Рішення

від 23.09.2016 по справі 922/2493/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2016 р.Справа № 922/2493/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства"Турбогаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА", м. Харків про стягнення 938463,38 грн. за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, дов. № 03ок/5 від 20.01.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 21.09.2016 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 938463,38 грн., з яких основний борг у сумі 463812,08 грн., штраф, пеня за порушення грошових зобов*язань згідно пункту 4.3. договору, інфляційні та 3% річних згідно розрахунку, що додається, та винагорода Повіреного у розмірі 10000 грн.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін у судовому засіданні 22 вересня 2016 року не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 22 вересня 2016 року підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 вересня 2016 року та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 22 вересня 2016 року було оголошено перерву до 23 вересня 2016 року до 11 годин.

23 вересня 2016 року судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просить суд зобов*язати позивача провести звірку взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА", продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача про зобов*язання позивача провести звірку взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА", продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи заперечує.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Відповідно до пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 Господарського процесуального кодексу України ), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.

Враховуючи вищевикладене суд, вказує, що витребування доказі є правом, а не обов*язок суду.

Згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відповідно до пункту 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів. Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо.

Таким чином, суд не зобов*язаний задовольняти клопотання сторони про продовження строку розгляду справи, якщо вважає, що справа може бути розглянута у строк, установлений нормами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зобов*язання позивача провести звірку взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА", продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи та переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

07 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА" (відповідач, довіритель) та Публічне акціонерне товариство "Турбогаз" (позивач, повірений) досягли згоди по всім суттєвим умовам, та підписали договір №3МОГ-14 доручення про надання за рахунок довірителя послуг з організації по митному оформленню на експорт Комплексу STORM-15 - обладнання, організації вантажних робіт, та організації транспортування обладнання автомобільним транспортом до порту Южний у Одеській області.

При підписанні договору сторони обумовили випадки та обставини відступу повіреним від вказівок довірителя, повідомляти відмості про хід виконання доручення довірителю, та підстави виконання доручення - довіреність на ім*я повіреного з терміном дії по 28 лютого 2015 року включно.

Договір підписано на умовах виконання довірителем обов*язків в частині розрахунків - до повного виконання обов*язків.

Договором передбачено, що всі зміни та доповнення до договору дійсні, якщо вони складені в письмовій формі та підписані сторонами у формі додаткових угод.

Сторони, також, обумовили ціну винагороди за надані послуги у розмірі 10000 грн. (з ПДВ), та компенсацію витрат повіреного у розмірі не більше 463910,30 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що впродовж дій договору №3МОГ-14 додаткових угод підписано не було. Повіреним взяті на себе обов*язки виконані в повному обсязі, про що свідчать ОСОБА_2 виконаних робіт № 2, звіт № 02 про виконання доручення, рахунок № 10 на оплату виконаних робіт та ОСОБА_2 № 1 та № 2 приймання обладнання. Відсутність будь-яких претензій до позивача з боку відповідача по договору, а також наведені вище акти та звіт підтверджують факт надання послуг позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА" в повному обсязі, на умовах та в порядку, передбаченого договором №3МОГ-14.

Згідно пункту 4.3. договору №3МОГ-14 за порушення строків оплати, передбачених розділом 3 договору повірений має право вимагати від довірителя сплати неустойки (пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожень день прострочення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються заповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до статті 1001 Цивільного кодексу України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Згідно статті 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 509, 525, 526, 626, 627, 1000, 1001, 1002 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН ОЙЛ ГРУПП УКРАЇНА" (61070, м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1, поточний рахунок 2600292505895 в ПАО ПУМБ м. Донецьк, код ЄДРПОУ 36988201) на користь Публічного акціонерного товариства "Турбогаз" (61003, м. Харків, пров. Троїцький, 6/4, поточний рахунок 26007000086897 в ПАО "Укрсоцбанк", м. Київ, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00158787) 938463,38 грн., з яких основний борг у сумі 463812,08 грн., штраф, пеня за порушення грошових зобов*язань згідно пункту 4.3. договору, інфляційні та 3% річних згідно розрахунку, що додається, та винагорода Повіреного у розмірі 10000 грн. та 14076,95 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_3