Ухвала

від 20.12.2016 по справі 2а/0570/7640/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

ОСОБА_1 - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року справа №2а/0570/7640/2011

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по адміністративній справі №2а/0570/7640/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» до Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м.Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлення-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000100707 від 19 квітня 2011 року, №0000090707 від 19 квітня 2011 року.

В обґрунтування позову зазначив, що підприємством податковий кредит за період січень-травень 2008 року сформовано правомірно.

Після проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган вважає, що між позивачем та ТОВ «Компанія «Укргазпостач» проведена безтоварна операція, ліміти природного газу ТОВ «Компанія «Укргазпостач» в січні-травні 2008 року для позивача не виділялися, однак дані доводи відповідача є безпідставними а такими, що спростовуються наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000100707 від 19 квітня 2011 року.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000090707 від 19 квітня 2011 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції порушено пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, встановила наступне.

22 вересня 2016 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду замінено первинного відповідача його правонаступником Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 червеня 2016 року К/9991/2002/12 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач», судами не з'ясовано умов відповідних взаємовідносин, специфіки кожної господарської операції позивача з відповідними контрагентами.

З метою дослідження фактичного придбання товару судам необхідно аналізувати умови договорів з контрагентами, досліджувати первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарських операцій, їх відповідність вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з'ясовувати порядок та вартість поставки товарів/послуг відповідно до умов договорів, мету придбання таких товарів/послуг, економічну доцільність придбання товарів/послуг у контрагентів.

Судам потрібно з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати товари/послуги у зазначеного контрагента, реальне виконання умов договорів. Судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено належним чином доводи відповідача щодо порушення кримінальної справи щодо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» за ознаками здійснення ними фіктивного підприємництва, не з'ясовано обставин справи щодо стану відповідних кримінальних справ, наявності/відсутності вироків.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Слов»янська солевидобувна компанія» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 25 лютого 1999 року.

31 березня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Слов»янська солевидобувна компанія» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, по яким сформовано податковий кредит за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт №784/07-032-30098637.

Під час перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту за січень 2008 року в розмірі 291975,00 грн., що призвело до завищення відємного значення з ПДВ за січень 2008 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі291975,00 грн.; завищено суму податкового кредиту за лютий 2008р. в розмірі - 289269,00 грн., що призвело до завищення відємного значення з ПДВ за лютий 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 289269,00 грн.; завищено суму податкового кредиту за квітень 2008р. в розмірі 390450,00грн., що призвело до завищення відємного значення з ПДВ за квітень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 390450,00 грн.;завищено суму податкового кредиту за травень 2008р. в розмірі 657 024,00грн., що призвело до завищення відємного значення з ПДВ за травень 2008р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 657024,00 грн.

На порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2, абзацу «б» підпункту 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) підприємством завищено суми ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 972503,00 грн., в тому числі в періодах: лютий 2008 року -126571,00 грн., березень 2008 року 163543,00 грн., травень 2008 року-112061,00 грн., червень 2008 року - 570328,00 грн.

На порушення п.п.7.3.1. п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями підприємством занижено суму податкових зобовязань з ПДВ в розмірі - 656215,00 грн., в тому числі по періодах: січень 2008 року -165404,00 грн., лютий 2008 року - 96778,00 грн., березень 2008 року 28948,00 грн., квітень 2008 року 278389,00 грн., травень 2008 року - 86696,00 грн. (а.с.37-44)

19 квітня 2011 року на підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0000090707, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 972503,00 грн.; (а.с.45)

№0000100707, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 656215 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 328108 грн. (а.с.46).

18 грудня 2007 року між постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» та споживачем Словянською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Словянська солевидобувна компанія» укладено договір №18/12/08-6 предметом якого є передача у власність споживача природного ресурсу ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО».

Пунктом 2.1 цього договору зазначені планові обсяги, які можуть змінюватися шляхом надання письмового повідомлення у формі заявки.

Кількість газу, постановленого споживачу, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються повноважними представниками постачальника і споживача та газотранспортної організації (п.3.3)

29 грудня 2007 року між укладено додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої змінено п.5.1, а саме ціна газу, без врахування вартості транспортування газу по території України з 01 січня 2008 року по 31 січня 2008 року та цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та доповнено розділ 10 «Інші умови».

28 березня 2008 року укладено додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої змінено п.5.1, а саме: ціна газу в квітні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним трубопроводом без урахування ПДВ, розмір ПДВ та змінено п.6.3. даного договору .

