Постанова

від 22.09.2016 по справі 2а/0570/7640/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа № 2а/0570/7640/2011

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м.Києві про визнання недійсним та скасування податкових повідомлення-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування податкових повідомлення-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підприємством податковий кредит за період січень-травень 2008 року сформовано правомірно, після проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган вважає, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Укргазпостач» проведена безтоварна операція, ліміти природного газу ТОВ «Компанія «Укргазпостач» в січні-травні 2008 року для позивача не виділялися, однак дані доводи відповідача є безпідставними. Позивач вважає прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення незаконними, які не обґрунтовуються на нормах діючого податкового законодавства.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства надав клопотання про розгляд справи без його участі.

22 вересня 2016 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду замінено первинного відповідача його правонаступником Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червеня 2016 року К/9991/2002/12 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач», судами не з'ясовано умов відповідних взаємовідносин, специфіки кожної господарської операції позивача з відповідними контрагентами. З метою дослідження фактичного придбання товару судам необхідно аналізувати умови договорів з контрагентами, досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з'ясовувати порядок та вартість поставки товарів/послуг відповідно до умов договорів, мету придбання таких товарів/послуг, економічну доцільність придбання товарів/послуг у контрагентів. Судам потрібно з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати товари/послуги у зазначеного контрагента, реальне виконання умов договорів.

Судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено належним чином доводи відповідача щодо порушення кримінальної справи щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» за ознаками здійснення ними фіктивного підприємництва, не з'ясовано обставин справи щодо стану відповідних кримінальних справ, наявності/відсутності вироків.

Із наведеного вбачається, що у справі залишилися недослідженими обставини про те чи контрагент позивача був спроможним виконати умови спірних договорів; чи міг поставити замовлений обсяг та вид товарів/послуг в обумовлені сторонами строки; як мали оформлятись виконання поставки товарів/надання послуг; чи мав контрагент позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 25 лютого 1999 року.

31 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої було складено акт №784/07-032-30098637.

Під час перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за січень 2008 року в розмірі 291975,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за січень 2008 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 291975,00 грн.; завищено суму податкового кредиту за лютий 2008р. в розмірі - 289269,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за лютий 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 289269,00 грн.; завищено суму податкового кредиту за квітень 2008р. в розмірі - 390450,00грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за квітень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 390450,00 грн.; завищено суму податкового кредиту за травень 2008р. в розмірі - 657 024,00грн., що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за травень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі - 657024,00 грн.; на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, абзацу «б» підпункту 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємством завищено суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 972503,00 грн., в тому числі в періодах: лютий 2008 року -126571,00 грн., березень 2008 року - 163543,00 грн., травень 2008 року-112061,00 грн., червень 2008 року - 570328,00 грн. На порушення п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі - 656215,00 грн., в тому числі по періодах: січень 2008 року -165404,00 грн., лютий 2008 року - 96778,00 грн., березень 2008 року - 28948,00 грн., квітень 2008 року - 278389,00 грн., травень 2008 року - 86696,00 грн. (а.с.37-44)

19 квітня 2011 року на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0000090707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 972503,00 грн.; (а.с.45)

№ НОМЕР_1, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 656215 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 328108 грн. (а.с.46).

Судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» та споживачем Слов'янською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» укладено договір №18/12/08-6 предметом якого є передача у власність споживача природного ресурсу ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».

Пунктом 2.1 цього договору зазначені планові обсяги, які можуть змінюватися шляхом надання письмового повідомлення у формі заявки.

Кількість газу, постановленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача та газотранспортної організації (п.3.3)

29 грудня 2007 року між укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої змінено п.5.1, а саме ціна газу, без врахування вартості транспортування газу по території України з 01 січня 2008 року по 31 січня 2008 року та цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та доповнено розділ 10 «Інші умови».

28 березня 2008 року укладено додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої змінено п.5.1, а саме: ціна газу в квітні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та змінено п.6.3. даного договору .

30 квітня 2008 року укладено додаткову угоду №3 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме: ціна газу в травні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України» без ПДВ, розмір ПДВ /а.с. 34 Т.1/.

26 травня 2008 року укладено додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме ціна газу, що постачається зв червні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України», без ПДВ, розмір ПДВ та доповнено договір п.5.5.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами складені та підписані акти прийому-передачі природного газу і виконання послуг транспортування позивачем надані, а саме №23 від 31.01.2008 року, №23 від 29.02.2008 року; акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за січень 2008 року, лютий 200 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року; виписані податкові накладні, а саме №33 від 31.01.2008 року на суму 1751848,25 грн. (в т.ч. ПДВ 291974,71 грн.), №100 від 29.02.2008 року на суму 1735614,67 грн. (в т.ч. ПДВ 289269,11 грн.), №164 від 31.03.2008 року на суму 2342701,98 грн. (в т.ч. ПДВ 390450,33 грн.), №230 від 30.04.2008 року на суму 2085526,91 грн. (в т.ч. ПДВ 347587,82 грн.).

Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної продукції та зазначену у податкових накладних, виписаних ТОВ В«Компанія В«УкргазпостачВ» за наслідками господарських операцій поставки, позивач відніс до складу податкового кредиту, про що вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата за отриманий газ згідно умов договору проведена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ В«Компанія В«УкргазпостачВ» , що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до акту перевірки підставами для висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Компанія В«УкргазпостачВ» стала службова записка ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо відпрацювання ТОВ В«УкргазпостачВ» , згідно з якою зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться та відносно її посадових осіб порушено кримінальну справу № 49-2535 за ознаками злочину , передбаченого ст.205 КАС України.

Разом з тим, 08 липня 2016 року листом №04/5/1-р-16 Генеральна прокуратура України повідомила ТОВ В«Слов'янська солевидобувна компаніяВ» про те, що постановою заступника начальничка ОРУД СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області від 30.11.2009 року у кримінальній справі №49-2335 дії невстановлених осіб за фактом фіктивного створення суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ В«Компанія В«УкргазпостачВ» , виділено із вказаної справи в окреме провадження №99097011.

Водночас, з урахуванням висновків викладених Вищим адміністративним судом України в ухвалі 01 червеня 2016 року К/9991/2002/12 Донецьким окружним адміністративним судом в ухвалах від 25 липня 2016 року, 22 серпня 2016 року зобов'язано прокуратуру Дніпропетровської області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати інформацію щодо винесення вироків відносно службових осіб ТОВ В«Компанія В«УкргазпостачВ» (ідентифікаційний код 31316681).

10 серпня 2016 року Прокуратура Дніпропетровської області листом №05/5-4165-16 повідомила ТОВ В«Слов'янська солевидобувна компаніяВ» , що з кримінальної справи №49-2535 виділено кримінальну справу №99097010 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 КК України. В подальшому кримінальну справу об'єднано в одне провадження з кримінальною справою №99117024 у відношенні ЗАТ СК В«СоюзВ» під єдиним номером №99117024, яку направлено до ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Разом з тим, в листі вбачається, що для встановлення місцезнаходження вказаної кримінальної справи, звернення ТОВ В«Слов'янська солевидобувна компаніяВ» направлено до Головного управління Національної поліції.

19 вересня 2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпроветровській області надана відповідь, з якої вбачається, що по кримінальній справі №99117024 вироку в слідчому управлінні фінансових розслідувань відсутні.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Отже, відповідачем до суду не надано доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів укладених з ТОВ «Компанія «Укргазпостач». Також, вказані правочини не визнані недійсними у судовому порядку.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку, що підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за податковий період.

У відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом вище, оплата за товари, поставлені позивачу є витратами, понесеними у зв'язку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентом, є такою, що пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у зв'язку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000100707 від 19.04.2011 року та №0000090707 від 19.04.2011 року.

Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення та, водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.

Враховуючи викладене, а також те, що приписами ст. 55 Податкового кодексу України передбачено можливість скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням приписів статті 11 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд задовольняє позовні вимоги шляхом скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва №0000100707 від 19 квітня 2011 року та №0000090707 від 19 квітня 2011 року.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 8,9,10,11,159,160,161,162,163,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м.Києві про визнання недійсними податкових повідомлення-рішень задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000100707 від 19 квітня 2011 року.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000090707 від 19 квітня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.