Ухвала
від 23.02.2017 по справі 804/15366/15
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2017 рокусправа № 804/15366/15 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 804/15366/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нікопрогресбуд до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лартан про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ТОВ Нікопрогресбуд (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2015 року № 0001752202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18301 грн., від 30.09.2015 року № 0001762202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46913,83 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 23456,92 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року до участі справі залучено ТОВ Лартан у якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Нікопольська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ Лартан , який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, наданню послуг, та метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що товари та послуги які надавались ТОВ Нікопрогресбуд від ТОВ Лартан не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагента, не встановлено ланцюг звідки продані товари з'явились у ТОВ Лартан . Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїм контрагентом, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів та послуг. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні, зокрема відсутні докази оплати за отримані товари та послуги, відсутні акти прийому-передачі товарів. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт зазначив, що придбані ТОВ Нікопрогресбуд товарно-матеріальні цінності та послуги виготовлення металоконструкцій, та придбані товари - дизельне паливо, масло, добавки не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача ТОВ Лартан є платником податків та спроможний здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, наданні послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від ТОВ Лартан товару та певних послуг за договорами, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Матеріалами справи встановлено, що Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області з 10.08.2015 року по 14.08.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Нікопрогресбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам з постачальником ТОВ Лартан за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року та подальшого використання в своїй діяльності отриманих товарів (робіт, послуг). За результатами перевірки 21.08.2015 року складено акт № 890/04-07-22-02/34124403. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ Нікопрогресбуд не підтверджено реальність здійснення господарських відносин щодо придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ Лартан на суму ПДВ 71463,33 грн., їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання таких товарно-матеріальних цінностей у складі вартості товарів, які в подальшому частково були надані на адресу контрагента-покупця ПП НВФ Метал Інвест на суму 6248,50 грн. Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ Нікопрогресбуд ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198, ст. 201 ПК України, в результаті чого завищена сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податного) періоду у сумі 18301,00 грн., призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету у сумі 46913,83 грн. Підставою для визначення висновків, у межах цієї справи, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Нікопрогресбуд з ТОВ Лартан , відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 30.09.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001762202, яким ТОВ Нікопрогресбуд збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 70370,75 грн., з яких за основним платежем - 46913,83 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 23456,92 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001752202, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 18301,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Лартан (продавець) укладено договір поставки від 04.06.2015 року № 79/02/15, згідно умов договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар в порядку та на умовах визначених специфікаціями до договору, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Відповідно до специфікацій № 1 від 16.06.2015 року, № 2 від 19.06.2015 року, № 3 від 26.06.2015 року до договору поставки від 04.06.2015 року № 79/02/15, ТОВ Лартан здійснювало поставку труб ГОСТ 9941-81, масла Сastrol 81, добавки Еластобетон А2. Господарські взаємовідносини з ТОВ Лартан було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ Лартан видало ТОВ Нікопрогресбуд податкові накладні №250 від 19.06.2015 року, № 309 від 22.06.2015 року, № 374 від 29.06.2015 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ Нікопрогресбуд сплатило за отриманий товар труби ГОСТ 9941-81, масло Сastrol 81, добавку Еластобетон А2, відповідно до видаткових накладних та рахункам на оплату, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копією платіжного доручення № 3911 від 27.08.2015 року.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування товару здійснювалось покупцем ТОВ Нікопрогресбуд , вантажовідправником вказано ТОВ Лартан , вантажоодержувачем вказано ТОВ Нікопрогресбуд , перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження вул. Берегового, 34В, смт. Губиниха, Новомосковського району Дніпропетровської області, до пункту розвантаження - вул. Героїв Чорнобиля, 106, м. Нікополь, що є місцем діяльності ТОВ Нікопрогресбуд .

Встановлено, що 15.06.2015 року між ТОВ Нікопрогресбуд (покупець) та ТОВ Лартан (продавець) укладено договір поставки № 74/02/15, згідно умов договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця дизпаливо (50 карток по 100л, 100 карток по 50л) в порядку та на умовах визначених договором, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ Лартан було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору поставки ТОВ Лартан видало ТОВ Нікопрогресбуд податкову накладну № 375 від 30.06.2015 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ Нікопрогресбуд сплатило за отриманий товар дизпаливо відповідно до видаткової накладної № РН-00378 від 30.06.2015 року та рахунку на оплату № СФ-00378 від 30.06.2015 року, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень № 3742 від 21.07.2015 року, № 3912 від 27.08.2015 року, № 4107 від 07.10.2015 року.

Передача дизпалива від продавця - покупцю підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 30.06.2015 року.

Згідно комерційної пропозиції ТОВ Лартан від 05.06.2015 року № 05/15 дизпаливо позивачем по придбаним карткам закупалось через мережу Авіас .

В матеріалах справи наявні акти списання товарів, відповідно до яких ТОВ Нікопрогресбуд здійснювало списання дизпалива як прямі матеріальні виробничі витрати, через здійснення автоперевезень.

Також встановлено, що 02.06.2015 року між ТОВ Нікопрогресбуд (замовник) та ТОВ Лартан (виконавець) укладено договір надання послуг № 67/04/15, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався за замовленням замовника надати оплатні послуги з виготовлення металоконструкцій під технологічне обладнання із матеріалів замовника, замовник у свою чергу згідно умов договору зобов'язувався оплатити отримані послуги. Права та обов'язки сторін щодо надання послуг визначено умовами договору.

Господарські взаємовідносини з ТОВ Лартан було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ Лартан видало ТОВ Нікопрогресбуд податкову накладну № 376 від 30.06.2015 року, що має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ Нікопрогресбуд сплатило за отримані послуги відповідно до рахунку на оплату № СФ-00379 від 30.06.2015 року. Оплата за отримані послуги підтверджується копією платіжного доручення № 3913 від 27.08.2015 року. Актом надання послуг № 379 від 30.06.2015 року, що підписані представниками ТОВ Лартан та ТОВ Нікопрогресбуд підтверджується надання-отримання послуг виготовлення металоконструкцій під технологічне обладнання.

Вказані послуги одержані позивачем від ТОВ Лартан за для реалізації договору поставки № 56/02/15 від 07.05.2015 року, укладеного позивачем (постачальник) з ТОВ Максіпром Груп , на поставку металоконструкції під технологічне обладнання. Представник позивача пояснив, що частина металоконструкцій виготовлялась ним, а інша частина контрагентами, у тому числі ТОВ Лартан .

Господарська операція підтверджується договором поставки від 07.05.2015 року доданим до розгляду, специфікаціями, технічним завданням на виготовлення металоконструкцій ТОВ Лартан .

Встановлено, що у акті податкової перевірки від 21.08.2015 року № 890/04-07-22-02/34124403 Нікопольськоа ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровської області не заперечує проти того, що складені ТОВ Лартан податкові накладні були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних та виписані покупцям, зокрема ТОВ Нікопрогресбуд , за результатами виконання господарських операцій.

Відповідно до письмових пояснень ТОВ Лартан , пояснює виникнення товарів, які пізніше були продані ТОВ Нікопрогресбуд . Так, згідно договору суборенди № 01/04-15 від 01.04.2015 року ТОВ Лартан утримувало у суборенді складське приміщення за вул. Берегового, 34В, смт. Губиниха, Новомосковського району Дніпропетровської області, де відповідно до умов договорів поставки зберігався придбаний товар та звідки засобами ТОВ Нікопрогресбуд товар вивозився (окрім дизпалива).

Згідно наявних в матеріалах договору поставки № 01-15 від 01.06.2015 року, копій видаткових накладних та акту приймання-передачі, ТОВ Лартан придбало труби ГОСТ 9941-82, масло Castrol 81, добавку Еластобетон А2 у ТОВ КП Прогрес . Підтверджується ланцюг руху товару ТОВ КП Прогрес - ТОВ Лартан - ТОВ Нікопрогресбуд .

У подальшому позивач реалізував труби, масло Castrol 81, добавку Еластобетон А2 ТОВ НВФ Метал Інвест , про що не заперечує в акті перевірки податковий орган. Реалізація товару підтверджується договором поставки від 05.01.2015 року № 05/02/15, видатковими накладними, довіреностями на одержання товару, рахунками на оплату та банківськими виписками, які свідчать, що ТОВ НВФ Метал Інвест розрахувалось з позивачем за придбаний товар.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, використання активів у власній діяльності.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари, послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до п.п. 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ Нікопрогресбуд з ТОВ Лартан у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та ТОВ Лартан визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів, отримання замовлених послуг та оплата за них, ТОВ Нікопрогресбуд отримало у свою власність придбані у постачальника труби ГОСТ 9941-82, масло Castrol 81, добавку Еластобетон А2, отримало послуги виготовлення металоконструкцій, здійснило за них оплату, у подальшому використовувало їх у власному виробництві, тобто ланцюг обороту виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ТОВ Нікопрогресбуд правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Отже, аналізуючи викладені обставини та матеріали справи, встановлено підтвердження реальності здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагента товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Колегія суддів зазначає, що від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ Лартан визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі № 804/15366/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 211, 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий

СудДніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.02.2017
Оприлюднено24.02.2017
Номер документу64918601
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/15366/15

Ухвала від 15.05.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 21.03.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Ухвала від 23.02.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 30.01.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 30.01.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 18.01.2017

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Ухвала від 13.12.2016

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Лукманова О.М.

Постанова від 09.06.2016

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Павловський Дмитро Павлович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні