Ухвала

від 22.09.2016 по справі 202/3844/16-а (2-а/202/128/2016)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 рокусправа № 202/3844/16-а (2-а/202/128/2016)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційними скаргами приватного підприємства «Зігфрід-М», приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ІГРЕК», товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231», товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Технополіс», приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі №202/3844/16-а (2-а/202/128/2016) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №32» до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання конкурсу таким, що не відбувся, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №32» 14 червня 2016 року звернулося до суду з позовом до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача-1 щодо оголошення, підготовки та проведення конкурсів з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Дніпропетровська, про проведення яких було оголошено в газеті «Наше місто» №32-1 (3820-1) від 13.08.2015 року;

- визнати нечинними та скасувати рішення конкурсного комітету, прийняті на засіданні конкурсного комітету 03 листопада 2015 року, про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську №41 - «вул. Іжевська - вул. Рилєєва - вул. Щитова - вул. Петрозаводська - вул. Грінченка - вул. Янтарна - вул. Каруни - Амурський міст - пл. Миколи Островського» та № 99 - «ж/м Лівобережний-2 (магазин «Ясень») - Донецьке шосе - вул. Богомаза - вул. Петрозаводська - вул. Грінченка - вул. Янтарна - вул. Каруни - Амурський міст - пл. Миколи Островського», об'єкт конкурсу №17, а також №88 «вул. Байкальська - вул. Янтарна - вул. Калинова - пр.ім.Газети «Правда» - вул. Плеханова - вул. Глінки» та №88А «ж/м Тополя-3 - вул. Панікахи - вул. Запорізьке шосе - пр. Гагаріна - пр. Карла Маркса - вул. Харківська - вул. Плеханова - вул. Глінки», об'єкт конкурсу №56, оформлені протоколом засідання постійно діючого конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську;

- визнати таким, що не відбувся, конкурс на визначення автомобільних перевізників для здійснення перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування м. Дніпропетровська, проведений відповідачем-1 03.11.2015 року о 13.00 год. за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, кімната «Біла зала».

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем-1 порушено процедуру проведення конкурсу, а саме: не зазначено повну та достовірну інформацію в оголошенні про проведення конкурсу, неналежним чином повідомлено перевізників щодо необхідності з'явитись на засідання конкурсного комітету. В зв'язку з чим рішення конкурсного комітету, прийняте на його засіданні 3 листопада 2015 року підлягає скасуванню.

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду ПП «Зігфрід-М», ПАТ «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255», ТОВ ВКФ «ІГРЕК», ТОВ «Автотранспортне підприємство 11231», ТОВ ВФ «Технополіс», ПВСП СТО «КАРЛССОН» звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки оскарженим рішенням суду визнано таким, що не відбувся конкурс на визначення автомобільних перевізників від 03.11.2015 року в якому вони приймали участь. ПП «Зігфрід-М» та ТОВ ВКФ «ІГРЕК»в своїх апеляційних скаргах також просить закрити провадження у справі.

Апеляційні скарги фактично обґрунтовані тим, що рішення суду першої інстанції суперечить принципу законності та справедливості. Крім того, заявниками апеляційної скарги зазначено про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників осіб, що подали апеляційні скарги та які їх підтримали в судовому засіданні, пояснення представників відповідача-1 які погодились з доводами апеляційних скарг та просили їх задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у цій справі є дії щодо оголошення, підготовки та проведення конкурсів та законність рішення конкурсного комітету від 03 листопада 2015 року про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.08.2015 року в газеті «Наше Місто» було опубліковано рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.05.2013 року за №197 «Про затвердження Умов перевезення та організації проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську» (т. 1 а.с.156-160).

03.11.2015 року було проведено конкурс з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 03 листопада 2015 року представник позивача прибув до Білої зали будинку виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради де відбулося засідання з питань перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування. Ввечері того ж дня в коридорі 7 поверху будівлі виконкому Дніпропетровської міської ради йому було оголошено рішення про результати проведення конкурсу (т. 1 а.с.5).

