний розділ декларації свідчить, що закінчення будівництва об'єктів нерухомості відповідача відбулось 01.09.2012 року.

Відповідно до розділу 6 декларації види виконаних під керівництвом відповідальної особи робіт: будівельні роботи при реконструкції споруд та приміщень:

1. Монтаж стін.

2. Монтаж покрівлі.

3. Виконання внутрішнього оздоблення.

4. Встановлення віконних та двірних блоків.

5. Монтаж зовнішніх та внутрішніх мереж електропостачання.

Таким чином, зі змісту декларації вбачається, що відповідач здійснював лише роботи з реконструкції всередині вже існуючого збудованого об'єкта без виходу за межі існуючого фундаменту та без забудови нової земельної ділянки, а відтак він не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм ОСОБА_3 «Про регулювання містобудівної діяльності», тому відповідно на нього не поширюється дія вказаного закону, а відтак у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайовий внесок. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 21.01.2015 року у справі № 917/1840/11, від 27.01.2016 року у справі № 908/4000/15, від 13.10.2015 року у справі № 908/4459/14, від 11.04.2016 року у справі № 908/6327/15, від 20.04.2016 року у справі № 908/271/16.

Таким чином, враховуючи викладене, позивач не довів факт порушення відповідачем господарського зобов'язання або встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, наявність протиправної поведінки під час здійснення реконструкції об'єкта внаслідок не укладення договору про пайову участь та неповідомлення виконавчого органу міської ради за місцем знаходження об'єкту будівництва про початок виконання робіт.

Крім того, приписи ч. 9 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлюють, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію .

Факт прийняття спірного об'єкта «Будівництво торгових павільйонів літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38а» в експлуатацію підтверджується зареєстрованою 27.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ЗП 142130510599. До вказаної дати договір про пайову участь з відповідачем укладено не було.

Враховуючи, що норми ч. 9 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» носять імперативний характер, на даний час, тобто після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, укладення договору є неможливим.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що збитки є правовим наслідком, який настає за порушення зобов'язання, встановленого законом або договором.

Згідно із ч. 1-2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач намагається стягнути з відповідача збитки у вигляді несплаченої суми коштів пайової участі.

Частиною 5 ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Зміст ст. 40 ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить, що саме договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є підставою для сплати замовниками пайової участі, в якому визначений її розмір, строк (графік) сплати та відповідальність сторін.

Втім, оскільки договір пайової участі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію між сторонами у справі не укладався, відтак відповідні зобов'язальні відносини між сторонами не виникли, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків у вигляді несплаченої орієнтовної суми пайового внеску.

Разом з тим з системного аналізу ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що ним не передбачено прямого обов'язку щодо сплати відповідачем пайового внеску, а передбачено укладення договору, на підставі якого замовник зобов'язаний сплатити за пайову участь або, у разі невиконання, сплатити збитки.

Однак, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також те, що норми ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюють свою дію на відповідача, оскільки він не є замовником будівництва, відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З аналізу змісту норми ч. 1 ст. 22 ЦК України вбачається, що основною підставою для відшкодування збитків як однієї з форм цивільної-правової відповідальності є порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків.

Позивач не довів суду факт порушення відповідачем вимог чинного законодавства, наявність протиправної поведінки під час здійснення реконструкції об'єкта внаслідок не укладення договору про пайову участь та неповідомлення виконавчого органу міської ради за місцем знаходження об'єкту будівництва про початок виконання робіт, факт заподіяння збитків та їх розмір, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та утворенням збитків для позивача, а також вину відповідача в заподіянні збитків. Отже в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, відтак позивач не довів підстави покладення відповідальності на відповідача за законом.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» про стягнення збитків в сумі 39720,00 грн. у вигляді несплаченої суми коштів пайової участі слід відмовити.

Стосовно тверджень відповідача про те, що дія ОСОБА_3 України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюється на нього, оскільки відповідач побудував спірні об'єкти нерухомості до набрання чинності вказаним законом є хибними, оскільки вказаний закон набрав чинності з 12.03.2011 року, тобто ще під час коли об'єкти нерухомості перебували в стадії будівництва. Натомість відповідач не є замовником будівництва.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на позивача у справі - Запорізьку міську раду згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.09.2016 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Джерк-ЛТДВ» про стягнення збитків в сумі 39720,00 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на позивача у справі - Запорізьку міську раду.

Повне рішення складено - 19.09.2016 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.