Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2016 р. Справа №805/1357/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11:30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Христофорова А.Б.,
при секретарі Нестеренко Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дружківський вогнетривкий заводВ» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у суму 255 169,50 грн та податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.04.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 204 693,50 грн. 26.05.2016 року позивачем уточнено позовну заяву із зазначенням відповідачем ОСОБА_1 податкову інспекцію у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень і серпень 2015 року з урахуванням виявлення недостовірних даних, що містяться податковій декларації щодо відносин з контрагентом ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року, за результатами якої складено Акт №98/05-10-12/34283984 від 28.03.2016 року та винесені спірні податкові повідомлення-рішення. Висновки акту полягають у тому, що податковим органом встановлено: обрив ланцюга постачання товарів, внаслідок чого встановлено відсутність об'єктів оподаткування;завищення податкового кредиту у сумі 374 805,78, в результаті чого встановлено: завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду,яка переносить до наступного звітного періоду в загальній сумі 204 693,00 грн, у т.ч. за липень 2015 року на суму 111 198,00 грн, за серпень 2015 року на суму 93 495,00 грн; заниження суми податку на додану вартість, яка полягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується в бюджет періоду і загальній сумі 170 113,00 грн, у т.ч. за липень 2015 року у сумі 170 113,00 грн. Вважають, що дії відповідача протиправними, висновки акту перевірки не відповідають чинному законодавству, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Зазначає, що товариство є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.
Відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду подано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, що дійсно податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ В«Дружківський вогнетривкий заводВ» за наслідком якої встановлено, що документами наданими до перевірки та податковою інформацією не забезпечено підтвердження придбання товарів. По задекларованому ланцюгу постачання встановлено нереальність придбання ідентифікованого товару, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу, що свідчить про відсутність по таким операціям об'єктів оподаткування. Встановлено обрив ланцюга постачання товарів та відсутність використання їх ТОВ В«Дружківський вогнетривкий заводВ» у власній господарській діяльності для отримання доходів. Вважають, що фінансово-господарська діяльність позивача та контрагента-постачальника не спричиняє реального настання правових наслідків, які обумовлюються укладеними правочинами. Відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання з'явився надав заяву про розгляд справи без його участі з урахування заперечень, що знаходяться в матеріалах справи.
Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Дружківський вогнетривкий заводВ» (код ЄДРПОУ 34283984, вул. Октябрська, 121А, м. Дружківка, Донецька область, 84293) пройшов передбачену законом державну реєстрацію 08.06.2006 року №1 269 102 0000 000586, є юридичною особою, зазначене підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.(а.с.165-170)
Є платником податку на додану вартість з 13.10.2006 року та перебуває на обліку у ОСОБА_1 податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, зазначене вбачається з Витягу з реєстру платників податку на додану вартість.(а.с.171)
Відповідач, ОСОБА_1 податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
Судом встановлено, що позивачем до податкового органу були подані:
- 20.08.2015 року: податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2015 року з самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у сумі 1 970 580,00 грн; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів( а.с.147-155);
-21.09.2015 року: податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року з самостійно задекларованою сумою податку на додану вартість у сумі 2 050 727,00 грн; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість; розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.156-164)
З матеріалів справи вбачається, що у період з 15.03.2016 року по 21.03.2016 року ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень і серпень 2015 року з урахуванням виявлення недостовірних даних, що містяться податковій декларації щодо відносин з ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року.
За результатами перевірки складено Акт №98/05-10-12/34283984 від 28.03.2016 року.(а.с.15-35).
Перевіркою встановлено порушення:
- по відображенню в обліку підприємства за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року операцій придбання товарів від контрагента ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» встановлено обрив ланцюга постачання товарів, внаслідок якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування,які підпадають під визнання п.14.1.36, пп. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14, пп. а) п.185.1, ст.185, п.186.1 Податкового Кодексу України по яким о покупцю ТОВ «ДВЗ» було сформовано податкові зобов'язання: ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» в загальній сумі 374 806,00 грн у т. ч. за липень 2015 року у сумі 2 81 311,00 грн., за серпень 2015 року у сумі 93 495,00 грн.
