Рішення

від 09.09.2016 по справі 910/8662/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2016Справа №910/8662/16 За первісним позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Печерського району міста Києва»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета - капітал»

Третя особа Товариство власників квартир будинку 14/12 по вул. Суворова

м. Києва «Літа»

Про зобов'язання вчинити дії

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета - капітал»

До Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Печерського району міста Києва»

Третя особа Товариство власників квартир будинку 14/12 по вул. Суворова

м. Києва «Літа»

Про визнання договору недійсним

Суддя Мельник В.І.

Представники за первісним позовом:

від позивача: Зозуля Є.В., довіреність № 432-2151 від 17.05.2016

від відповідача: Король М.І., довіреність № б/н від 01.06.2016

від третьої особи: не з'явився

Представники за зустрічним позовом:

від позивача: Король М.І., довіреність № б/н від 01.06.2016

від відповідача: Зозуля Є.В., довіреність № 432-2151 від 17.05.2016

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета - капітал» (далі - відповідач ) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не надається приміщення, належне йому на праві приватної власності, для здійснення огляду у ньому, внаслідок надходження скарг від мешканців будинку, обслуговує позивач.

Ухвалою суду від 13.05.2016р. порушено провадження у справі № 910/8662/16 та призначено розгляд на 06.06.2016 р.

03.06.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

06.06.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив задовольнити клопотання відповідача та відкласти судовий розгляд справи.

01.07.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

01.07.2016р. позивач в судовому засіданні надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представнику відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, заявив клопотання про залучення до участі у справі ОСББ «Літа» в якості третьої особи.

Представник позивача не заперечив щодо задоволення клопотання представника відповідача про залучення третьої особи до у часті у справі.

Суд задовольнити клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Товариство власників квартир будинку 14/12 по вул. Суворова м. Києва «Літа» та відклав розгляд справи.

05.08.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по справі, проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.07.2016р. не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутність представника третьої особи на 02.09.2016р.

01.09.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

02.09.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду 01.07.2016р. не виконав.

Суд задовольнити клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 09.09.2016р.

Ухвалою суду від 02.09.2016р. судом було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву подану ТОВ «Планета-Капіта» та призначено її до розгляду на 09.09.2016р. сумісно з первісним позовом.

09.09.2016р. представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом проти позову заперечив.

Представник третьої особи за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача за зустрічним позовом проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення на зустрічну позовну заяву.

Представник третьої особи за зустрічним позовом у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження за зустрічним позовом від 02.09.2016р. не виконав.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За первісним позовом:

16.09.2015р. між позивачем та відповідачем за первісним позовом укладено договір №2149Л.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір), предметом якого є забезпечення обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної відповідачем площі приміщення, яка становить 522,90 кв.м. - підвал, вхід окремо, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12, утримання прибудинкової території.

Договір укладений строком до 04.05.2016р., і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо одна із сторін не заявляє про його розірвання за місяць до закінчення строку.

Відповідно до п.п. 4.5., 4.8., 4.9. Договору відповідач зобов'язався не перешкоджати входженню в приміщення представниками позивача або працівникам організацій, що обслуговують приміщення для проведення огляду конструкції та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок; переобладнувати інженерні мережі, установлювати додаткові крани та опалювальні прилади або зменшувати їх кількість, а також відмовитися від користування комунальними послугами без погодження з позивачем та відповідною організацією, яка є виконавцем послуг; проводити переобладнання, перепланування нежитлового приміщення, вести будівельні роботи на прибудинковій території без отримання відповідної проектно-дозвільної документації передбаченої чинним законодавством України.

Будинок № 14/12 по вул. Суворова у м. Києві знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва та перебуває на балансовому обліку позивача, який здійснює його обслуговування та контроль за технічним станом конструктивних елементів, інженерного та технічного обладнання, мереж систем теплопостачання, виконанням та дотриманням власниками приміщень правил експлуатації і містобудівного законодавства.

Позивачу стало відомо, що відповідачем без погодження з позивачем, з листопада 2015 року проводиться ремонтно-будівельні роботи в нежитловому приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12.

Працівники позивача 23.02.2016р., 24.02.2016р., 29.03.2016р. та 14.04.2016р. намагалися увійти до нежитлового приміщення для проведення обстеження та складання відповідного акту.

Відповідач доступу до вказаного приміщення не надав, незважаючи на те, що позивач неодноразово письмово просив відповідача надати доступ (письмові докази додаються).

Натомість, відповідач листи позивача проігнорував, проектно-технічну дозвільну документацію, декларацію про початок будівельних робіт не надав.

Позивач приписами-попередженнями, які відправлені на адресу відповідача (відповідно до квитанцій від 23.02.2016р. та від 14.04.2014р.) звертався до відповідача про надання доступу для проведення повторної перевірки щодо законності ремонтних робіт в нежитловому приміщенні, за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12.

Представниками позивача були складені Акти від 24.02.2016р., 29.03.2016р., 14.04.2016р. про відмову відповідача у доступі до нежитлового приміщення для здійснення перевірки щодо втручання в інженерні комунікації та цілісність капітальних стін.

