Рішення

від 14.09.2016 по справі 910/14056/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2016Справа №910/14056/16 За позовом Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбуд ЛТД"

Про стягнення 70 729,69 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Книш М.Б. (дов. № 00124/0/14-15від 23.12.2015)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 14.09.2016 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.08.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбуд ЛТД" (надалі - відповідач) про стягнення 70 729,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором підряду № 201/КБ від 19.08.2013, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 70 729,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/14056/16, розгляд справи призначено на 29.08.2016.

В судове засідання, призначене на 29.08.2016, представник позивача з'явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 29.08.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

29.08.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 14.09.2016.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник позивача з'явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 14.09.2016, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 між позивачем (Генпідрядник) та відповідачем (Підрядник), було укладено договір підряду №201/КБ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору підрядник зобов'язується у 2013 році виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, що виготовлена на виконання робіт по реконструкції незавершеного будівництва приміщення молочної кухні на 1 000 дитячих сумішей під пральню, стоматвідділення та бак лабораторію в смт. Чуднів, а Генпідрядник - прийняти та оплатити такі роботи.

Сторонами не заперечується, що відповідач виконав всі передбачені договором роботи на загальну суму 49 686,00 грн., а позивач розрахувався в повному обсязі за виконані позивачем роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, Чуднівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію окремих питань фінансової господарської діяльності Чуднівської центральної районної лікарні за період з 07.08.2013 по 01.05.2014 складено Акт №67-09/130 від 22.07.2014 та встановлено, що при виконанні роботи з робіт по реконструкції незавершеного будівництва приміщення молочної кухні на 1 000 дитячих сумішей під пральню, стоматвідділення та бак лабораторію в смт. Чуднів, встановлено завищення обсягів робіт по ремонту, чим порушено ДБН Д.1.1-1-2000.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що останнім проведено зайві витрати коштів через завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на суму 70 729,69 грн., а відповідачем отримано вказані кошти за роботи неналежної якості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору підряду №201/КБ від 19.08.2013, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що договором підряду №201/КБ від 19.08.2013 сторони погодили ціну договору, яка становить 3 579 340,80 грн.

Також встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, виконав всі передбачені договором підрядні роботи, які прийняті відповідачем без зауважень щодо кількості та якості.

Відповідач за виконані роботи розрахувався в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, сторони належним чином виконали свої зобов'язання, які виникли на підставі укладеного договору та які і визначалися самим договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Підписавши договір, сторони погодили всі істотні умови договору та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, однак зазначені кошти були перераховані на підставі договору підряду №201/КБ від 19.08.2013 та за виконані роботи, які прийняті позивачем без жодних зауважень.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони погодили вартість робіт в договорі, зміна умов якого в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані, прийняті та оплачені, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися умови договору підряду №201/КБ від 19.08.2013, положення законодавства та права позивача, перераховані кошти не являються безпідставно отриманими, а тому суд визнає необґрунтованими вимоги позивача та відмовляє у їх задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбуд ЛТД" про стягнення 70 729,69 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 19.09.2016

Суддя М.О. Лиськов