Ухвала

від 14.02.2017 по справі 805/1357/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року справа №805/1357/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Компанієць І.Д.

при секретарі судового засідання Терзі Д.А.

за участю сторін по справі:

позивач: Герасименко Ю.В. (за довіреністю)

відповідач: Кравченко В.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №805/1357/16-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дружківський вогнетривкий завод до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: - від 11.04.2016 року №0000091400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 255 169,50 грн.; - від 11.04.2016 року №0000081400 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204 693,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.04.2016 року №0000091400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 255 169,50 грн.; - від 11.04.2016 року №0000081400 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 204 693,50 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач зазначив, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 826998 грн. за жовтень 2014 року. Відповідач вважає, що позивачем не було надано відповідних первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ Клейтон до ТОВ Смартгруп Аргос та до ТОВ ЕТС .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, письмові пояснення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень і серпень 2015 року з урахуванням виявлення недостовірних даних, що містяться податковій декларації щодо відносин з ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року, за результатами якої складено акт №98/05-10-12/34283984 від 28.03.2016 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.04.2016 року: -№0000091400 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у суму 255 169,50 грн., у т.ч. за податковим зобов'язанням 170113грн., штрафними (фінансовими) санкціями 85056,50 грн.;-№0000081400 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 204 693,50 грн.

Підставою для прийняття спірних рішень послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість по податковим накладним ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод у розмірі 374 806,00 грн. у т. ч. за липень 2015 року у сумі 2 81 311,00 грн., за серпень 2015 року у сумі 93 495,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що по відображенню в обліку підприємства за період з 01.07.2015 року по 31.08.2015 року операцій придбання товарів від контрагента ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод встановлено обрив ланцюга постачання товарів, внаслідок якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування,які підпадають під визнання п.14.1.36, пп. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14, пп. а) п.185.1, ст.185, п.186.1 Податкового Кодексу України по яким о покупцю ТОВ ДВЗ було сформовано податкові зобов'язання: ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод в загальній сумі 374 806,00 грн у т. ч. за липень 2015 року у сумі 2 81 311,00 грн., за серпень 2015 року у сумі 93 495,00 грн.

Водночас, актом перевірки підтверджено формування ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірними господарськими операціями.

Згідно п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п.198.2 ст.198 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу ( п.198.6 ст.198ПК).

У п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Відповідно до вимог п. 186.1 ст.186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод було укладено договір поставки товару №2/1-14 від 02.01.2014 року, за яким позивачем було придбано товар під назвою: лом шамотний , лом периклазовий , концентрат хромовий , гексаметафосфат натрію , магнезит палений 90% , магнезит палений 96,5% , глинозем кальцинований , глинозем табулярний , глинозем реактивний , що засвідчується відповідними видатковими накладними, актами прийому - передачі товарів, прибутковими ордерами.

Факт здійснення оплати за поставлені товари підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Згідно до умов договору поставка товару здійснювалась на умовах EXW самовивіз зі складу Постачальника у смт.Олексієво-Дружківка, що також підтверджується видатковими накладними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження фіктивності спірних господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу на те, що актом перевірки підтверджено формування ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірними господарськими операціями.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198; п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операцій з ПАТ Кіндратівський вогнетривкий завод. Надані позивачем первинні документи складені з дотриманням вимог п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.99р. та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження свого твердження щодо фіктивності спірних господарських операцій, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №805/1357/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у справі №805/1357/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 лютого 2017 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 15 лютого 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

Компанієць І.Д.