Рішення

від 22.09.2016 по справі 905/2397/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.09.2016                     Справа №905/2397/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ», м.Донецьк, ЄДРПОУ 37295091,

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00210602,

про стягнення 72535,86 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ», м.Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №5216/3 від 01.08.2016р. до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 72535,86 грн., у тому числі: заборгованості в сумі 55440,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 3545,72 грн., 3% річних в сумі 1253,10 грн., пені в сумі 12297,04 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/2397/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 11.08.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2397/16.

Розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору на виконання робіт №1912/1 від 03.05.2012р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх грошових зобов'язань в частині оплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних, пені, інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав у копіях: договір на виконання робіт №1912/1 від 03.05.2012р. разом із специфікацією №1 до нього, акт приймання-здачі виконаних робіт №141 від 18.07.2012р., вимога про оплату виконаних робіт №2515/3 від 02.09.2015р. разом із описом вкладення у цінний лист, датований 18.09.2015р. та фіскальним чеком №б/н від 18.09.2015р., витяг з сайту УДППЗ «Укрпошта» «Відстеження пересилання поштових відправлень».

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 54-58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.19, 509, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

25.08.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області отримано супровідний лист №6116/3 від 23.08.2016р., до якого додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1001243120 від 08.08.2016р., опис вкладення у цінний лист, датований 22.08.2016р., довідка №6016/3 від 22.08.2016р., а також у копіях: довіреність №2316/3 від 07.04.2016р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2016р., акт прийому – передачі матеріальних активів від 18.07.2012р.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1001243120 від 08.08.2016р., довіреність №2316/3 від 07.04.2016р. та довідка №6016/3 від 22.08.2016р. судом не розглянуто, оскільки дані документи мають відношення до юридичної особи, яка не є учасником цього судового процесу.

31.08.2016р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області подано відзив №17/833 від 26.08.2016р. на позовну заяву, у якому останній просить застосувати до правовідносин сторін по справі позовну давність, встановлену ст.257 Цивільного кодексу України, в задоволенні позовних вимог відмовити.

До відзиву додано у копіях: документи, що підтверджують правовий статус підприємства, довіреність на представника відповідача.

06.09.2016р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано клопотання б/н від 06.09.2016р., до якого додано у копіях: довіреність на представника позивача, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1001343199 від 01.09.2016р.; клопотання №5316/3 від 06.09.2016р. про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними разом із, у копіях: наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» №23 – 01/К від 10.07.2014р. «Про призупинення діяльності», претензія б/н від 23.09.2013р. на суму 55 440,00грн., опис вкладення у цінний лист, датований 25.09.2013р., фіскальні чеки №5264 від 25.09.2013р., №5265 від 25.09.2013р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, датоване 25.08.2016р.

У підґрунтя клопотання №5316/3 від 06.09.2016р., у якому позивач просить визнати поважними причини пропущення позовної давності до останніх віднесено: знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції; враховуючи місце розташування позивача, неможливість забезпечення державними органами України стабільного функціонування підприємств у м.Донецьку та Донецькій області, з квітня 2014р. не було можливості підготувати і відправити позовну заяву до суду; на підприємстві введено особливий порядок роботи; документи, які потрібні для подачі даного позову вивезено з непідконтрольної території лише у червні 2016р.; здійснювались відповідні дії досудового врегулювання даного питання, у тому числі подання певної претензії від 23.09.2013р.

В судовому засіданні 06.09.2016р. представник позивача також зазначив про відсутність з липня 2014р. можливості доступу до власних приміщень та підготовки і відправлення позовної заяви до суду, з 14.07.2014р. діяльність підприємства призупинено, у період з липня 2012р. по липень 2014р. не було звернення до суду, оскільки намагалися вирішити питання шляхом досудового врегулювання, на підтвердження чого надано відповідну претензію з доказами її відправлення відповідачу; зазначив, що інших документів, які свідчать про перемовини із відповідачем надати неможливо, адже підприємство знаходиться на території проведення антитерористичної операції і все, що було можливо представлено суду

21.09.2016р. відповідач через канцелярію господарського суду Донецької області подав пояснення №17/898 від 16.09.2016р., у яких із доводами позивача, покладеними у підґрунтя клопотання про визнання поважними причини пропущення позовної давності, не погоджується, стверджує про відсутність з боку заявника відповідного волевиявлення, вважає причини не поважними, зауважує на наявності достатнього часу з моменту, коли позивач дізнався про те, що його право порушено і до початку проведення АТО, для подання позову задля захисту порушеного права, звернуто увагу на поновлення роботи господарським судом Донецької області 27.04.2015р. та на звернення із даним позовом більш ніж через рік після відновлення роботи суду, окрім того, на час зупинення роботи означеного суду, юрисдикція останнього була передана господарському суду Запорізької області, але при цьому відповідного звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» не відбулось.

