Рішення

від 08.12.2011 по справі 2-6457/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа №2-6457/11р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 року (заочне) м. Рівне

Рівненський міський суд

в особі головуючого судді Кучиної Н.Г.

при секретарі Цимбалюк А.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору зазначаючи, що 23 липня 2008 р. позивач уклав та посвідчив у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 спадковий договір, реєстраційний номер 5710, із своєю дочкою ОСОБА_3.

За умовами договору (п.6 Договору) відповідач взяла на себе обов'язок забезпечувати позивача та дружину позивача ОСОБА_5, медичним доглядом, надання побутових послуг, послугами адвокатів та нотаріусів, а також у разі смерті здійснити поховання подружжя, згідно християнського обряду. Після укладення договору відповідач виїхала на постійне місце проживання до Франції. Місце роботи відповідача невідоме, останній раз відвідувала позивача лише в 2009 році. В травні 2010 року померла дружина позивача, відповідач не приїхала на похорон. Позивачу 79 (сімдесят дев'ять років), останній потребує постійної допомоги, як у побуті так і в матеріальному забезпеченні, зокрема позивач весь час здійснює витрати по утриманню домоволодіння в м. Рівне по вул. Новодвірська 8.

Укладаючи спадковий договір саме на таку допомогу, позивач розраховував, однак не отримував її і зазначені вище обставини свідчать про те, що відповідачка не має наміру надавати її. Так як з моменту укладення спадкового договору відповідачка не виконувала свої зобов'язання за договором, не надавала ні матеріальної допомоги, не було її поряд, щоб забезпечити побутовими послугами та не приїхала поховати свою матір, рахує що ОСОБА_3 не виконала свої зобов'язання, яке взяла на себе за договором (п.6 Договору), тому вважає, що спадковий договір підлягає розірванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений 23 липня 2008р., реєстраційний номер 5710, приватним нотаріусом

Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зобов’язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити заборону відчуження домоволодіння та земельної ділянки, які знаходяться в м. Рівне по вул. Новодвірська 8, зареєстровану в реєстрі за № 5712.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст. 224 ЦК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 23 липня 2008 р. позивач уклав та посвідчив у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 спадковий договір, реєстраційний номер 5710 із своєю дочкою ОСОБА_3. За умовами договору (п.6 Договору) відповідач взяла на себе обов'язок забезпечувати позивача та дружину позивача ОСОБА_5, медичним доглядом, надання побутових послуг, послугами адвокатів та нотаріусів, а також у разі смерті здійснити поховання подружжя, згідно християнського обряду. Після укладення договору відповідач виїхала на постійне місце проживання до Франції. Місце роботи відповідача невідоме, останній раз відвідувала позивача лише в 2009 році. В травні 2010 року померла дружина позивача, відповідач не приїхала на похорон. Позивачу 79 (сімдесят дев'ять років), останній потребує постійної допомоги як у побуті так і в матеріальному забезпеченні, зокрема позивач весь час здійснюює витрати по утриманню домоволодіння в м. Рівне по вул. Новодвірська 8. Так як з моменту укладення спадкового договору відповідачка не виконувала свої зобов'язання за договором, не надавала ні матеріальної допомоги, не було її поряд, щоб забезпечити побутовими послугами та не приїхала поховати свою матір, рахує що ОСОБА_3 не виконала свої зобов'язання, яке взяла на себе за договором (п.6 Договору), тому вважає, що спадковий договір підлягає розірванню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов Договору.

Згідно п. 8 спадкового договору, право власності на вказані в п.1 договору домоволодіння та земельну ділянку переходить до набувача майна в разі виконання ним умов договору та після смерті відчужувана . Отже будь-які майнові права на належні позивачу на праві приватної власності домоволодіння та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Новодвірська, 8 до відповідача не перейшли.

В той же час статтею 744 цього Кодексу передбачено, що договір довічного утримання (догляду) є відплатним, відповідно до якого набувач надає відчужувачеві зустрічну послугу у вигляді утримання та (або) догляду. Крім того договір довічного утримання (догляду) має триваючий характер, тому що вимагає систематичного і постійного виконання набувачем своїх обов'язків щодо відчужувача до моменту припинення договору.

Висновок про те, що оспорюваний правочин є удаваною угодою, випливає з дійсних обставин, встановлених в ході розгляду справи, що саме відповідач відмовився від надання позивачу допомоги, виконання умов договору, а саме: ні коштами, ні продуктими харчування, ні ліками, ні особистою участю у веденні господарства, переговорів з даного питання уникає.

Приписами ст. 755 ЦК України передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Оскільки судом встановлено, що, відповідач припинив виконувати свої обов’язки по догляду за позивачами, то є всі підстави, передбачені ст.755 ЦК України для розірвання договору довічного утримання в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 756 цього Кодексу у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Дослідивши в повному обсязі матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов до переконання, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК). Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (стст.379, 382 ЦК).

На підставі ст.ст. п.2 ч. 1 ст. 755, 156, 1270,1272 України керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,75, 202, 203 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання спадкового договору задоволити в повному обсязі.

Розірвати спадковий договір, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, посвідчений 23 липня 2008р., реєстраційний номер 5710, приватним нотаріусом

Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Зобов’язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити заборону відчуження домоволодіння та земельної ділянки, які знаходяться в м. Рівне по вул. Новодвірська 8, зареєстровану в реєстрі за №5712.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Рівненського міського суду Кучина Н.Г.