Отже 03.11.2016 року позивач дізнався про прийняте конкурсним комітетом рішення щодо перемоги у конкурсі за об'єктом №17 ПП «Зігфрід -М» (код ЄДРПОУ 31002275), а ТОВ «АТП № 32» (код ЄДРПОУ 31459004) посів друге місце із результатом 10 балів» та не погодився з ним.

Враховуючи зазначені обставини та приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 03.11.2015 року був проведений з порушеннями, оскільки відповідачем-1: не було залучено робочого органу до процесу проведення конкурсу; не було проведено конкурсу на визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу; в оголошенні про конкурс відсутня інформація щодо місця та дати одержання бланків документів для участі у конкурсі, найменування робочого органу та організатора конкурсу та зазначена зовсім інша інформація щодо місця, дати та часу початку проведення засідання конкурсного комітету; не повідомлено позивача про дату, час та місце проведення конкурсу; в протоколі конкурсної комісії від 03.11.2015 року не зазначено причини низьких балів позивача; запроваджено певні критеріїв для подачі документів, які не передбачені п. 40 Порядку.

На думку колегії суддів вказані висновки суду першої інстанції є помилковими з наступних підстав.

Відповідно до п.2 «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України 03.12.2008 р. № 1081 (далі - Порядок № 1081) робочий орган - підприємство (організація), що має фахівців у галузі автомобільного транспорту, матеріальні ресурси та технології, а також досвід роботи не менш як три роки з питань організації пасажирських перевезень, яке у разі потреби залучається організатором на конкурсних умовах за договором для організації проведення конкурсу.

Пунктом 14 цього Порядку передбачено, що в разі, коли організатор залучає робочий орган, на нього покладаються функції з підготовки матеріалів щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інших матеріалів.

Отже відповідач-1 лише у разі потреби, мав право, а не обов'язок залучити робочий орган за договором для організації проведення конкурсу та як наслідок у разі відсутності такої потреби не мав підстав для проведення конкурсу на визначення підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу.

Щодо не належного повідомлення про проведення конкурсу слід зазначити, що наявні в матеріалах справи докази, а саме копія газети «Наше місто» від 13 серпня 2015 року № 32-1 (3820-1) містить оголошення з інформацією проте, що засідання конкурсного комітету відбудеться 28.09.2015 року о 14.00 годині. Організатором конкурсів зазначено - департамент транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради. Інформація про одержання бланків документів зазначена в п. 7 цього оголошення в газеті. Відсутній в ній інформації щодо найменування робочого органу обумовлена його незалученням організатором конкурсу до участі в ньому (т. 1 а.с. 233-241).

При цьому слід враховувати те, що Порядок № 1081 не містить обов'язок проведення конкурсу протягом одного дня.

Проведення конкурсу 03.11.2015 року обумовлено там, що ухвалою Бабушкінського районного суду від 28.09.2015 року (а.с.229-230) його проведення було зупинено. У зв'язку з цим засідання конкурсного комітету відбулось після скасуванням цього рішення ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 року (т.1 а.с. 231).

Згідно з п. 43 Правил № 1081 під час проведення конкурсу запрошуються всі перевізники-претенденти, що беруть участь у конкурсі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції представник позивача був присутній під час проведення конкурсу по об'єкту № 17. Згідно з поясненнями представників відповідача-1 зазначене запрошення представника позивача відбулось по телефону. Враховуючи обставини того, що представник позивача приймав участь у засіданні конкурсного комітету, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивачу була відома інформація щодо часу та місця проведення конкурсу. Отже відповідачем-1 було виконано обов'язок щодо запрошення позивача на конкурс, право позивача бути присутнім на засіданні конкурсного комітету порушено не було.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 1081 організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" при цьому інформація про дату проведення конкурсу не відноситься до обов'язкових або додаткових умов конкурсу тому у відповідача-1 був відсутній обов'язок щодо її поширення в засобах масової інформації.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 1081 протокол засідання конкурсного комітету повинен містити інформацію про: дату, час та місце проведення засідання конкурсного комітету; прізвища, імена та по батькові членів конкурсного комітету, які присутні на засіданні; номери та назви об'єктів конкурсу; найменування перевізників-претендентів; результати голосування членів конкурсного комітету або результати, отримані за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів; рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце; рішення про недопущення перевізника-претендента до участі в конкурсі, якщо воно мало місце.

Вказаним пунктом не передбачено зазначення в протоколі конкурсного комітету причин низьких балів позивача.

При цьому доказів в підтвердження тверджень позивача відносно того, що однією із причин заниження йому балів на конкурсі комітетом було зазначено про низьку кваліфікацію водіїв, які залучаються ТОВ «Автотранспортне підприємство №32», позивачем до суду надано не було. Протокол засідання постійно діючого конкурсного комітету таку інформацію не містить, Згідно з зазначеним протоколом приймаючи рішення конкурсний комітет виходив з інформації про те, що строк експлуатації автобусів у переможця конкурсу складає 3,6 року, а у позивача 12,55 роки (т.3 а.с. 45-77).

Крім того суд першої інстанції зазначаючи про те, що недостатність кількості балів у позивача стало причиною перемоги інших перевізників у конкурсах не врахував, що позивач приймав участь лише в одному конкурсі з одним об'єктом конкурсу № 17.

Водночас, з урахуванням того, що рішення про визначення переможця конкурсу приймається конкурсним комітетом, а не організатором конкурсу, відсутність з цього приводу пояснень відповідача-1 не свідчить про порушення прав позивача, як про це зазначив суд першої інстанції.

Разом з тим суд першої інстанції приймаючи рішення щодо незаконності дій по проведенню конкурсів які відбулись 03.11.2015 року дійшов висновку про недотримання відповідачем -1 вимог п. 40 Правил № 1081, у зв'язку з запровадженням певних критеріїв для подачі документів, які не передбачені зазначеним пунктом. Проте судом першої інстанції не встановлено які саме певні критерії, що не передбачені п.40 Правил № 1081 на думку суду запровадив відповідач-1.

Відповідно до п.10 Правил № 1081 організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов'язкові, відповідно до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт". Крім обов'язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об'єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Отже запровадження додаткових умов конкурсу організатором є правомірним.

Щодо визнання судом першої інстанції нечинним рішення конкурсного комітету по об'єкту № 56 суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем в установленому порядку не подавалось заяв та документів для участі в конкурсі по об'єкту № 56. Конкурсним комітетом не приймалось рішень про недопущення позивача до участі в конкурсі по цьому об'єкту. З огляду на це порушень прав позивача проведенням конкурсу по цьому об'єкту не відбулось.

Разом з цим пунктом 4 ст. 105 КАС України встановлений перелік вимог, які може містити адміністративний позов. Проте позовна вимога про «визнання конкурсу таким, що не відбувся» в цьому переліку відсутня. Отже вона не може бути задоволена судом.

Також колегія суддів, погоджується з доводами апеляційної скарги приватного підприємства «Зігфрід-М» щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст.15-1,41 КАС України враховуючи відсутність в матеріалах справи документа який свідчить про здійснення автоматизованого розподілу справи в суді першої інстанції та повного фіксування судового засідання від 21 червня 2016 року.

Крім того, відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що починаючи з 13.08.2015 року позивач дізнався про порушення своїх прав діями відповідача-1 пов'язаними з оголошенням конкурсів з перевезення пасажирів та 03 листопада 2015 року (дата оголошення результатів проведення конкурсів) про порушення інших своїх прав у зв'язку з підготовкою та проведенням конкурсів та прийняттям конкурсним комітетом рішення за його результатами, проте звернувся з позовом до суду лише 14 червня 2016 року, пропустивши тим самим встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити про наступне.

