Ухвала

від 15.09.2016 по справі 804/5929/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2016 р. Справа № 804/5929/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ляшко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільскогосподарське підприємство "Скорпіон" до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з вимогами скасувати рішення Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області індексний номер 27556618 від 26.12.2015 про державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством «ОСОБА_1» земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що оскаржуваним рішенням порушено право позивача на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, прийнятої в оренду у її власника - ОСОБА_6, відповідно до договору оренди від 19.05.2004р. № 135 та додаткової угоди до нього. Строк дії договору та додаткової до нього угоди на момент винесення державним реєстратором оскаржуваних рішень не скінчився, вони були чинними та достроково не розривалися.

Проте, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_2 від 06.07.2016 ця ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області є предметом договору оренди, який укладено між орендодавцями та Фермерським господарством «ОСОБА_1».

В порушення законодавчих норм під час здійснення державної реєстрації права оренди земельних ділянок за Фермерським господарством «ОСОБА_1», державним реєстратором не перевірено, що на момент винесення оскаржуваного рішення це право вже було зареєстроване за позивачем. Таким чином, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі суд виходить з наступного.

Як свідчать матеріали справи Фермерське господарство «Скорпіон», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» (далі - Товариство), прийняло в оренду земельну ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_1. то знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, за договором оренди земельної ділянки №135 від 19.05.2004 року, укладеним з власником зазначеної ділянки ОСОБА_6 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 виданий Криворізькою районною державною адміністрацією 15.06.2004) строком на 10 років (п. 4.1 Договору). Договір зареєстровано в ДП Центр «ДЗК» у Криворізькому районі Дніпропетровської області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №040512101352 від 16.05.2005 Додатковою угодою до Договору №135 строк дії договору оренди продовжено до 31.12.2019 року. Додаткова угода зареєстрована 25.03.2011 в ДП «Центр ДЗК» за № 122188144000038.

В подальшому ОСОБА_7. ОСОБА_3. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули право власності на земельну ділянку кадастровий №1221881400:05:001:0116 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

Пунктом 9.5 Договору №135 передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, то відповідно ОСОБА_8 є правонаступником зобов'язань, взятих на себе за договором оренди спадкодавцем - ОСОБА_6.

Зазначений договір оренди земельної ділянки, на підставі якого вищевказана земельна ділянка перебуває в користуванні Товариства, на сьогодні є чинним, строк його дії не закінчився, достроково договір не розірвано, запис про розірвання або припинення договору до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі не вносилися.

Разом з тим, згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62902946 від 06.07.2016 ця ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що розташована на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області є предметом договору оренди, який укладено між орендодавцями та Фермерським господарством «ОСОБА_1»

За Фермерським господарством "ОСОБА_1» Криворізьким районним управлінням юстиції Дніпропетровської області в особі державного реєстратора Фіясь Оленою Володимирівною зареєстровано право оренди на: земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1. що знаходиться на території Гейківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області - рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27556618 від 26.12.2015.

Позивач вважає, що цим рішенням державного реєстратора порушено його право на користування спірними земельними ділянками та допущено одночасне існування державної реєстрації декількох різних прав оренди на одні і ті ж самі земельні ділянки, не зважаючи на той факт, що право оренди у позивача виникло першочергово.

Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У даній справі спір стосується не стільки правомірності рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Криворізького районного управління юстиції Фіясь О.В. від 26.12.2015р. №27556618 про державну реєстрацію права оренди за Фермерським господарством «ОСОБА_1» земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, скільки фактичного користування цими земельними ділянками, які, на думку позивача, неправомірно використовуються цією третьою особою, так як у позивача таке право користування виникло першочергово і підстав для його припинення не було.

Із наведеного вбачається, що предметом судового розгляду є земельні ділянки, які фактично одночасно перебувають у користуванні декількох користувачів.

З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є державний реєстратор, стосується відносин щодо користування земельними ділянками і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом України у постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.

Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Згідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільскогосподарське підприємство "Скорпіон" до Відділу з питань державної реєстрації Криворізької районної державної адміністрації, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фермерське господарство "ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування рішення - відмовити.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 КАС України.

Суддя О.Б. Ляшко