Ухвала

від 20.09.2016 по справі 823/309/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/309/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верета-Союз» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Верета-Союз» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних: від 11.12.2015 № 11, від 31.12.2015 № 13, від 31.12.2015 № 14; зобов'язання відповідача прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом фактичного отримання податковим органом засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 11.12.2015 № 11, від 31.12.2015 № 13, від 31.12.2015 № 14.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Верета-Союз», зареєстровано як суб'єкт господарювання-юридичну особу з 06.04.2015, ідентифікаційний код 39730873, місцезнаходження: Київська область, м. Київ, Святошинський район, проспект Леся Курбаса, буд. 7-б, оф.3, та з 07.04.2015 перебувало на обліку в державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

07 липня 2015 року позивач змінив зареєстроване місцезнаходження на: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Кірова, буд 55А.

18 вересня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір №180920151 про визнання електронних документів. Відповідно до вказаного договору позивач має право подавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДФС.

Пунктом 4 Розділу 6 вищезгаданого договору на електронне обслуговування податкової звітності відповідач має право розірвати цей договір за умови ненадання платником нових посилених сертифікатів електронного ключа, замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації, про що зобов'язаний письмово повідомити позивача.

Позивач подав до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкові накладні від 11.12.2015 № 11, від 31.12.2015, № 13 та № 14, однак відповідно до квитанцій вищевказані податкові накладні не прийнято, підставою для не прийняття вказаних податковий накладних стало порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності дії відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації податкових накладних позивача: від 11.12.2015 № 11, від 31.12.2015 № 13, від 31.12.2015 № 14.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України(для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір від 18.09.2015 № 80920151 про визнання електронних документів, відповідно до п. 4 розділу 6 умов якого орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нових посилених сертифікатів електронного ключа, замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що підставами для не прийняття поданих позивачем податкових документів контролюючим органом зазначено «можливо розірвано договір про визнання електронної звітності» та «зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причин помилки».

Відповідач не надав суду, а позивач заперечив отримання від нього повідомлення про розірвання договору.

Крім того, жодних доказів розірвання та/або припинення вказаного договору на момент подання засобами електронного зв'язку податкових документів відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Відтак, договір не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді.

Враховуючи, що договір про визнання електронних документів не розірваний у встановленому законом порядку та продовжує свою дію, то і у відповідача продовжують мати місце зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України в м. Києві слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С