Відповідно до пункту 51 Порядку № 1081 рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

На виконання вимог цього пункту результати конкурсу закріплені протоколом постійно діючого конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Дніпропетровську від 03 листопада 2015 року та наказом Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №153 від 04.11.2015 року, їх вирішено ввести в дію та оприлюднити (т.3 а.с 41, 42- 44).

З додатку до вищезазначеного наказу вбачається, що переможцем об'єкту конкурсу №17 на міському маршруті №99 визнано приватне підприємство «Зігфрід-М». Друге місце по цьому об'єкту конкурсу зайняв позивач.

Пунктом 53 Порядку № 1081 передбачено, що організатор не пізніше ніж через 30 днів з моменту набрання чинності рішенням конкурсного комітету укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з обов'язковими умовами визначеного конкурсу та додатковими умовами обслуговування маршруту, наданими перевізником-претендентом.

У разі письмової відмови перевізника-претендента, який став переможцем конкурсу, від укладення з організатором договору (одержання дозволу) договір укладається (дозвіл видається) з перевізником-претендентом, який посів друге місце. У договорі (дозволі) визначаються умови перевезень на рейсі (рейсах) та/або маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об'єкта конкурсу.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2016 року у справі №904/3191/16 04.11.2015 року на виконання протоколу засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську від 03.11.2015 року, введеного в дію Наказом Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №153 від 04.11.2015 року, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1081 «Про затвердження порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» між організатором перевезення - департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради та перевізником приватним підприємством «Зігфрід-М» укладено постійний договір № 41-99-065 строком дії на 5 років на перевезення пасажирів на міському автобусному маршруту загального користування №41 та №99 (т. 1 а.с. 58-63) .

26.11.2015 року Департаментом транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради та позивачем укладено тимчасовий договір №Т-099-501 з організації перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування №99 сполученням ж/м Лівобережний-2 - пл. Миколи Островського. Термін дії вказаного договору становить три місяці (т.1 а.с. 17).

Тобто, позивач не лише був обізнаний про рішення засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську від 03.11.2015 року, а й здійснював свою господарську діяльність на підставі тимчасового договору №Т-099-501 від 26.11.2015 року з урахуванням рішення конкурсного комітету від 03.11.2015 року введеного в дію Наказом Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради №153 від 04.11.2015 року.

Зазначене свідчить також і про те, що позивачу було відомо не лише про прийняття рішення засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у м. Дніпропетровську від 03.11.2015 року, а й про введення його в дію.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що встановлення обмежених строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Викладені обставини справи свідчать про те, що позивач будучи обізнаним про порушення, на його думку, прав, свобод чи інтересів оскаржуваними діями та рішенням відповідача-1 у встановленій законом шестимісячний строк до суд не звернувся, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду матеріали справи не містять, позивач таких доказів не надав.

Слід зазначити й про те, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» яка є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно зі статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом після спливу строків встановлених на те законом, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність залишення без розгляду позову в частині позовних вимог до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради.

Щодо вимог позивача заявлених до ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України вжитий у цьому кодексі «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 у спірних відносинах не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює будь-яких владних управлінських функцій, спір в цій частині не належать до юрисдикції адміністративних судів, а повинен бути розглянутий в порядку цивільного судочинства. Таким чином провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 закрити, позов в частині вимог до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради залишити без розгляду.

Керуючись: пунктом 9 частини 1 статті 155, пунктом 1 частини 1 статті 155статтями 203, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги приватного підприємства «Зігфрід-М», приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255», товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ІГРЕК», товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство 11231», товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Технополіс», приватного виробничо-сервісного підприємства СТО «КАРЛССОН» - задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2016 року у справі №202/3844/16-а (2-а/202/128/2016) - скасувати.

Провадження у справі №202/3844/16-а (2-а/202/128/2016) в частині позовних вимог до ОСОБА_1 - закрити.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство №32» до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання конкурсу таким, що не відбувся в частині позовних вимог до Департаменту транспорту та зв'язку Дніпропетровської міської ради - залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 26 вересня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко