Ухвала

від 21.09.2016 по справі 805/1165/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року справа № 805/1165/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача - Колбаєва О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 805/1165/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Парк Готель» до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест Парк Готель» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області, в якому просило: зобов'язати Волноваську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області подати для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування - Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області висновок про повернення надмірно сплаченої плати за землю за серпень 2014 року у сумі 19 917, 71 грн., у тому числі з основного платежу в сумі 13 367, 25 грн., штрафної санкції та пені в сумі 6 975, 95 грн., шляхом перерахування зазначеної суми на банківський рахунок позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року позов було задоволено, внаслідок чого: зобов'язано Волноваську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування - Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області, висновок про повернення надміру сплаченої плати за землю за серпень 2014 року в сумі 19 917 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка, у тому числі 13 367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок основного платежу, 3 877 (три тисячі вісімсот сімдесят сім гривень) 01 одну копійку пені та 2 673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) гривні 45 (сорок п'ять) копійок штрафних санкцій, шляхом перерахування зазначеної суми на банківський рахунок р/р № 26003001361305 Банк ПАТ "ОТП БАНК" м. Київ, МФО 300528, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Форест Парк готель» (код ЄДРПОУ 32745794).

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційних скарг, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

У лютому 2014 року позивачем, було подано відповідачу податкові декларації з земельного податку та орендної плати за землю за 2014 рік, якими було визначено загальну річну суму плати за землю в розмірі 260 397, 98 грн.

Позивач звернувся до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з листом № 18 від 18.03.2016 року, у якому просив повернути надмірно сплачену плату за землю за серпень 2014 року в сумі 20 343, 20 грн., у тому числі з основного платежу в сумі 13 367, 25 грн. та фінансові санкції, пеня в сумі 6 975, 95 грн., шляхом перерахування зазначеної суми на банківський рахунок підприємства у строки передбачені статтею 43 Податкового кодексу України.

21 квітня 2016 року Волноваська ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області листом повідомила позивача, що не має законних підстав щодо здійснення повернення надміру сплаченої плати за землю за серпень 2014 року у сумі 20 343, 20 грн., у тому числі з основного платежу в сумі 13 367, 25 грн., фінансових санкцій та пені в сумі 6 975, 95 грн., відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку підлягають застосуванню норми матеріального права у редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 9.1. ст.9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У пункті 288.7 ст. 288 ПК України зазначено про те, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем були подані відповідачу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки або комунальної власності) № 9003477301 від 31.01.2014 року, № 9003477329 від 31.01.2014 року, № 9003477323 від 31.01.2014 року, № 9003477309 від 31.01.2014 року № 9003477335 від 31.01.2014 року з додатками, відповідно до яких позивач, зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за земельну ділянку, розташовану за адресою: 85727, смт. Комсомольський, вул. Сонячна, буд. 20.

Колегією суддів встановлено, що сума, яку просить повернути позивач, у зв'язку із надмірно сплатою плати за землю за серпень 2014 року у податковій звітності складає 19 917, 71 грн.

За змістом ст. 200 ПК України, сума на яку податковий орган направляє відповідний висновок, визначається з податкової звітності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Стаття 6 Закону № 1669 встановлює - під час проведення антитерористичної операції звільнити суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Стаття 7 Закону № 1669 встановлює - скасувати на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Норми Закону № 1669 визначають у якості підстави застосування та розповсюджують свою дію на територію, на якій проводилась антитерористична операція та не пов'язують дію норм з тим, що така операцій повинна проводитись на певній території саме зараз чи зі стабільністю ситуації.

Так, згідно з абз.2 ст. 1 Закону № 1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1668 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275- р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить смт. Комсомольський, Волноваського району, Донецької області.

Відповідно до матеріалів справи позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, що відповідачем не заперечується.

Станом на момент розгляду даної справи Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.

Враховуючи викладене, дія ст.ст. 6-7 Закону № 1669 розповсюджується на спірні правовідносини.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу ст.ст. 6-7 Закону № 1669 видно, що вказані норми є безумовними та не передбачають виконання платником податку якихось додаткових дій для звільнення від плати за землю - подання заяв, уточнюючих декларацій, сертифікатів, тощо.

Так, наприклад, встановлення наявності чи відсутності обставин непереборної сили (форс-мажору) не є умовою застосування вказаних норм, оскільки підставою такого звільнення є, наприклад, сама ст. 7 Закону № 1669, якою відповідна орендна плата скасована на час дії цього закону.

Частина 3 ст. 11 Закону № 1669 встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У той же час стаття 1 ПК України визначає, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 2 ПК України встановлює, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, внаслідок недоліків законодавчої техніки, Податковий кодекс України та Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» по різному регулюють питання щодо плати за землю на території, на якій проводилась антитерористична операція, припускають неоднозначне трактування наявності чи відсутності обов'язку позивача зі сплати орендної плати за землю та суперечать один одному.

Вирішуючи питання щодо вказаної колізії правових норм колегія суддів виходить з того, що з двох нормативно - правових актів однакової юридичної сили (ПК України та Закон № 1669), прийнятих одним і тим самим органом (Верховна рада України) застосуванню підлягають норми Закону № 1669, як такого, що був прийнятий пізніше у часі.

Зважаючи на мету прийняття Закону № 1669 та на те, що норми Податкового кодексу України регулюють, зокрема, загальні питання справляння плати за землю, а норми Закону № 1669 регулюють вказані питання з визначенням певної території, на яку розповсюджується дія норм цього закону (населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція), а також часу такого розповсюдження (між 14.04.14 р. та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України), норми Закону № 1669 щодо плати за землю є спеціальними відносно відповідних норм Податкового кодексу України.

Крім цього, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач, у спірному періоді (серпень 2014 року) був звільнений від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, отже сплатив вказану суму надмірно, що дає йому право на повернення цієї суми.

Відповідно до п. п. 43.1, 43.3 - 43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Щодо посилання відповідача на наявність у позивача податкового боргу станом на 01.01.16 р., колегією суддів встановлено, що станом на 18.03.2016 року податкова заборгованість позивача була відсутньою, що підтверджується зворотнім боком облікової картки позивача з відповідного податку.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 805/1165/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 805/1165/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 22.09.2016.

Головуючий суддя О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов