Ухвала

від 19.09.2016 по справі 911/4568/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"19" вересня 2016 р. Справа № 911/4568/14

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши скаргу

Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» , м. Київ

до Рекреаційного кооперативу малоповерхової забудови В«ДЕМЕРДЖИВ» , АР Крим,

м. Сімферополь

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПрофессіоналВ»

про звернення стягнення на нерухоме майно

за участю представників:

від позивача (стягувача): ОСОБА_1 предст. за дов. № 010-01/3946 від 12.09.2016;

ОСОБА_2 предст. за дов. № 010-01/5572 від 14.08.2013;

від відповідача (боржника): не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від ДВС: ОСОБА_3 предст. дов. № 20.22/489 від 30.12.2015.

встановив:

03.08.2016 року стягувач (позивач) - Публічне акціонерне товариство В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» звернувся до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена та призначаються до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до ухвали суду від 04.08.2016 року розгляд скарги призначено на 19.09.2016 року.

Боржник та третя особа, не направили своїх повноважних представників, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується довідкою про внесення інформації по дату та час проведення судового засідання на офіційний веб-портал господарського суду Київської області, витребуваних документів не надали, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення до суду не надсилали.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши в судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2015 року позовні вимоги задоволено повністю; в рахунок погашення наявної перед публічним акціонерним товариством В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПРОФЕСІОНАЛВ» за Кредитним договором № 8410К8 від 20.09.2010, у розмірі 2 273 986,35 доларів США та 5 439 294,45 грн., з яких: 1 896 176,24 дол. США та 743 861,17 грн. заборгованості за тілом кредиту; 323 607,61 дол. США та 165 766,03 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами; 468 992,40 грн. заборгованості за комісією за управління кредитною лінією; 3 546 850,75 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 271 524,59 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 28 296,82 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, 47 724,52 дол. США та 18 158,36 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 6 477,98 дол. США та 2 658,11 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 9470,42 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією, 183 715,78 грн. інфляційних втрат, звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить Рекреаційному кооперативу малоповерхової забудови В«ДЕМЕРДЖИВ» та є Предметом іпотеки за Іпотечним договором № 7308Z56 від 10.10.2008, а саме, земельну ділянку загальною площею 3,5 га, (цільове призначення для малоповерхового житлового будівництва), що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Алушта, Лучистівська сільська рада, с. Семидвір'я, кадастровий номер 01 103 914 00:03:001:0022, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому ніж 68 400 000,00 грн.

12.10.2015 року Господарським судом Київської області у справі № 911/4568/14 видано наказ про примусове виконання рішення.

Скаржник зазначає, що отримав постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 51632645 від 13.07.2016 року про відмову у відкриттті виконавчого провадження на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Однак, скаржник не погоджується з даною постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 12.10.2015 року у справі № 911/4568/14; скасувати постанову від 13.07.2015 року ВП №51632645 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 12.10.2015 року у справі № 911/4568/14; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 12.10.2015 року у справі № 911/4568/14.

Дослідивши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилався на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території УкраїниВ» , на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території УкраїниВ» , правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території УкраїниВ» , на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 3 Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та, правовий режим на тимчасово окупованій території УкраїниВ» , сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України, а також повітряний простір над зазначеними територіями визнаються тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

У зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим, примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що потребує вчинення виконавчих дій безпосередньо на такій території, також є неможливим.

В оскаржуваній постанові виконавець зазначив, що державний виконавець фізично позбавлений можливості провести опис й арешт майна боржника та перевірити майновий стан боржника за місцем його знаходження. Отже, наявні обставини, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Однак, суд не погоджується з зазначеними доводами, викладеними в оскаржуваній постанові з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 11 Закону України В«про виконавче провадженняВ» , державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 61 частини першої цієї статті державний виконавець у постанові зазначає найменування господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, номер справи про банкрутство, а також роз'яснює стягувачу його право звернутися до цього суду з відповідною заявою для задоволення своїх вимог під час ліквідаційної процедури спільно з іншими кредиторами.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, державний виконавець при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, повинен у постанові зазначити, які саме передбачені законом інші обставини виключають здійснення виконавчого провадження.

Так, відповідно до Закону України В«Про забезпечення прав і свобод громадян та, правовий режим на тимчасово окупованій території УкраїниВ» , сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій, внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України, а також повітряний простір над зазначеними територіями визнано тимчасово окупованими територіями внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Тобто, з приписів вищезазначених норм вбачається, що територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією України, а так як судові рішення, ухвалені судами іменем України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Окрім цього, згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» набуття та припинення права власності на нерухоме майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до законодавства України за межами тимчасово окупованої території.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 226 «Питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке розташоване на тимчасово окупованій території» постановлено, що державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ведення реєстраційних та облікових справ, вчинення інших реєстраційних дій щодо нерухомого майна, яке розташоване в межах території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, здійснюють органи державної реєстрації прав Херсонської та Запорізької областей відповідно до законодавства України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд вважає доводи скаржника обґрунтованими, а дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо прийняття постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з мотивів неможливості примусового виконання рішення суду у зв'язку з місцезнаходженням боржника та його майна на тимчасово окупованій території з посиланням на п. 8 частини першої статті 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» незаконними.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними , чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 9.13. Постанові Пленуму ВГСУ В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» від 17 жовтня 2012 року за №9.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства В«Державний експортно-імпортний банк УкраїниВ» на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51632645 від 13.07.2016 року.

3. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51632645 від 13.07.2016 року.

4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходи примусового виконання наказу №911/4568/14 у відповідності до Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

5. Копію ухвали направити сторонам та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Суддя О.В. Щоткін