Постанова

від 09.06.2016 по справі 804/15366/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 р. справа № 804/15366/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловського Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лартан" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольскої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить :

скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- від 30.09.2015р. №0001752202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18301 грн.;

- від 30.09.2015р. №0001762202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46913,83 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 23456,92 грн., а всього на суму 88671,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючим органом під час проведення перевірки були неправильно застосовані норми податкового законодавства, надана невірна правова оцінка первинним бухгалтерським документам платника податків, зроблені необ'єктивні висновки щодо порушень податкового законодавства, наявність яких не підтверджена належними та допустимими доказами.

Представники позивача підтримали позов у повному обсязі та не заперечували проти розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання у судове засідання не прибув, подав письмові заперечення, у яких зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, а доводи, наведені в адміністративному позові не ґрунтуються на вимогах податкового законодавства.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд» зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 03.04.2006 року та перебуває на обліку в Нікопольскій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 05.04.2006 року за №212 свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №03382168, ІПН 341244004075. Види діяльності товариства будiвництво житлових i нежитлових будівель.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі якщо, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі наказів Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.08.2015р. №520 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки TOB «Нікопрогресбуд» (код 34124403)» фахівцями Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - контролюючий орган, або відповідач) була проведена позапланова виїзна документальна перевірка TOB «Нікопрогресбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з окремими платниками податків та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг) у фактичних періодах їх здійснення.

За результатами перевірки оформлені Актом від 21.08.2015р. № 890/04-07-22-02/34124403, на підставі якого відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015р. №0001752202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18301 грн.; від 30.09.2015р. №0001762202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46913,83 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 23456,92 грн. (отримано платником податків « 22» жовтня 2015р., вх.№163).

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що TOB «Нікопрогресбуд» за період з 01.06.2015р. по 30.06.2015р. мало взаємовідносини із суб'єктом господарювання - постачальником з приводу придбання товарів (робіт/послуг) на підставі наступних господарських договорів:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛAPTAH» (код 39404523):

1) договір про надання послуг № 67/04/15 від 02.06.2015р.; предмет договору - надання послуг з виготовлення металоконструкцій із матеріалів замовника, отримано послуг на суму - 128480,00 грн. (в т.ч. ПДВ -21413,33 грн.). Факт виконання послуг підтверджується актом надання послуг № 379 від 30.06.2015р.

2) договір поставки № 74/02/15 від 15.06.2015р.; предмет договору - поставка товарно- матеріальних цінностей, сума поставки - 228000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38000,00 грн.). Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-00378 від 30.06.2015р. та актом приймання-передачі до договору поставки від 30.06.2015р.

3) договір поставки № 79/02/15 від 04.06.2015р.; предмет договору - поставка товарно- матеріальних цінностей, сума поставки - 72300,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12050,00 грн.). Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-00203 від 19.06.2015р., товарно-транспортною накладною №РРН-0020 від 19.06.2015р.; видатковою накладною № РН- 00283 від 22.06.2015р., товарно-транспортною накладною №РРН-00283 від 22.06.2015р.; видатковою накладною № РН-00377 від 29.06.2015р., товарно-транспортною накладною №РРН-0037 від 29.06.2015р..

В ході перевірки контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин TOB «Нікопрогресбуд» із постачальником товарів (робіт/послуг) TOB «ЛAPTAH», їх виду, обсягів, якості та розрахунків, а також про порушення платником податків ст.ст. 185, 187, 188, 198, 201 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з вказаними постачальниками на загальну суму 46913,83 грн. та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 18301,00 грн.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання товарно- матеріальних цінностей у складі вартості товарів, які в подальшому частково були надані на адресу контрагента - покупця ПП «НВФ «МЕТАЛ ІНВЕСТ» (код 34310499) на суму ПДВ у розмірі 6248,50 грн.

Такі висновки зроблені Нікопольською ОДПІ на підставі даних підсистеми «Аналітична система», зокрема «Автоматизована система результатів співставлення», «Податкова звітність», підсистема «Обробка ПЗ та платежів» АІС «Податковий блок», АІС «Архів податкової звітності», АІС «Податки».

Суд вважає, що вказані висновки Нікопольської ОДПІ є безпідставними та необгрунтованими в силу наступного.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Як визначено п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні бухгалтерські та інші документи, надані на перевірку платником податків, оформлені у відповідності з вимогами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку (затв. наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88), а відтак, вони є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні ч.І ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які в повній мірі містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Далі, за приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Постачальник товарів (робіт/послуг) TOB «ЛAPTAH» виписав та надав на адресу TOB «Нікопрогресбуд» наступні податкові накладні:

- по договору про надання послуг № 67/04/15 від 02.06.2015р.: п/н від 30.06.2015р. №376 на суму ПДВ 21413,33 грн.