21.09.2016р. позивач електронною поштою надіслав копію клопотання вих.6616/3 від 20.09.2016р., у якому просить відкласти розгляд справи на більш пізній час та до якого додано у копіях: претензії б/н від 09.04.2013р., б/н від 21.06.2013р. на суму 55 440,00 грн., фіскальні чеки №1181 від 10.04.2013р., №1182 від 10.04.2013р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, датоване 25.08.2016р., протокол №1 – 2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» від 26.09.2014р; клопотання исх.6716/3 від 20.09.2016р. про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник позивача в судове засідання 22.09.2016р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 22.09.2016р. не з'явився; причин неявки не повідомив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні.

З огляду на таке, суд не вбачає випадку, з яким господарське процесуальне законодавство пов'язує вчинення процесуальної дії на підставі ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у задоволенні клопотань представника позивача про відкладення розгляду справи на більш пізній час та про продовження строку розгляду спору на 15 днів, судом відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

03.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Замовник) укладено договір на виконання робіт №1912/1.

Оцінивши даний договір, із якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм §1 гл.61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.1.1 договору, Замовник постачає Виконавцю заготівки у асортименті та кількості, зазначеній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, Виконавець виконує роботи на заготівках, які поставлені Замовником у строки та на умовах, встановлених цим договором, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи і оплатити їх ціну на умовах, обумовлених договором.

Згідно п.п.2.1, 3.1, 4.2 договору вартість виконаних робіт, строк їх виконання, строк та порядок оплати зазначається у специфікаціях до означеної угоди.

Пунктом 3.3. договору визначений обов'язок Виконавця відвантажити Замовнику заготівки після виконання робіт, на умовах FCA, склад Виконавця згідно правил «Інкотермс-2010» протягом 3 днів після повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

За результатами виконаних робіт сторонами підписується акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт надається Замовнику одночасно з відвантажувальними документами, але не пізніше 2-х днів після дати виконання робіт (п.3.7 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.12.2013р. (п.9.2 договору).

У разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, він вважається пролонгованим на строк до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.9.3 договору).

У специфікації №1 (додаток №1 до договору №1912/1 від 03.05.2012р.) сторони погодили виконання робіт з глибокого розточування отвору Ш90 мм стебла борштанги (креслення №СВ 40-114-002) у кількості 7шт., ціна робіт за одну одиницю – 7 700,00 грн. без врахування податку на додану вартість, та з глибокого розточування отвору Ш70 мм стебла борштанги (креслення №СВ 40-113-002) у кількості 7шт., ціна робіт за одну одиницю – 7 420,00 грн. без врахування податку на додану вартість. Загальна вартість робіт з урахуванням податку на додану вартість – 127 008,00 грн. Строк виконання – 30 днів з моменту отримання заготівок.

Пунктом 4 даної специфікації встановлено, що оплату в розмірі 100% Замовник здійснює протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Згідно акту приймання-здачі виконаних робіт №141 від 18.07.2012р. Виконавець виконав роботи з глибокого розточування отвору Ш90 мм стебла борштанги (креслення №СВ 40-114-002) у кількості 6шт. на суму 55 440,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість. Виконання означених робіт прийнято Замовником, що підтверджується підписами, скріпленими печатками сторін на вказаному документі.

У наведеному акті сторони визначили виконання у 100% від повного обсягу робіт та дійшли згоди, що цей документ є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Замовником та Виконавцем.

Будь-яких зауважень щодо виконання Виконавцем робіт акт приймання-здачі виконаних робіт №141 від 18.07.2012р. не містить.

Окрім того, матеріали справи містять акт приймання-передачі матеріальних активів від 18.07.2012р., згідно якого Виконавець на підставі договору №1912/1 від 03.05.2012р. специфікація №1 передав Замовнику оброблені стебла борштанги (креслення №СВ 40-114-002) у кількості 6шт.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані позивачем акти є належними доказами виконання обумовлених договором №1912/1 від 03.05.2012р. робіт та прийняття їх відповідачем, а також настання моменту з яким п.4 специфікації №1 пов'язує початок перебігу строку виконання Замовником обов'язку з оплати робіт, проведених Виконавцем.

В порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Замовника перед Виконавцем на суму 55 440,00грн. на момент прийняття рішення суду не виконане.

Однак, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних витрат та пені не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття строку позовної давності. Відповідно до нього, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням умов правочину щодо оплати (протягом 5 банківських днів з моменту отримання Замовником повідомлення про готовність продукції до відвантаження, яким є підписання актів 18.07.2012р., беручи до уваги п.п.3.3, 3.7 договору та складання акту приймання-передачі матеріальних активів) датою початку перебігу строку позовної давності є 25.07.2012р. Датою закінчення строку позовної давності є 25.07.2015р.

Право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Проте, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ», датований 01.08.2016р., подано до господарського суду Донецької області 11.08.2016р., тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить повне або часткове визнання претензій, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

Однак, підтверджень вчинення таких дій відповідачем суду не надано.

За приписом ст.266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.3, п.4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» звернулось з такою заявою до суду.

Одночасно п.5 ст.267 Цивільного кодексу України визначає, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності поважними.

