Ухвала

від 22.09.2016 по справі 823/318/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/318/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Хрімлі О.Г.,Коротких А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпульс Плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпульс Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпульс Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 04.02.2016 індексний номер 28072585.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2006 між позивачем (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено Договір (б/н) оренди землі, предметом якого є оренда земельної ділянки, строком на 10 років загальною площею 4,82 га, що належить орендодавцю на праві власності, відповідно до Державного акту від 30.12.2003 серії НОМЕР_1. Зазначений договір зареєстровано у Тальнівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 31.08.2006 за №040679300240.

23.08.2011 між орендарем та орендодавцем підписано Додатковий договір № 33 до основного договору оренди землі. Відповідно до п. 8 додаткового договору, термін дії договору становить 5 років з моменту його державної реєстрації. Державну реєстрацію додаткового договору здійснено 03.12.2012, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 712408364008405.

Встановлено, що у період дії зазначеного Договору державний реєстратор Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Озюменко Олександра Вікторівна 04.02.2016 прийняла рішення № 28072585 про реєстрацію за ТОВ «ВП «Імпульс плюс» права оренди на зазначену земельну ділянку на підставі Договору оренди від 15.09.2015 № 102, укладеного між ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та ОСОБА_2

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строк дії права оренди за договором від 15.09.2015 № 102, укладеного між ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та ОСОБА_2 починається з 03.12.2017.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон №161), Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон №1952).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №161, встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону №161, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями статей 125-126 Земельного кодексу України, встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону №1952.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952, визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право оренди земельної ділянки, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням у період дії договору оренди (укладеного між позивачем та ОСОБА_2.) зареєстровано за ТОВ «ВП «Імпульс плюс» право оренди вищевказаної земельної ділянки, що виникне з 03.12.2017, тобто на майбутнє.

Враховуючи, що, відповідно до ст. 17 Закону №161, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, суд погоджується з доводами позивача про порушення оскаржуваним рішенням його прав.

Сторони договору мають право визначати будь-який строк, з якого почнуть діяти їхні права та обов'язки. Однак з огляду на системний аналіз зазначених норм законодавства України, на переконання суду, державній реєстрації підлягає виключно діюче речове право і за умови, що відносно його предмета в цей період відсутні інші діючі зареєстровані цього виду речові права. Зазначене, також, підтверджується наступним.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1952, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

- формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

- встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

- відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

- видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ч. 4 ст. 18 Закону №1952, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону №1952, визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права що підлягають державній реєстрації чи його дубліката.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 10 цього Закону, під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 по справі №21-760а15 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Доказів про недійсність (нечинність) договору оренди від 20.05.2006 позивача з ОСОБА_2 суду не надано.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами, Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області не перевірило наявність права оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якою одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Колегія суддів наголошує, що реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Крім того, у матеріалах справах наявне колективне звернення жителів сіл Кобринова Гребля і Антонівка до ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (одного з засновників позивача), підписаного у т.ч. ОСОБА_2, з якого вбачається про намір розірвати відносини з ТОВ «ВП «Імпульс плюс» та продовжити договір оренди землі з позивачем.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Імпульс Плюс» - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.