Постанова

від 13.12.2016 по справі 908/1843/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.12.2016 справа №908/1843/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 cекретар судового засідання за участю представників сторін: від позивача - від відповідача - розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 не з'явився ОСОБА_5, за довіреністю Запорізької міської ради, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. (підписано 19.09.2016 р.) у справі№ 908/1843/16 (суддя Cмірнов О.Г.) за позовомЗапорізької міської ради, м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД», м. Запоріжжя простягнення 39 720,00 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач, Запорізька міська рада, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД» про стягнення збитків у розмірі 39 720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник будівництва «Будівництво торгових павільйонів (літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8); м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38-а», в порушення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012 р. В«Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. ЗапоріжжяВ» не поінформував виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт, не звернувся у встановленому порядку до міського голови щодо укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя (далі - договір про пайову участь) та не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя, шляхом перерахування до бюджету м. Запоріжжя коштів для створення і розвитку інфраструктури міста, чим завдав територіальній громаді збитки у розмірі 39 720,00 грн. (розмір пайової участі).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.08.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі Державної фінансової інспекції в Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки рішення в даній справі не вплине на права і обов'язки Державної фінансової інспекції в Запорізькій області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. у справі № 908/1843/16 у задоволенні позовних вимог Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД» про стягнення збитків в сумі 39720,00грн. відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з відсутності укладеного між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, а також, що норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не поширюють свою дію на відповідача, оскільки він не є замовником будівництва в розумінні Закону. Позивачем не доведено суду факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, наявності протиправної поведінки під час здійснення реконструкції об'єкта внаслідок не укладення договору про пайову участь та неповідомлення виконавчого органу міської ради за місцем знаходження об'єкту будівництва про початок виконання робіт, факту заподіяння збитків та їх розміру, причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та утворенням збитків для позивача, а також вини відповідача в заподіянні збитків, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Запорізька міська рада звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. у справі № 908/1843/16 та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерк-ЛТД» у повному обсязі.

Вважає, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи. Зазначає, що судом першої інстанції у рішенні помилково зазначено, що ТОВ «Джерк-ЛТД» не є замовником будівництва у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до даних, викладених в декларації про готовність об'єктів експлуатації, відповідач здійснював реконструкцію існуючої забудови. При здійсненні реконструкції об'єкту будівництва основним є зміна його функціонального призначення, при цьому геометричні розміри об'єкту будівництва можуть залишатися незмінними. Апелянт зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідач є замовником будівництва, а тому був зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та сплатити кошти пайової участі. Вважає, що не укладання договору про пайову участь з відповідачем не впливає на можливість стягнення з нього збитків, нанесених внаслідок порушених ним цивільних прав Запорізької міської ради та покладених на нього обов'язків.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві б/н від 15.11.2016р.

Зазначив, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є необґрунтованими, оскільки цей Закон набрав чинності з 12.06.2011р., а будівництво спірних об'єктів нерухомості було розпочато з 31.01.2011р., станом на 25.04.2012р. ці об'єкти були вже фактично збудовані. Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 27.02.2013р. за №ЗП 142130510599, торгові павільйони літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38-а вже прийняті до експлуатації, граничний термін для укладення договору про пайову участь сплив і чинне законодавство у сфері містобудування не передбачає продовження чи відновлення цього терміну.

Вказує, що рішення Запорізької міської ради «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя» від 24.12.2012р. також не розповсюджується на відповідача, оскільки відповідне рішення прийнято міською радою через 8 місяців після того, як торгові павільйони були збудовані, а отже відповідач не є замовником будівництва в розумінні імперативних норм закону і у нього відсутній обов'язок укладати договір про пайову участь та сплачувати пайові внески.

Просить суд відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016р. у справі №908/1843/16.

Розгляд апеляційної скарги відкладався.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Склярук О.І., протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 09.12.2016р. сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д., Ушенко Л.В.