- по договору поставки № 74/02/15 від 15.06.2015р.: п/н від 30.06.2015р. №375 на суму ПДВ 38000,00 грн;

- по договору поставки № 79/02/15 від 04.06.2015р.: п/н від 19.06.2015р. №250 на суму ПДВ 4050,00 грн.; п/н від 22.06.2015р. №309 на суму ПДВ 2000,00 грн.; п/н від 29.06.2015р. №374 на суму ПДВ 6000,00 грн.

ПДВ за вказаними податковими накладними включено до податкового кредиту червня 2015р. в сумі 71463,33 грн.

Вказані податкові накладні оформлені відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Зауваження щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки відсутні. На момент виписування вищезазначених податкових накладних контрагент позивача мав статус платника податку на додану вартість та був зареєстрований як юридична особа у встановленому законодавством порядку.

Отже, перелічені вище податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем робіт/послуг у вказаних постачальників та є підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду сум ПДВ у розмірі 71463,33 грн.

Відповідно п.п. 4.1.4. п.4.1. ст.4 Податкового кодексу України, одним з принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, презумпція правомірності рішень платника податку поширюється на господарські операції з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно.

Крім того, посилання Нікопольської ОДПІ на відсутність у контрагента позивача матеріальних та людських ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та торгівельного обладнання не знаходять свого підтвердження матеріалами справи та не може бути доказом протиправності дій позивача, через наступне.

По-перше, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента і формувати податковий кредит лише за їх наявності.

По-друге, неможливо точно зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи - такими доказами мають бути інформація відповідних реєстраційних органів (служб) або саме первинні документи, проте в акті відсутні докази дослідження контролюючим органом первинних документів TOB «ЛAPTAH», так само як і посилання ДПІ на отримання інформації про відсутність зареєстрованих за платником податків об'єктів нерухомості чи автотранспортних засобів.

По-третє, для проведення будь-яких господарських операцій, у тому числі операцій купівлі-продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) наявність власних офісних чи складських приміщень не є обов'язковою, ці активи можуть орендуватися.

Що стосується висновку контролюючого органу про маніпулювання номенклатурою товарів (послуг) з метою формування схемного податкового кредиту та надання податкової вигоди третім особам для зменшення бази оподаткування, слід зазначити про його безпідставність та необґрунтованість з огляду на не проведення органами ДФС документальної перевірки контрагента позивача, лише в ході якої можливо документально підтвердити або спростувати наявність господарських відносин між платниками податків, їх вид, обсяг, якість операцій та розрахунків між ними.

До того ж, контролюючий орган повністю відкидає можливість придбання товарів контрагентом позивача у не платників ПДВ, тим самим безпідставно звужуючи коло питань, які підлягають з'ясуванню під час проведення до перевірочного аналізу, та звільняючи себе від додаткового збирання належної доказової бази щодо наявності порушень податкового законодавства саме в діях TOB «Нікопрогресбуд».

У п.п. 201.10 ст.201 ПКУ зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відповідно до п.п. 201.10 ст.201 ПКУ відповідач - Нікопольська ОДПІ - мав всі необхідні права та можливості перешкодити реєстрації / не реєструвати податкових накладних TOB «ЛAPTAH» у разі не підтвердження реальності здійснення господарських відносин TOB «Нікопрогресбуд» із постачальником товарів (робіт/послуг) TOB «ЛAPTAH» чи виявлення інших розбіжностей.

Більш того, відповідач фактично зобов'язаний провести позапланову виїзну перевірку продавця товарів/послуг у разі виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Тому вважаю, що факт реєстрації податкових накладних TOB «ЛAPTAH» в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність відповідної своєчасної реакції відповідача є підтвердженням відсутності порушень у діях контрагента позивача в частині оформлення та змісту податкових накладних.

Враховуючи вищенаведене, висновок про порушення TOB «Нікопрогресбуд» вимог статей 185, 188, 198, 201 Податкового кодексу України здійснено Нікопольською ОДПІ при помилковому розумінні норм податкового законодавства України.

А оскільки документальні перевірки постачальника TOB «Нікопрогресбуд» - TOB «JIAPTAH» контролюючими органами проведені не були і факт використання вказаним підприємством трудових та виробничих ресурсів не перевірявся та не досліджувався, висновки відповідача про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання зроблені на підставі необгрунтованих та недоведених припущень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лартан" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: від 30.09.2015р. №0001752202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18301 грн. та від 30.09.2015р. №0001762202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46913,83 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 23456,92 грн., а всього на суму 88671,75 грн.

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" сплачений судовий збір розмірі 1378,20 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 20 коп.) .

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі та розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.П. Павловський