Згідно поданого первісного позову, позивач посилається на те, що відповідач не надає доступу до свого приміщення, внаслідок чого позивач не може здійснити контроль за ремонтними роботами в нежитловому приміщенні, тому позивач звернувся з позовом до суду з вимогою зобов'язати відповідача надати доступ до нежитлового приміщення №1 (групи приміщень № 21), №2 (групи приміщень №22), № 3 (групи приміщень № 24), № 4 - № 24 (групи приміщень № 25), за адресою: м. Київ, вул. Суворова, буд. 14/12, а також просив стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач в судових засіданнях усно заперечив проти задоволення позовних вимог, відзиву на позовну заяву не надав.

Суд дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.п. 3.8. ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Крім того, згідно п.2 ч.2 ст.21 та п.6. ч.2. ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуг, балансоутримувач, зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005р. №76 передбачено, що переобладнання та перепланування жилих будинків, в жилих і нежитлових будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Згідно з п. 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території встановлено, що власник наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у житлового будинку приміщення, що припустив самостійне переобладнання або перепланування, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Суд звертає увагу на те, що п. 4.5. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний не перешкоджати представникам позивача для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання та усунення неполадок.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, відповідачем всупереч виконанню вимог ухвали суду не подано відзив на позовну заяву, доказів на спростування доводів позивача також не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

За зустрічним позовом:

16.09.2015р. між позивачем та відповідачем за зустрічним позовом укладено договір №2149Л.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір), предметом якого є забезпечення обслуговування, експлуатацію та ремонт будинку пропорційно до займаної відповідачем площі приміщення, яка становить 522,90 кв.м. - підвал, вхід окремо, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Суворова, 14/12, утримання прибудинкової території.

Позивач є власником нежитлового приміщення №1 (групи приміщень № 21), №2 (групи приміщень №22), № 3 (групи приміщень № 24), № 4 - № 24 (групи приміщень № 25) загальною площею 522,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Суворова, буд. 14/12.

Відповідно до п. 4.5. Договору відповідач зобов'язався не перешкоджати входженню в приміщення представниками позивача або працівникам організацій, що обслуговують приміщення для проведення огляду конструкції та технічного обладнання приміщення і усунення неполадок.

Згідно поданого зустрічного позову, позивач стверджував, що при укладенні вказаного Договору було відсутнє волевиявлення позивача та укладення Договору не відповідає його внутрішній волі.

При цьому, посилався на те, що відповідно до Договору, а саме п. 4.5., відповідач має безперешкодний доступ до нежитлових приміщень, які належать позивачу, проте такі дії не відповідають внутрішньому волевиявленню позивача.

Згідно поданого зустрічного позову, позивач просив суд визнати недійсним договір №2149Л.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 16.09.2015р., оскільки укладення вказаного договору відбулося під впливом помилки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та надав суду письмові заперечення на зустрічну позовну заяву.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умовами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 статті 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків встановлених законом.

Помилка - це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Причини помилки в цьому випадку ролі не грають.

Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, ЦК розуміє помилку щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. При цьому за загальним правилом не має розцінюватись як помилка незнання сторонами правочину норм законодавства.

Враховуючи викладене, помилки з боку позивача, в розумінні вищезазначених норм Цивільного кодексу України, при укладанні сторонами договору № 2149Л.експ. про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території не було, оскільки всі сторони, в тому числі і позивач, і відповідач усвідомлювали істотні умови договору, що засвідчується підписами та печатками сторін. Крім того, з пояснень відповідача, вбачається, що позивач користується послугами та належно їх сплачує.

Твердження позивача про відсутність його вільного волевиявлення при укладенні спірного договору спростовується також тим, що після укладення спірного договору, позивач не заявляв (до моменту звернення з даним позовом до суду) про незгоду з умовами вказаного договору чи про його недійсність.

Відповідачем, в своїх запереченнях, зазначається, що під час укладання договору зауважень, додаткових угод, претензій про зміну або розірвання спірного договору, з боку позивача не надходило.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Таким чином, позивачем не доведено обставин, які могли слугувати підставами для визнання договору недійсним, а твердження позивача про те, що спірний договір не відповідає внутрішньому волевиявленню позивача, не підтверджуються матеріалами справи, а тому зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 2149Л.експ. від 16.09.2015р. не можуть бути задоволені судом.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги ТОВ «Планета - капітал» до КП«Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» про визнання договору недійсним є такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал» (ЄДРПОУ 35197336, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11) надати доступ Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7, ЄДРПОУ 35692211) до нежитлових приміщень № 1 (групи приміщень № 21), № 2 і групи приміщень № 22), № 3 (групи приміщень № 24), з № 4 по № 24 (групи приміщень № 25) загальною площею 522,90 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Суворова, буд. 14/12 для проведення комісійного обстеження.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Капітал» (ЄДРПОУ 35197336, 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, буд. 7, ЄДРПОУ 35692211) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.

В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 21.09.2016р. )

Суддя В.І.Мельник