30 квітня 2008 року укладено додаткову угоду №3 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме: ціна газу в травні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України» без ПДВ, розмір ПДВ /а.с. 34 Т.1/.

26 травня 2008 року укладено додаткову угоду №4 до договору на постачання природного газу №18/12/08-6 від 18 грудня 2007 року, відповідно до якої було змінено п.5.1, а саме ціна газу, що постачається зв червні 2008 року, цільова надбавка до тарифу на газ без урахування ПДВ, крім того транспортування розподільним та магістральним трубопроводом без урахування ПДВ, витрати на реалізацію газу НАК «Нафтогаз України», без ПДВ, розмір ПДВ та доповнено договір п.5.5.

На виконання умов договору між сторонами складені та підписані акти прийому-передачі природного газу і виконання послуг транспортування позивачем надані, а саме №23 від 31.01.2008 року, №23 від 29.02.2008 року; акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за січень 2008 року, лютий 200 року, березень 2008 року, квітень 2008 року, травень 2008 року; виписані податкові накладні, а саме №33 від 31.01.2008 року на суму 1751848,25 грн. (в т.ч. ПДВ 291974,71 грн.), №100 від 29.02.2008 року на суму 1735614,67 грн. (в т.ч. ПДВ 289269,11 грн.), №164 від 31.03.2008 року на суму 2342701,98 грн. (в т.ч. ПДВ 390450,33 грн.), №230 від 30.04.2008 року на суму 2085526,91 грн. (в т.ч. ПДВ 347587,82 грн.).

Суму податку на додану вартість, сплачену у ціні придбаної продукції та зазначену у податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія Укргазпостач» за наслідками господарських операцій поставки, позивач відніс до складу податкового кредиту, про що вказав у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Оплата за отриманий газ згідно умов договору проведена шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Укргазпостач», що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до акту перевірки підставами для висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ Компанія Укргазпостач стала службова записка ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м.Києва щодо відпрацювання ТОВ «Укргазпостач», згідно з якою зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться та відносно її посадових осіб порушено кримінальну справу № 49-2535 за ознаками злочину , передбаченого ст.205 КАС України.

08 липня 2016 року листом №04/5/1-р-16 Генеральна прокуратура України повідомила ТОВ Словянська солевидобувна компанія про те, що постановою заступника начальничка ОРУД СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області від 30.11.2009 року у кримінальній справі №49-2335 дії невстановлених осіб за фактом фіктивного створення субєктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ Компанія Укргазпостач, виділено із вказаної справи в окреме провадження №99097011.

З урахуванням висновків викладених Вищим адміністративним судом України в ухвалі 01 червеня 2016 року К/9991/2002/12 Донецьким окружним адміністративним судом в ухвалах від 25 липня 2016 року, 22 серпня 2016 року зобовязано прокуратуру Дніпропетровської області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати інформацію щодо винесення вироків відносно службових осіб ТОВ «Компанія «Укргазпостач».

Як вбачається з листа прокуратури Дніпропетровської області №05/5-4165-16 від 10 серпня 2016 року з кримінальної справи №49-2535 виділено кримінальну справу №99097010 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.358 КК України. В подальшому кримінальну справу обєднано в одне провадження з кримінальною справою №99117024 у відношенні ЗАТ СК «Союз» під єдиним номером №99117024, яку направлено до ГУ МВС України у Дніпропетровській області. Разом з тим, в листі вбачається, що для встановлення місцезнаходження вказаної кримінальної справи, звернення ТОВ «Словянська солевидобувна компанія» направлено до Головного управління Національної поліції.

19 вересня 2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпроветровській області надана відповідь, з якої вбачається, що по кримінальній справі №99117024 вироку в слідчому управлінні фінансових розслідувань відсутні.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином податковим органом не надано доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та розяснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів укладених з ТОВ «Компанія «Укргазпостач». Також, вказані правочини не визнані недійсними у судовому порядку.

Суми податку на додану вартість за цими податковими накладними позивач відніс до складу податкового кредиту з цього податку, що підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за податковий період.

У відповідності до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оплата за товари, поставлені позивачу є витратами, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності підприємства, а також діяльність щодо відносин позивача із цими контрагентом, є такою, що повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у звязку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України , в звязку з чим є необґрунтованим у даному випадку донарахування податковим органом позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями №0000100707 від 19.04.2011 року та №0000090707 від 19.04.2011 року.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по адміністративній справі №2а/0570/7640/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року по адміністративній справі №2а/0570/7640/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ОСОБА_1 ОСОБА_2

Судді А.А. Блохін

ОСОБА_4