Постанова

від 21.09.2016 по справі 5016/2647/2012(18/66)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Справа № 5016/2647/2012(18/66) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Жукової Л.В., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Бутенка О.О. (ліквідатор), м. Миколаїв на постановувід 11.05.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5016/2647/2012(18/66) господарського суду Миколаївської області про банкрутстводочірнього підприємства Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс "Абонентська служба "Заводський", м. Миколаїв кредитори 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Нікспецсервіс", м. Миколаїв; 2. фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Миколаїв; 3. Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області; 4. комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс ", м. Миколаїв у судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідаторБутенко О.О., посв.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.11.2012 порушено провадження у справі № 5016/2647/2012(18/66) про банкрутство дочірнього підприємства Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс "Абонентська служба "Заводський" (далі - ДП КП "Миколаївкомунтранс "Абонентська служба "Заводський", боржник) в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013).

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2016 (суддя Адаховська В.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, задоволено уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/04/385 від 19.10.2015 про затвердження звіту про оплату послуг арбітражного керуючого в частині стягнення грошової винагороди з кредиторів пропорційно розміру їх вимог та припинено провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 (судді: Філінюк І.Г. - головуючий, Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) вказану ухвалу скасовано, справу направлено на розгляд до суду першої інстанції. Рішення суду обґрунтоване тим, що поданий звіт ліквідатора не відповідає вимогам ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство ) з огляду на те, що ліквідатором до звіту про виконану роботу не додано довідки архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, арбітражний керуючий Бутенко О.О. (далі - скаржник) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанцій порушені норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 46, 48 Закону про банкрутство, ст.ст. 82, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , оскільки на виконання приписів ч. 2 ст. 48 Закону про банкрутство, ним здійснено всі необхідні дії для забезпечення збереженості архівних документів боржника та вказує на порушення судом апеляційної інстанції порядку розгляду справи за наслідками якого винесено постанову неналежного змісту.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 48 Закону про банкрутство передбачено, що до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута, ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами, ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс до якого з поміж іншого додається довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" у разі ліквідації комунальних підприємств документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників - відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам.

Як вбачається, боржником у даній справі є дочірнє підприємство Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс "Абонентська служба "Заводський", у зв'язку з чим ліквідатор зобов'язаний на виконання приписів ст. 48 Закону про банкрутство забезпечити збереженість архівних документів банкрута шляхом їх передачі на зберігання до відповідної архівної установи, та згідно зі ст. 31 вказаного Закону разом зі звітом ліквідатора подати до господарського суду довідку про їх прийняття, як доказ виконання ним встановлених законом вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі Розпорядження Миколаївського міського Голови від 27.06.2012 № 197р "Про внесення доповнень до Розпорядження міського Голови від 13.06.2012 № 177р "Про створення ліквідаційної комісії з ліквідації дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" та передачу документів", документи довгострокового зберігання ліквідованих дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" підлягали передачі для архівного зберігання до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району.

Задовольняючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ДП КП "Миколаївкомунтранс "Абонентська служба "Заводський" суд першої інстанції зазначив про відповідність поданого звіту ліквідатора вимогам ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство.

Проте судом апеляційної інстанції на виконання вимог ст. 101 ГПК України встановлено, що господарським судом Миколаївської області при затверджені звіту ліквідатора банкрута були порушені норми процесуального права щодо надання юридичної оцінки доказам, визначених ст.ст. 32-34, 43 ГПК України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до довідки Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району від 06.05.2016 № 67/вих. вбачається, що акт приймання-передачі або двосторонній опис бухгалтерської, кадрової та іншої документації зі строком збереження від 3 до 75 років банкрута - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС'Заводський" від ОСОБА_8 до Бутенка О.О. в КЖЕП Центрального району м. Миколаєва відсутній; документи, якими підтверджується виконання ліквідатором обов'язку по переданню документів на довгострокове архівне зберігання також відсутні разом з описом наявних документів ДП КП "Миколаївкомунтранс" Абонентська служба "Заводський".

Разом з тим, вказаною довідкою від 06.05.2016 встановлено, що ліквідатор Бутенко О.О. в період з 29.03.2014 по 29.03.2016 не звертався з проханням видати довідку про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню.

З огляду на ці обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що поданий ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду звіт не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство з огляду на відсутність довідки архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Що стосується доводів скаржника стосовно оскарження постанови від 11.05.2016 в частині оплати послуг арбітражного керуючого, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається, вказаною постановою апеляційного господарського суду справу направлено на розгляд до господарського суду першої інстанції з огляду на неповноту дослідження обставин справи в тому числі щодо оплати послуг арбітражного керуючого.

При цьому судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що застосування такого заходу, як покладення на кредиторів обов'язку з відшкодування витрат арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі пропорційно розміру їх вимог, повинен бути обґрунтований фактичними обставинами справи, які б доводили неможливість задоволення вказаних вимог за рахунок інших передбачених законом джерел.

За таких умов висновок суду апеляційної інстанції про необхідність скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.09.2016 та направлення справи № 5016/2647/2012(18/66 ) на розгляд до господарського суду Миколаївської області є законним та обґрунтованим.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

У зв'язку з чим оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 46, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 101, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Бутенка О.О. залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 5016/2647/2012(18/66) залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді Л.В. Жукова

О.Є. Короткевич