Стосовно наведеного слід зазначити таке.

По-перше, п.5 ст.267 Цивільного кодексу України не пов'язує право суду визнати поважними причини пропущення позовної давності із наявністю відповідного звернення з цього приводу.

По-друге, досудове врегулювання спору, на яке посилається позивач, пояснюючи неподання позову зі спірного питання у період з липня 2012р. по липень 2014р., не виключає права Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, що вбачається зі змісту ст.1 та розділу 2 Господарського процесуального кодексу України, окрім того при відсутності відповіді на претензію від 23.09.2013р., яка була надіслана позивачем на адресу відповідача 25.09.2013р., про що свідчать додані до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, датований 25.09.2013р., фіскальні чеки №5264 від 25.09.2013р., №5265 від 25.09.2013р. З огляду на що, суд не вбачає перешкод, які б зумовили неможливість реалізації права, наданого ст.1 Господарського процесуального кодексу України, як то право на звернення до господарського суду, в означений перебіг часу.

По-третє, судом враховано, що звернення до суду з вимогою про захист свого права або інтересу є правом підприємства, яке може бути реалізовано, щодо основного зобов'язання, у розумінні ст.ст.257, 261 Цивільного кодексу України, протягом трьох років від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким перебігом часу, у межах спірних правовідносин, є у тому числі час з липня 2014р. по 25.07.2015р.

Пояснюючи причину неподання позову у цей час, позивач посилається на початок проведення з квітня 2014р. антитерористичної операції, що триває по теперішній час, за місцем розташування підприємства, яким є м.Донецьк, та на території якого з весни 2014р. ведуться бойові дії, що перешкоджало та ставило неможливим вивезення з цієї території документів підприємства, у тому числі первинних, необхідних для подачі даного позову. Як вказує позивач, такі документи вивезено лише у червні 2016р. Також, з посиланням на наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» №23 – 01/К від 10.07.2014р. «Про призупинення діяльності» свідчить про ведення на підприємстві особливого порядку роботи для забезпечення безпеки працівників підприємства.

Матеріали справи містять вимогу про оплату виконаних робіт №2515/3 від 02.09.2015р., яка містить посилання на первинні документи, що покладено в обґрунтування наявності обов'язку відповідача сплатити спірну суму та його невиконання останнім в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України.

Вимогу скріплено печаткою підприємства.

Підтвердженням відправлення даного листа відповідачу є опис вкладення у цінний лист, датований 18.09.2015р. із фіскальним чеком Харківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» №б/н від 18.09.2015р.

Проте, поряд з цим доказів переміщення із зони проведення антитерористичної операції суду не представлено.

У клопотанні №5316/3 від 06.09.2016р. посилається на Закон України «Про боротьбу з тероризмом» та Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Положення приведених законів не передбачають виключення правоздатності на території України осіб, що знаходяться/зареєстровані на території проведення антитерористичної операції.

Суд, погоджується, що територія міста Донецьк входить до зони проведення антитерористичної операції, застосовуючи до спірних відносин розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», проте при вирішенні спірного питання суд виходить з наступного.

У відповідності до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України. На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», приписів Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керівником Антитерористичного центру при Службі Безпеки України виданий наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення антитерористичної операції визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року. Але, всі без виключення населені пункти, які увійшли в зону проведення антитерористичної операції, є територією України.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч.4 ст.13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів власності перед законом.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на Рішення Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», згідно якого Європейський суд наголосив, що, «відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступність до правосуддя всіх осіб, незалежно від міста їх реєстрації (знаходження), суд не вбачає поважності причини, як-то місце розташування підприємства, яким є м.Донецьк.

Судом звернуто увагу на наявність протоколу №1 – 2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» від 26.09.2014р., що свідчить про виконання на підприємстві управлінських функцій шляхом складання організаційно-правової документації, у період, протягом якого визначена неможливість звернення до суду із розглядуваним позовом.

Одночасно оцінуючи поважність вищевикладених причин пропуску строку позовної давності, як відсутність можливості доступу до певної документації, що повинна супроводжувати позов, суд враховує приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України, які наділяють сторону правомочністю, у разі неможливості самостійно надати докази, клопотати про витребування господарським судом цих доказів.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає наявності обставин, які є об'єктивно неподоланними задля реалізації права на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу шляхом подання розглядуваного позову у межах встановленого строку позовної давності.

До того ж, слід наголосити, що позивач не пояснив відсутність звернення до суду за вирішенням означеного вище спору у проміжок часу з червня 2016р. по серпень 2016р.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами відповідача у цій частині і

застосовує строк позовної давності до спірних правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Машино – будівельний завод «КАНТ» до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 72535,86 грн., у тому числі: заборгованості в сумі 55440,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 3545,72грн., 3% річних в сумі 1253,10 грн., пені в сумі 12297,04 грн., відмовити.

2. У судовому засіданні 22.09.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повний текст рішення складено та підписано 27.09.2016р.

Суддя                               О.В. Кротінова