Позивач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, позиція Запорізької міської ради викладена в апеляційній скарзі, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.2012 року (підписано 27.11.2012р.) у справі № 5009/4145/12 за позовом ТОВ «Джерк-ЛТД» визнано нежитлові приміщення: торговий павільйон М2 1,53x24,25; торговий павільйон Л1 4,04x12,80; торговий павільйон Р1 2,05x3,64; торговий павільйон П1 2,05x13,74; торговий павільйон О1 2,05x6,06; торговий павільйон М1 1,54x11,30; торговий павільйон Н1 4,85x10,95; торговий павільйон Ж5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у м. Запоріжжя, пр. Леніна буд. 38А, - об'єктом нерухомості. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерк-ЛТД" право власності на нежитлові приміщення: торговий павільйон М2 1,53x24,25; торговий павільйон Л1 4,04x12,80; торговий павільйон Р1 2,05x3,64; торговий павільйон П1 2,05x13,74; торговий павільйон О1 2,05x6,06; торговий павільйон М1 1,54x11,30; торговий павільйон Н1 4,85х10,95; торговий павільйон Ж5 4,35x8,90; торговий павільйон Ж6 3,53х7,87; торговий павільйон Ж8 7,03x13,60, загальною площею 380,8 кв. м., які розташовані у м. Запоріжжя, пр. Леніна буд. 38 А.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаним рішенням суду визнано право власності відповідача на вже збудовані об'єкти нерухомості, а саме торгові павільйони.

З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що 27.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області за № ЗП 142130510599 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво торгових павільйонів літ. М2, Л1, Р1, П1, О1, М1, Н1, Ж5, Ж6, Ж8 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 38а». Дата початку будівництва 21.05.2012 р., дата закінчення будівництва - 01.09.2012 р., строк введення об'єкта в експлуатацію І квартал 2013 р. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 397,200 тис. грн.

У розділі 6 декларації від 27.02.2013р. зазначено види виконаних робіт, а саме: будівельні роботи при реконструкції споруд та приміщень: 1. Монтаж стін. 2. Монтаж покрівлі. 3. Виконання внутрішнього оздоблення. 4. Встановлення віконних та дверних блоків. 5. Монтаж зовнішніх та внутрішніх мереж електропостачання.

Таким чином, зі змісту декларації вбачається, що відповідач здійснював роботи з реконструкції всередині вже існуючого збудованого об'єкта без виходу за межі існуючого фундаменту та без забудови нової земельної ділянки.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 19.11.2015 р. № 01/02-21/04591, в якій вказуючи на порушення ТОВ «Джерк-ЛТД», як замовника будівництва, вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затв. рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012р. № 77, щодо обов'язку ТОВ «Джерк-ЛТД» прийняття участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту територіальної громади м. Запоріжжя та невиконання такого обов'язку (укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску) вимагав сплатити у двадцятиденний термін збитки, завдані територіальній громаді м. Запоріжжя, в розмірі 39720,00 грн.

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 39720,00 грн. збитків.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до п. п. 4, 13 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територією Закон визначає частину земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва (ст.26 наведеного Закону).

Згідно із ч. ч. 2, 3, 5, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Наведеними правовими нормами встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвитку інфраструктури на території м. Запоріжжя є договір.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 24.12.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 77 «Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя», умовами п. 3.6. якого передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації датована 27.02.2013 р., однак договір про пайову участь до вказаної дати сторонами укладено не було, а відтак у відповідача не виникло зобов'язання щодо сплати коштів пайової участі.

Тому, безпідставним є наполягання заявника апеляційної скарги про порушення прав позивача на отримання грошових коштів у вигляді пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя, оскільки укладення договору про пайову участь є обов'язковим на етапі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Враховуючи, що норми ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" носять імперативний характер, після введення об'єкта будівництва в експлуатацію, укладення договору є неможливим.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснював будівництво з забудовою нової земельної ділянки, а отже не є замовником будівництва у розумінні імперативних норм Закону, тому обов'язок укладення договору про пайову участь, а значить і підстава для сплати пайових внесків, у відповідача відсутні, що виключає ознаки протиправності дій у поведінці відповідача.

Отже, твердження позивача про порушення відповідачем приписів ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", є безпідставним.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа, зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з приписами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності.

Господарське зобов'язання виникає, в тому числі із господарського договору та інших угод, передбачених законодавством (ст. 174 ГК України).

Таким чином, враховуючи відсутність між сторонами договірних зобов'язань, недоведеність протиправності поведінки у діях відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача та неотриманням позивачем коштів (враховуючи, що позивачем не вживалися заходи щодо одержання упущеної вигоди (пайового внеску), шляхом звернення до відповідача з пропозицією про укладення відповідного договору, та в судовому порядку шляхом спонукання відповідача до укладення договору), повний склад цивільного правопорушення є недоведеним.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. у справі № 908/1843/16.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на заявника.

Результати апеляційного провадження у справі № 908/1843/16 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. (підписане 19.09.2016 р.) у справі № 908/1843/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.09.2016 р. (підписане 19.09.2016 р.) у справі № 908/1843/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу

1-відповідачу

1-у справу

1-ДАГС

1-ГСЗО