Рішення

від 08.09.2016 по справі 204/618/15-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/618/15-ц

Провадження № 2/204/781/16 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 16208,62 грн., пеню в розмірі 28723,20 грн. та штраф в розмірі 3481,60 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що 18 жовтня 2014 року між нею та відповідачем був укладений Договір підряду на виконання робіт на суму 17408,00 грн., згідно якого відповідач зобов’язався виконати роботи по зовнішньому утепленню та оздобленню квартири позивачки. Позивачкою була здійснена передплата в сумі 16208,65 грн., що підтверджується розписками відповідача. Відповідач зобов’язався виконати роботи протягом 10 днів з моменту дати початку робіт, але він їх не виконав. 11 листопада 2014 року відповідачу була направлена вимога з метою повернення передоплати в розмірі 16208,65 грн. у разі невиконання робіт до 01.12.2014 року, але він її проігнорував. У зв’язку з вищевказаним, позивачка нарахувала відповідачу пеню та штраф за невиконання ним своїх зобов’язань за договором.

Пізніше позивачка зменшила розмір своїх позовних вимог та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь борг в сумі 16208,62 грн. та штраф в розмірі 3481,60 грн.

В судове засідання позивачка не з’явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, раніше надала суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі та зазначила, що всі докази нею надані.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суду не повідомив. Раніше, в попередніх судових засіданнях його представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позовних вимог позивачки та вказали, що відповідач виконав умови Договору підряду на виконання робіт, на підтвердження чого надали фотокартки.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У судовому засіданні було встановлено, що 18 жовтня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір підряду на виконання робіт, відповідно до п.1.1. якого, відповідач зобов’язався виконати роботи по зовнішньому утепленню та оздобленню квартири позивачки (а.с.3).

Згідно п.п.4.1.-4.2. Договору, дата початку робіт по даному договору встановлена в день підписання договору. Роботи повинні бути закінчені протягом 10 днів з дати початку робіт.

Позивачка передплатила відповідачу на виконання вищевказаного договору суму в розмірі 16208,65 грн., що підтверджується розписками відповідача (а.с.4) та не заперечувалося представниками відповідача.

Оскільки вищевказані обставини визнавалися та не заперечувалися сторонами у справі, вони не підлягають доказуванню в порядку ч. 1 ст. 61 ЦПК України, згідно якої обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, позивачка виконала свої зобов’язання за вищевказаним договором в повному обсязі, але відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представники відповідача стверджували, що позивачка вводить суд в оману, оскільки відповідач виконав свої зобов’язання по Договору підряду на виконання робіт від 18 жовтня 2014 року, на підтвердження чого надали фотокартки (а.с.60-62).

Крім того, їхні твердження підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який інколи підпрацьовував з відповідачем та підвозив йому на об’єкти матеріали та обладнання, і який вказав, що саме ОСОБА_2 виконав роботи по зовнішньому утепленню та оздобленню квартири позивачки. А запам’ятав він саме цей об’єкт, оскільки замовник був не задоволений роботою.

При цьому, згідно з положеннями ч. 1 ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Разом з тим, докази на які посилається сторона відповідача, як на підтвердження своїх заперечень, не є належними доказами по даній справі, а з фотокарток наданих представниками відповідача взагалі не можливо встановити, що це квартира саме позивачки, а ні когось іншого.

Спір між сторонами виник з приводу того, що позивачка стверджує, що відповідач не виконав умови Договору підряду на виконання робіт від 18.10.2014 року, а відповідач, в свою чергу, стверджує, що він виконав умови вказаного договору.

Докази, які могли би підтвердити виконання робіт саме ОСОБА_2, передбачені ч. 4 ст. 882 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Проте, суду не надано вищевказаного акту на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_2 були виконані зобов’язання по Договору підряду на виконання робіт від 18 жовтня 2014 року.

Тому, суд критично ставиться до заперечень сторони відповідача, оскільки обставини, які зазначені в запереченнях не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь передоплати в розмірі 16208,65 грн.

При цьому, відповідно до п.7.1. Договору, в разі невиконання належним чином сторонами своїх зобов’язань в строки, передбачені даним договором, винна сторона виплачує на користь іншої сторони штраф в розмірі 20% від вартості робіт по даному договору.

У зв’язку з вищевказаним, відповідачу був нарахований штраф в розмірі 3481,60 грн.

За таких обставин, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 16208,62 грн. та штраф в розмірі 3481,60 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки слідує стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 526, 530, 693, 882, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 16208,62 грн., штраф в розмірі 3481,60 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн., а всього 19933 грн. 82 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Самсонова