- п.198.1,п.198.3,п.198.6 ст. 198 та п.201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим завищено податковий кредит по податкових накладних ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» всього у розмірі 374 805,78 грн,у т.ч. за липень 2015 року у сумі 281 311,00 грн, за серпень 2015 року у сумі 93 495,00 грн, в результаті чого встановлено: завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду,яка переносить до наступного звітного періоду в загальній сумі 204 693,00 грн, у т.ч. за липень 2015 року на суму 111 198,00 грн, за серпень 2015 року на суму 93 495,00 грн; заниження суму податку на додану вартість, яка полягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду та сплачується в бюджет періоду і загальній сумі 170 113,00 грн, у т.ч. за липень 2015 року у сумі 170 113,00 грн.(а.с.36 зворот)
На підставі зазначеного акту перевірки сформовано податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 11.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у суму 255 169,50 грн та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 11.04.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 204 693,50 грн. (а.с.13-14)
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку обставинам викладеним сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Спірним питанням даного позову є правомірність складання відповідачем податкових повідомлень-рішень.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлення нереальності здійснення господарських операцій позивача з ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод», яке полягає у встановленні обриву ланцюга постачання товару, що свідчить про відсутність об'єкту оподаткування по взаємовідносинам позивача з ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» та невірне відображення показників з податку на додану вартість за серпень 2015 року.
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод», був укладений договір поставки №2/1-14 від 02.01.2014 року, предметом якого є передача товарно-матеріальних цінностей, номенклатурний перелік, асортимент, вимоги до якості, кількість, ціна та вартість узгоджується сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.(а.с.37-40)
Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод», підтверджується наступним.
Видатковими накладними: №3 від 27.08.2015; №4 від 28.082015; №5 від 31.08.2015; №1 від 13.08.2015; №2 від 15.07.2015; №3 від 21.072015; №4 від 22.07.2015; №5 від 23.07.2015; №6 від 24.07.2015; №7 від 27.07.2015; №8 від 28.07.2015; №9 від 29.07.2015; №10 від 30.07.2015, відповідно до яких вбачається, що були поставлені товари під назвою: «лом шамотний», «лом периклазовий», «концентрат хромовий», «гексаметафосфат натрію», «магнезит палений 90%», «магнезит палений 96,5%», «глинозем кальцинований», «глинозем табулярний», «глинозем реактивний» у загальній кількості 552,44 т.(а.с.41-53)
Отримання товару підтверджується актами прийому - передачі товарів від 24.07.2015 року, від 27.07.2015 року; від 28.07.2016 року; від 29.07.2015 року; від 30.07.2015 року; від27.08.2015 року; від 28.08.2015 року.(а.с.61-67)
Факт здійснення оплати за поставлені товари підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.(а.с.68-134)
Надходження готівкових коштів за товар підтверджується прибутковими ордерами: №2708 від 27.08.2015 року; № 3108 від 31.08.2015 року; № 2808 від 28.08.2015 року; №2907 від 29.07.2015 року; №2807 від 28.07.2015 року; №2707 від 27.07.2015 року; №2407 від 24.07.2016 року; №2307 від 23.07.2015 року; №2207 від 22.07.2015 року; №2107 від 21.07.2015 року, №1507 від 15.07.2015 року, №1307 від 13.07.2015 року, №3007 від 30.07.2015 року.(а.с.54-60)
Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» виписано позивачу податкові накладні: №7 від 31.08.2015 року; №6 від 28.08.2015 року; №5 від 27.08.2015 року; №10 від 29.07.2015 року; №11 від 30.07.2015 року; №7 від 24.07.2015 року; №8 від 27.07.2015 року; №6 від 23.07.2015 року; №5 від 22.07.2015 року; №4 від 21.07.2015 року; №1 від 13.07.2015 року; №2 від 15.07.2015 року.(а.с.135-146)
Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст.14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.1 ст.201 ПК України, встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд зауважує, що податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Вищезазначені норми податкового законодавства України визначають, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Крім цього, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Реєстрація позивача та його контрагента платниками податку на додану вартість сторонами не оспорюється, реєстрація податкових накладних у ЄРПН, також сторонами не оспорюється. Судом встановлено, що контрагентом позивача податкові накладні заповнені відповідно до встановленого переліку обов'язкових реквізитів для податкової накладної.
Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Підпунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до ст. 11 Закону № 996-ХІV, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З положень чинного податкового законодавства випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуги) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
В якості доказів здійснення поставки товарів контрагентом, позивачем наданий цивільний договір з специфікаціями укладені між позивачем та контрагентом, господарські операції з ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» повністю підтверджується: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, актами прийому-передачі товарів, іншими бухгалтерськими документами, які за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи факт того, що саме товари під назвою: «лом шамотний», «лом периклазовий», «концентрат хромовий», «гексаметафосфат натрію», «магнезит палений 90%», «магнезит палений 96,5%», «глинозем кальцинований», «глинозем табулярний», «глинозем реактивний» у загальній кількості 552,44 т, були предметом перевезення за договором поставки №21/1-14 від 02 січня 2014 року.
Податковий кредит за серпень 2015 року по постачальнику ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» позивачем сформовано на підставі права, що виникло у зв'язку з отриманням податкових накладних та первинних документів.
У відповідності до чого, суми податку на додану вартість по вказаним податковим накладним було включено до складу податкового кредиту та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за спірний період.
Суд також зазначає, що податкова інформація, якою скористався податкових орган при формуванні висновків проведеної перевірки, грунтуються на даних інформаційних податкових баз (довідок зустрічних перевірок), однак, суд не бере її до уваги на підставі наступного.
Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.
Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: В«Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітностіВ» .
Відповідно до ОСОБА_2 адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентом - постачальником спростовують висновки податкового органу, які ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз.
Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 86 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях. Суд також зазначає, що відповідач ґрунтує свої висновки на припущеннях. Жодного доказу, який би підтвердив висновок податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов'язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що податковим законодавством визначено принцип персональної відповідальності платника податку та право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.
Виходячи з позицій висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах В«Бізнес Сепорт Сентре проти БолгаріїВ» , В«БулвесВ» АД проти БолгаріїВ» , позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 В«Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової службиВ» наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку із порушенням податкової дисципліни його контрагентами.
Оскільки на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, перевіривши дійсність господарських взаємовідносин позивача з контрагентом, суд приходить до висновку, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договору та мають силу первинної документації в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", що свідчить про необґрунтованість висновку податкового органу щодо відсутності ланцюга постачання товарів та завищення податкового кредиту, за насідком чого відбулося завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість та заниження суми податку на додану вартість.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.04.2016 року та № НОМЕР_2 від 11.04.2016 року винесені податковим органом безпідставно та необґрунтовано, у відповідності до чого є протиправними.
Крім того, суд зазначає, що зміст постанови має виходити з потреби захисту прав, свобод та інтересів позивача у цій сфері, у відповідності до чого встановивши, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку, є скасування спірних податкових повідомленнь - рішеннь.
З огляду на зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дружківський вогнетривкий заводВ» підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дружківський вогнетривкий заводВ» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 11.04.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у суму 255 169,50 грн
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_2 від 11.04.2016 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 204 693,50 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Дружківський вогнетривкий заводВ» (код ЄДРПОУ 34283984, вул. Октябрська, 121А, м. Дружківка, Донецька область ,84293) судовий збір у розмірі 6 897 (шість тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн 94 коп.
Повний текст постанови виготовлено 23.09.2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Христофоров А.Б.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2016 |
Оприлюднено | 28.09.2016 |
Номер документу | 61521607 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Христофоров А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні