Постанова

від 19.09.2016 по справі 805/7969/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 р. Справа №805/7969/13-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:35

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Зикун Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2013 року № НОМЕР_1 та від 13 травня 2013 року № НОМЕР_2,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дії щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 08.04.2013 року та скасування податкових повідомлень-рішень №0000762205 від 18.04.2013 року та №0000982205 від 13.05.2013 року.

В обґрунтування позову зазначив, що дії відповідача з проведення перевірки є протиправними, оскільки перевірку проведено за відсутності на те підстав та з порушенням встановленого порядку проведення, оскільки повідомлення про проведення перевірки отримано позивачем вже після її початку. Наведені дії податкової інспекції не відповідають вимогам підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, пункту 79.2. статті 79 Податкового кодексу України. Що стосується прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток та від'ємного значення податку на додану вартість, прийнятих на підставі викладених в акті перевірки висновків, позивач зазначив, що висновки акту перевірки, що стали підставою їх прийняття, є необґрунтованими, оскільки засновуються виключно на акті перевірки контрагента позивача - ТОВ В«АкропольВ» від 16 січня 2013 року №58/22-817/30638563, складеному ДПІ в Солом'янському районі м. Києва, акті перевірки ТОВ В«КонтеллВ» - ДПІ в Печерському районі м. Києва та інформаційних баз податкової інспекції, а не первинних документів. Угоди між позивачем та його контрагентами є реальними, підтверджуються належними доказами, у зв’язку із чим висновки перевірки податкового органу є необґрунтованими. Товарно-матеріальні цінності, які отримані позивачем від ТОВ В«АкропольВ» за договором, використані їм в господарській діяльності при виконанні договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт з ТОВ В«АльткомкиївбудВ» . Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі.

25 липня 2016 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду залучено в якості другого відповідача ОСОБА_1 об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.

Представник відповідача-2 до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі. Водночас, надав заперечення, в якому зазначив, що контролюючим органом проведено перевірку у відповідності із вимогами Податкового кодексу України. За змістом акту № 58/22-817 від 16 січня 2013 року, отриманого відповідачем від Державної податкової інспекції в Солом'янському районі м. Києва встановлено здійснення діяльності контрагентом позивача - ТОВ "Акрополь" поза межами правового поля, у зв'язку із чим до товариства позивача направлений запит із проханням надати документи, що підтверджують взаємні господарські відносини між позивачем та ТОВ "Акрополь". Оскільки зазначені документи не надані в повному обсязі, наказом керівника податкової інспекції на підставі підпункту 78.1.1.статті 78 Податкового кодексу України призначено проведення позапланової невиїзної перевірки.

Під час перевірки встановлено, що господарські операції між позивачем і контрагентом не мали реального товарного характеру. Неправомірність здійснення правочину ґрунтується також на висновках актів перевірки інших державних податкових інспекцій по перевірці ТОВ «Акрополь». Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року К/800/55418/13 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ В«АкропольВ» , а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей, питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні наданих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням. При цьому, для встановлення факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, судам попередніх інстанцій необхідно було встановити: рух коштів між позивачем та його контрагентом при виконанні умов укладених договорів; зміст проведених позивачем операцій, їх обсяг, форми викладення, тобто, ознаки, які б свідчили про реальність таких операцій; чи пов'язані проведені позивачем операцій з його господарською діяльністю; чи відбулися реальні зміни в майновому статі платника податку внаслідок використання результатів отриманих робіт (товарів).

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагента позивача в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 30871714, 83001, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Челюскінців, будинок 69А) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом 20.03.2000 року.

08 квітня 2013 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Донспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Акрополь» за вересень 2011 року в результаті якої складено акт №187/22-5/30871714. (а.с.38-52)

За змістом акту в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця (ТОВ "Акрополь") до покупця (ТОВ "Донспецмонтаж"), оскільки в товариства відсутні акти-приймання товару, товарно-транспортні накладні з відміткою про передачу та отримання товарно-матеріальних цінностей, будь-які документи, що містять реквізити міста постачання та призначення, зберігання товарно-матеріальних цінностей, передачу товару перевізникові та умови транспортування, відсутність майна, трудових ресурсів , виробничо-складських приміщень у контрагентів позивача. З огляду на наведене, у висновках акту відповідач зазначив про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та витрат через відображення відбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, порушення пункту 198.2 та 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобов'язання на 340456,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 329877,00 грн.; порушення підпункту 138.1., 138.2, 138.6 статті 138, пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми витрат на 3 166 667,00 грн. по декларації з податку на прибуток за 2011 рік (2-4 квартал) та відповідно завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 3 166 667,00 грн. по декларації за 2011 рік.

Разом з тим, Вищим адміністративним судом в ухвалі №К/800/55418/13 від 12.05.2016 року зазначено, що на підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013 №0000762205 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3166666,67 грн. та від 13.05.2013 №0000982205 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість на 633333,00 грн.

Стосовно прийнятих відповідачем за наслідком проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем та відповідачем не надані первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували придбання та використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності придбаних у ТОВ «Акрополь», в т.ч. податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі виконаних робіт, тощо.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6. цієї статті ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Склад витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та порядок їх визнання встановлений статтею 138 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкту оподаткування з урахуванням пунктів 138.2., 138.11. статті 138, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей142, 143 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.2. статті 138 Податкового кодексу України обов'язковим правилом для визнання витрат є наявність первинних документів, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пункту 138.4. та 138.5. статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійсненні, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто, у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Разом з цим, враховуючи висновки Вищого адміністративного суду України зроблені в ухвалі від 12 травня 2016 року К/800/55418/13, позивач надав письмові пояснення про те, що придбані в ТОВ "Акрополь" товарно-матеріальні цінності використані в ході виконання ним прийнятих зобов'язань за договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті стадіон "ЄВРО -2012" по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові №04/10-1 від 6 квітня 2010 року, укладеному із ТОВ "Альткомкиївбуд". Згідно умов зазначеного договору, підрядник (позивач) зобов'язався своїми та залученими силами та коштами виконати будівельно-монтажні роботи на об'єкті стадіон "ЄВРО -2012" по вул. Стрийська-Кільцева дорога у м. Львові відповідно до погодженої проектної документації та передати виконані роботи замовнику відповідно до умов цього договору. (а.с 194-227)

Водночас, як вже зазначалось раніше, матеріали справи не містять первинних бухгалтерських документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Акрополь» та податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються.

Разом з цим, суд зазначає, що на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду №805/7969/13-а від 06.01.2016 року щодо витребування документів у сторін, відповідачем надана відповідь про те, що у зв’язку із захопленням адміністративної будівлі, в якій знаходилась ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, надати витребувані судом документи не надається можливим. (а.с.20-21)

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку що позивачем не підтверджена правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту та визначення валових витрат за результатами придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Акрополь», крім того відсутній предмет спору, оскільки в матеріалах справи не має спірних податкових повідомлення-рішень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецмонтаж» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, ОСОБА_1 об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 квітня 2013 року № НОМЕР_1 та від 13 травня 2013 року № НОМЕР_2 відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 19 вересня 2016 року. Повний текст постанови складено 22 вересня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.