Рішення

від 21.09.2016 по справі 916/1865/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2016 р.Справа № 916/1865/16

за позовом Приватного акціонерного товариство „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЬТА КРІСТ СІСТЕМЗ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення 49992,54 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кудринська З.А. за довіреністю від 22.07.2016р. №2207/2016

від третьої особи: ОСОБА_3 на підставі паспорту

Суть спору: ПрАТ „СК „Альфа Страхування" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення в порядку регресу з ТОВ „Дельта Кріст Сістемз" шкоди в розмірі 49992,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ „СК „Альфі Страхування" посилається на п.п. „в" п.1.1. ст. 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з яким страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

В підтвердження своїх позовних вимог ПрАТ „СК „Альфа Страхування" надано до суду постанову Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2014р. по справі №520/1546/14-п (провадження №3/520/717/14) та постанову Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2014р. по справі №520/1571/14-п (провадження №3/520/738/14).

В свою чергу відповідач надав до суду відзив на позов від 27.07.2016р. за вх.№18678/16, згідно з яким відповідач посилається на те, що надані позивачем документи свідчать, що ОСОБА_3 у той самий час, день, на той самій вулиці - 02.02.2014р. о 21.30 по вул. Левітана був зупинений інспектором ДАЇ з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох понятих. Проте, у матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2014р. №АГ2№758357, а на підставі ст.266 КУпАП ОСОБА_3 підлягав відстороненню від керування транспортним засобом.

Під час розгляду справи суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про що 15.08.2016р. виніс відповідну ухвалу.

У поясненнях до позову від 31.08.2016р. за вх.№21255/16 третя особа позовні вимоги не визнає, а відомості з протоколу АГ2 №758357 від 02.02.2014р. вважає такими, що не відповідають дійсності. При цьому третя особа посилається на те, що у лютому 2014р. він був зупинений працівниками ДАІ з причин нібито порушення правил дорожнього руху та вимогою складання протоколу. Але він не проголився, та поїхав далі. Через 10-15 хвилин він потрапив у ДТП і допустив зіткнення з автомобілем Мазда. Оформлення ДТП зайняло більше трьох годин. Ані в протоколі від 02.02.2014р.АВ 2 №619626, ані в постанові Київського районного суду не має відомостей, що третя особа знаходилися у нетверезому стані. Отримавши другу повістку до суду та перед засіданням дізнавшись за прокол про адміністративне правопорушення стосовно управління автомобіля в стані алкогольного сп'яніння був дуже здивований, але вирішив не втрачати ні часу, ні грошей на юридичний захист, так як з моменту ДТП за протоколом про адміністративне правопорушення від 02.02.2014р.АВ2 №619626 не мав можливості працювати та гідно утримувати свою родину.

Також під час розгляду справи судом на підставі ст.38 ГПК України задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 25.08.2016р. за вх.№2-4440/16, про що винесено відповідну ухвалу від 31.08.2016р. та задоволено аналогічне клопотання відповідача про витребування доказів від 02.09.2016р. за вх.№2-4565/16. про що винесено відповідну ухвалу від 05.09.2016р.

Окрім того, під час розгляду справи судом задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеконференції, про що винесено відповідну ухвалу від 08.08.2016р. та задоволено клопотання відповідача про продовження строків вирішення спору у даній справі на 15 днів, про що винесено відповідну ухвалу від 31.08.2016р.

У доповненнях на заперечення на позовну заяву від 14.09.2016р. за вх.№22407/16 відповідач посилається на те, що із протоколів про адміністративне правопорушення вбачається, що огляд ОСОБА_3 на стан сп'яніння не був проведений, а тому вважати, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння не має підстав.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника відповідача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

02.02.2014р. о 22:40 відбулася ДТП за участю транспортних засобів, зокрема, автомобілю Ford Транзит, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, Mazda Xedos, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, Daewoo Espero, державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_6, Toyota Camry, державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого вищевказані автомобілі отримали механічні пошкодження.

Причиною ДТП стало правопорушення водієм автомобілю Ford Транзит ОСОБА_3 п.12.1. правил дорожнього руху, про що свідчить наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення серія АВ2№619626.

При цьому, вищевказаний транспортний засіб Ford Транзит забезпечений згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5 від 19.02.2013р., який укладений між відповідачем (страхувальник) і позивачем (страховик). Строк дії вказаного полісу встановлений з 19.02.2013р. по 18.02.2014р.

Поряд з цим водій автомобілю Ford Транзит ОСОБА_3 являється працівником відповідача, про що свідчать витяг з трудової книжки НОМЕР_6, наказ ТОВ „Дельта Кріст Системз" від 29.01.2014р. №06-Пк „Про відрядження", подорожній лист вантажного автомобілю від 02.02.2014р.

Згідно з п.12.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2014р. у справі №520/1546/14-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

Вимогами ст.124 КпАП України встановлено відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Окрім того, згідно з наявним у справі протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 №758357, 02.02.2014р. о 23:10 затримано автомобіль Ford Транзит під керуванням водія ОСОБА_3 та встановлено, що водій керував автомобілем Ford Транзит з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху.

Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2014р. у справі №520/1571/14-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Вимогами ч.1 ст.130 КпАП України встановлюється відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Згідно з Висновком про оцінку вартості матеріальної шкоди, що спричинена автомобілю Mazda Xedos 6, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП №24/14, який складений ФОП ОСОБА_8 (сертифікат ФДМУ №4309 від 13.05.2006р., свідоцтво ФДМУ про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів №4710 від 20.06.2006р.) вартість спричиненої шкоди власнику вказаного автомобіля становить 63588 грн.

05.03.2014р. позивачем складений Страховий акт №0179.609.14.01.01, згідно з яким сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті власнику автомобілю Mazda Xedos 6 становить 47588 грн.

На підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 06.02.2014р. позивач перерахував ОСОБА_9 страхове відшкодування в сумі 47588 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7846 від 02.04.2014р., витягом з відомості №118 від 02.04.2016р. та договором №11/43-2-1-001172 від 02.04.2009р. про надання послуг по виплаті грошових коштів через систему грошових переказів „Аваль-Експрес" з використанням каналів зв'язку.

Згідно з Висновком про оцінку вартості матеріальної шкоди, що спричинена автомобілю Daewoo Espero, реєстраційний номер НОМЕР_4, пошкодженого в результаті ДТП №23/14, який також складений ФОП ОСОБА_8, вартість спричиненої шкоди власнику вказаного автомобіля становить 2885,45 грн.

06.03.2014р. позивачем складений Страховий акт №0179.609.14.01.01, згідно з яким сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті власнику автомобілю Daewoo Espero становить 2404,54 грн.

На підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 06.02.2014р. позивач перерахував ОСОБА_10 страхове відшкодування в сумі 2404,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7846 від 02.04.2014р., витягом з відомості №118 від 02.04.2016р. та договором №11/43-2-1-001172 від 02.04.2009р. про надання послуг по виплаті грошових коштів через систему грошових переказів „Аваль-Експрес" з використанням каналів зв'язку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вище встановлено господарським судом, майнову шкоду власникам автомобілів Mazda Xedos, державний номер НОМЕР_2 та Daewoo Espero, державний номер НОМЕР_4 спричинено внаслідок ДТП, яка відбулася 02.02.2014р. за участю автомобілю Ford Транзит, державний номер НОМЕР_1 , водій якого визнаний винним як у порушенні п.12.1., так і у порушенні п.2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, та притягнутий до адміністративної відповідальності, як на підставі ст. 124 КпАП України , так і на підставі ч.1 ст.130 КпАП України, що підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 18.02.2014р. у справі №520/1546/14-п та постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2014р. у справі №520/1571/14-п.

При цьому вказаною постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2014р. у справі №520/1571/14-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, якою встановлюється відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вище встановлено господарським судом, винна у скоєні ДТП особа, а саме водій автомобілю Ford Транзит, державний номер НОМЕР_1, являвся працівником відповідача та виконував свої трудові (службові) обов'язки, а відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Тобто, в даному випадку саме відповідач зобов'язаний відшкодувати майнову шкоду, яка спричинена власникам автомобілів Mazda Xedos, державний номер НОМЕР_2 та Daewoo Espero, державний номер НОМЕР_4.

Між тим, цивільна -правова відповідальність відповідача щодо автомобілю Ford Транзит, державний номер НОМЕР_1 застрахована позивачем згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі цього полісу позивачем здійснено виплату страхового відшкодування власникам автомобілів Mazda Xedos, державний номер НОМЕР_2 та Daewoo Espero, державний номер НОМЕР_4.

Відповідно до підпункту „в" підпункту 38.1. ст.38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.

Вимогами ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до страхувальника (відповідач) забезпеченого транспортного засобу у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Посилання відповідача на вимоги ст.266 КпАП України не приймаються до уваги господарським судом, оскільки факт відмови третьої особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлений як протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2№758357, який підписаний ОСОБА_3, так і постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.02.2014р. №520/1571/14-п. При цьому, ОСОБА_3 заявився у судове засідання та визнав свою вину у скоєному правопорушенні.

Окрім того, в силу вимог підпункту „в" підпункту 38.1. ст.38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" право на звернення з регресним позовом передбачено, як у випадку відмови від проходження саме медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і у випадку відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а тому не заслуговують на увагу посилання відповідача на відсутність висновку лікаря, який проводив огляд водія на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.

Відповідно до п.п.4,5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008р. №1103 огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення.

Посилання третьої особи на те, що 02.02.2014р. його спочатку було зупинено працівниками ДАЇ з неправомірними вимогами щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, і лише після цієї зупинки від потрапив в аварію господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання не підтверджені жодним доказом, а відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду ви вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

На підставі ст.ст. 44,49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕЛЬТА КРІСТ СІСТЕМЗ" (65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд.92,94, ідентифікаційний код 35502566) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 19, ідентифікаційний код 30968986, п/р 26500008000087 у Дарницькому відділенні №51 АБ „Укргазбанк", код банку 320478) страхове відшкодування в сумі 49 992 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 54 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26 вересня 2016 р.

Суддя Г.Є. Смелянець