Ухвала

від 20.09.2016 по справі 802/578/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/578/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А. Ю.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

20 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: Сажнєв О. Ю.,

представника відповідача: Савченко Ж. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Тростянецького районного центру зайнятості (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в квітні 2016 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі вчинити дії щодо відновлення порушених законних інтересів Тростянецького районного центру зайнятості шляхом відшкодування профінансованих витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття ОСОБА_4 в сумі 12 622,52 грн. на р/р 37173304900549, ГУДКСУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 20088072, МФО 802015.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі судові витрати в розмірі 1 378,00 грн. (судовий збір, що був сплачений згідно платіжного доручення №241 від 25 квітня 2016 року) на користь Тростянецького районного центру зайнятості на р/р 37173304900549, ГУДКСУ у Вінницькій області, код ЄДРПОУ:20088072, МФО 802015.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 12.08.2015 звернувся до Тростянецького районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Станом на день звернення ОСОБА_4 було подано необхідний пакет документів для реєстрації безробітного, згідно яких він був працездатного віку та не досяг встановленого законодавством пенсійного віку, на підставі чого було надано статус безробітного.

08.02.2016 ОСОБА_4 надав довідку управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі від 05.02.2016 №576 у відповідності до якої ОСОБА_4 знаходиться на обліку і отримує пенсію за вислугу років з 24.04.2015.

24.09.2015 постановою Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/1024/15-ц, що набрала законної сили 09.10.2015 визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_4 згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області розглянути питання про призначення пенсії ОСОБА_4 згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі вказаної постанови управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі прийнято рішення про призначення йому пенсії за вислугу років.

Згідно довідки №576 від 05.02.2016 наданої ОСОБА_4 Тростянецьким районним центром зайнятості було припинено реєстрацію ОСОБА_4 як безробітного з 12.08.2015 (дня звернення) у зв'язку з призначенням йому пенсії за вислугу років з 24.04.2015.

10.02.2016 Тростянецьким районним центром зайнятості було надіслано відповідачу повідомлення про повернення допомоги по безробіттю в сумі 18 092,60 грн. за період перебування на обліку ОСОБА_4, як безробітного.

12.02.2016 відповідачем надало відповідь, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні з 24.09.2015 і отримує пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зазначивши, що довідка №576 від 05.02.2016 є недійсною.

Тростянецьким районним центром зайнятості направлено запит до УПФУ у Тростянецькому районі щодо внесення змін до дати припинення реєстрації, як безробітного, ОСОБА_4 та з наданням копії (витягу) рішення про призначення йому пенсії за вислугою років, а також інформацію про дату направлення або ознайомлення ОСОБА_4 з повідомленням про призначення йому пенсії за вислугу років.

Так, відповідачем надано копію протоколу №351 від 30.12.2015 про призначення ОСОБА_4 пенсії з 24.09.2015.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача були порушені законні інтереси Тростянецького районного центру зайнятості щодо фінансування витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг ОСОБА_4, так як, в період отримання допомоги по безробіттю, повинен був отримувати пенсію за вислугою років.

Колегія судів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши допомогу по безробіттю, ОСОБА_4, набув право власності на неї, та йому як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ними.

Оскільки у справі, що розглядається спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_4 права власності на виплачену центром зайнятості допомогу по безробіттю та стягнення цієї суми з нього як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно - правовий, а не публічний характер. А відтак, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правовою позицією викладена в постановах Верховного Суду України, від 25.05.2015 по справі № 2а/0570/4758/12 та від 22.09.2015 по справах №№ 21-1884а15, 21-2209а15.

Крім того апеляційний суд вказує на порушення судом першої інстанції правил юрисдикції при вирішені даного спору з огляду на таке.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.

Статтею 50 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом. З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що до адміністративною юрисдикції відносять спори за зверненням суб'єктів владних повноважень тільки у випадках передбачених законом. Тобто в законі повинно бути визначено право суб'єкта владних повноважень звернутися з адміністративним позовом до фізичної чи юридичної особи (яка не є суб'єктами владних повноважень) для захисту своїх законних прав чи інтересів, а також до іншого суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. В інших випадках суб'єкт владних повноважень не має права на звернення до адміністративного суду.

В даній справі позивач, як суб'єкт владних повноважень, жодним законом не наділений правом на звернення з адміністративним позовом в суд до відповідача, крім того взагалі немає будь-яких правових відносин із відповідачем передбачених законом, тому вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведеного апеляційний суд роз'яснює, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність вирішення справи по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову ухвалу.

Закрити провадження у даній адміністративній справі.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 вересня 2016 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сторчак В. Ю. Мельник-Томенко Ж. М.