Постанова

від 19.09.2016 по справі 5015/2856/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа № 5015/2856/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Бориславської міської ради, вих.№3-21/2261 від 07.10.2015 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року, головуючий суддя Запотічняк О.Д., судді: Долінська О.З., Яворський Б.І.

у справі № 5015/2856/11

за позовом: Бориславської міської ради, м. Борислав Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» , м. Трускавець Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Трускавець - комінвестВ» , м. Трускавець Львівської області

за участю: Прокуратури міста Львова, м. Львів

про: визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2006 року, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути позивачу

за участю представників:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_2

від відповідача - ОСОБА_3

від третьої особи - ОСОБА_4

від прокуратури - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 році Бориславська міська рада звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» про визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2006 року, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути позивачу.

В ході розгляду спору, відповідач подав зустрічний позов та просив суд визнати за ним право користування земельною ділянкою розміром 12,9624 га за адресою: м. Борислав, вул. Трускавецька (в районі Трускавецького озера) на умовах договору оренди землі від 22.03.2006 року, зареєстрованого в Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за №04.06.439.00080. Зустрічна позовна заява відповідача прийнята до розгляду ухвалою суду від 18.07.2011 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Станько Л.Л.) від 08.11.2012 року по справі №5015/2856/11 первісний позов задоволено повністю: суд вирішив визнати недійсним договір оренди землі від 22 березня 2006 року, укладений між Бориславською міською радою та Спільним українсько-канадським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» , який зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за №04.06.439.00080. Поряд з тим, суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» звільнити земельну ділянку площею 12,9624 га за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути Бориславській міській раді. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Скрипчук О.С., Дубник О.П., Матущак О.І.) від 23.01.2013 року №5015/2856/11 рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2012 року скасовано в частині задоволення первісних позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким в первісному позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2013 року у справі №5015/2856/11 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року та рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2012 року в частині первісного позову, матеріали справи в цій частині скеровано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи №5015/2856/11 в частині первісного позову, рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні позову Бориславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» про визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2006 року, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути позивачу.

Суд у рішенні, визнавши порушеним право позивача (Бориславської міської ради) дійшов висновку про сплив позовної давності за первісною вимогою позивача. При цьому, початок перебігу строку на звернення до суду за захистом порушеного права міської ради, на думку суду, пов'язується з моментом винесення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали від 10.12.2007 року, якою закрито провадження у справі №3/366-7/361 в частині позовних вимог СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» до Бориславської міської ради про спонукання до укладення договору оренди землі.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2016 року у справі №5015/2856/11 скасовано Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.15 у справі №5015/2856/11. Матеріали справи скеровано для нового розгляду до Львівського апеляційного господарського суду.

При цьому колегією суддів було вказано, що апеляційним судом залишена поза увагою та обставина, що позовна давність за спірними правовідносинами переривалась, шляхом розгляду по суті справи №3/366-7/361 в частині вимог про визнання нечинним рішення Бориславської міської ради від 06.06.05 про неприйняття рішення В«Про передачу СП ТзОВ В«Делакс УкраїнаВ» земельної ділянки в орендуВ» .

Як вбачається з апеляційної скарги, Бориславської міської ради, в якій остання просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року по справі №5015/2856/11 та прийняти нове рішення, яким позов Бориславської міської ради задоволити повністю: визнати недійсним договір оренди землі від 22 березня 2006 року, укладений між Бориславською міською радою та Спільним українсько - канадським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» , який зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за №04.06.439.00080; та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» звільнити земельну ділянку площею 12,9624 га за адресою: Львівська область, м. Борислав, вул. Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути Бориславській міській раді. Зокрема, зазначає, що судом не враховано той факт, що СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» оскаржувало протокол засідання сесії міської ради, щодо неприйняття рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки. Апелянт вказує, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2007 року, з якою суд першої інстанції пов'язав початок перебігу позовної давності, крім того, що закрито провадження у справі №3/366-7/361 в частині позовних вимог СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» до Бориславської міської ради про спонукання до укладення договору оренди землі, також відмовив у закритті провадження в частині позовних вимог СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» до Бориславської міської ради про визнання нечинним або скасування рішення міської ради, з огляду на що, розгляд вказаного спору продовжувався та завершився лише 18 листопада 2011 року закриттям провадження в справі Львівським апеляційним адміністративним судом, у зв'язку з відмовою СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» від апеляційної скарги на ухвалу Трускавецького міського суду від 24 січня 2011 року, якою позов СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» залишено без розгляду. З огляду на наведене, скаржник вважає, що саме з 19 листопада 2011 року слід рахувати початок перебігу позовної давності за вимогою Бориславської міської ради в даній справі.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року по справі №5015/2856/11 та прийняти нове рішення про задоволення позову Бориславської міської ради.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та поясненнях на апеляційну скаргу, що наявні в матеріалах справи. Зокрема, зазначали, що суд першої інстанції, дослідивши всі матеріали справи, дійшов вірного висновку про відмову в позові, з огляду на що, апеляційну скаргу Бориславської міської ради вважають безпідставною.

Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив таку задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року по справі №5015/2856/11 та прийняти нове рішення про задоволення позову Бориславської міської ради.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін (в тому числі і скаржника) та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2005 року у справі №3/366-7/361, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року, вирішено зобов'язати Бориславську міську раду укласти з СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» договір оренди земельної ділянки, розміром 12,9624 га за адресою: м. Борислав, вул. Трускавецька, на умовах запропонованого проекту договору оренди.

05 квітня 2006 року Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Львівської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу про зобов'язання Бориславської міської ради укласти з СП ТзОВ В«Делакс - УкраїнаВ» договір оренди земельної ділянки розміром 12,9624 га за адресою: м. Борислав, вул. Трускавецька, на умовах запропонованого проекту договору оренди.

22 березня 2006 року між Бориславською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Спільним українсько-канадським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 12,9624 га, яка знаходиться у м. Бориславі по вул. Трускавецька (в районі Трускавецького озера) для будівництва та обслуговування мотельного комплексу.

Договір оренди зареєстровано у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за №04.06.439.00080.

Земельна ділянка, що є предметом зазначеного вище договору, передана в оренду відповідачу за актом приймання-передачі від 30.05.2006 року.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року постанову Господарського суду Львівської області від 27.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року скасовано.

З огляду на наведене, Бориславська міська рада звернулась до господарського суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Делакс - УкраїнаВ» про визнання недійсним договору оренди землі від 22 березня 2006 року, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути позивачу.

Відповідно до п.2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

У п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно з положеннями даної статті: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У статті 16 ЗУ В«Про оренду земліВ» передбачено, що сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

З огляду на те, що Бориславська міська рада не приймала рішення про надання в оренду ТзОВ В«Делакс УкраїнаВ» земельної ділянки площею 12,9624 га по вул. Трускавецька (в районі Трускавецького озера) у м. Бориславі, а постанова Господарського суду Львівської області від 27.12.2005 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року, на виконання яких було укладено спірний договір оренди, скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.05.2007 року, наведене свідчить про відсутність волевиявлення Бориславської міської ради на укладення укладення спірного договору оренди земельної ділянки, з огляду на що, колегія суддів вважає порушеним право позивача в даному спорі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування сроків позовної давноті, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Як передбачено статтею 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; закінчення строку позовної давності є підставою для відмови в позові. Стаття 264 названого Кодексу унормовую, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Зазначена стаття встановлює підстави, за наявності яких починається новий перебіг строку позовної давності, незалежно від строку, який сплив до часу виникнення цих обставин, за умови, якщо до виникнення цих підстав не сплив строк позовної давності. Норма частини 2 статті 264 Цивільного кодексу України визначає підставою для переривання перебігу позовної давності пред'явлення позову. Крім того, перебіг позовної давності переривається пред'явленням позову до однієї особи, якщо предметом позову є лише частина вимоги. Правила щодо переривання перебігу позовної давності застосовуються незалежно від наявності клопотання про це зацікавленої сторони.

Відтак, позовна давність за спірними правовідносинами переривалась, шляхом розгляду по суті справи №3/366-7/361, в частині вимог про визнання нечинним рішення Бориславської міської ради від 06.06.05 про неприйняття рішення В«Про передачу СП ТзОВ В«Делакс УкраїнаВ» земельної ділянки в орендуВ» , що і було зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2016 року у справі №5015/2856/11. Отже, в даному випадку немає підстав для застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 33 , 34 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 28.09.2015 року в справі № 5015/2856/11 скасувати.

2. Апеляційну скаргу Бориславської міської ради задоволити.

3. Позов Бориславської міської ради задоволити повністю.

4. Визнати недійсним договір оренди землі від 22 березня 2006 року, укладений між Бориславською міською радою та спільним українсько-канадським підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» , який зареєстрований у Бориславському міському відділі Львівської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.06.2006 року за № 04.06.439.00080.

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» (82200, Львівська область, м.Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 32351931) звільнити земельну ділянку пл.12,9624 га за адресою: Львівська область, м.Борислав, вул.Трускавецька (в районі Трускавецького озера), привести земельну ділянку у придатний для використання стан та повернути Бориславській міській раді (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 42, код ЄДРПОУ 26181298).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Делакс УкраїнаВ» (82200, Львівська область, м.Трускавець, бульвар Ю.Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 32351931) на користь Бориславської міської ради (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Шевченка, 42, код ЄДРПОУ 26181298) 1339, 80 грн. судового збору за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 26.09.2016 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Марко Р. І.