Ухвала

від 06.06.2016 по справі 640/6074/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/6074/16-к Головуючий суддя І інстанції Муратова

Провадження № 11-сс/790/791/16 Суддя доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7

розглянула в судовому засіданні в залі суду в м. Харковіматеріали за апеляційною скаргою представника власника майна в особі заступника генерального директора ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2016 р.

Цією ухвалою за клопотанням ст. слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБ України в Харківській області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 22016220000000060, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 333 та ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 333 КК України, накладено арешт на предмети і документи, вилучені під час обшуку в приміщенні, що займає ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» та ТОВ «Русхол» за адресою: м. Харків, пров. Артюхівський, 38.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя послався на доведеність того, що це майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження за існуванням розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а не застосування його арешту може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню за наявністю ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Апелянт ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, а в задоволенні клопотання слідчого відмовити, посилаючись на те, що вищезазначені предмети та документи, не мають відношення до кримінального провадження № 22016220000000060, арештовані слідчим суддею без належних для цього підстав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора проти її задоволення та дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Зі змісту ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на документи, предмети та готову продукцію, вилучені під час обшуку в приміщеннях ТОВ «НВФ «Ізотерм», ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» та АТ «Русхол», було накладено з посиланням на існування розумних підозр вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а отже як на речові докази.

Пункт перший частини другої статті 170 КПК України передбачає можливість арешту майна з метою збереження речових доказів, але не визначає цей захід забезпечення кримінального провадження в якості безумовного, виходячи, з передбаченого пунктом п`ятим частини другої статті 173 цього Кодексу принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

У розумінні п. 6 ст. 100 КПК України, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів, повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Постановою слідчого від 5 травня 2016 р. вищезазначені документи, предмети та готова продукція були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні без вказівки про наявність на них слідів кримінального правопорушення, а з посиланням на іншій критерій з переліку, зазначеному у ст. 98 КПК України, а саме на те, що вони можуть бути використані в якості доказу факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи це, у сукупності з кількістю готової продукції, що була вилучена в процесі проведення обшуку, зберігання якої потребує певних умов, за відсутністю посилання у клопотанні на докази ризику настання шкоди для кримінального провадження в разі не застосування до цієї продукції арешту, - можливість її зберігання в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 100 КПК України не виключається.

Що стосується документів та інших предметів, вилучених в процесі обшуку, то враховуючи що вони на даний час є предметом експертного дослідження, що проводиться в межах науково технічної експертизи, призначеної за постановою слідчого від 5 травня 2016 р., накладання на них арешту з попереднім їх визнанням органом досудового розслідування в якості речового доказу, у кримінальному провадженні за вищезазначеним критерієм ст. 98 КПК України, колегія суддів вважає виправданим.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» (власника майна) ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20 травня 2016 р. в частині задоволення клопотання слідчого в ОВС 3-го відділення, СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_8 про арешт кондиціонерів КСН 1 в кількості 16 одиниць, кондиціонерів 1К38 у кількості 9 одиниць та кондиціонерів КТНМ 4 у кількості 26 одиниць скасувати та постановити в цій частині нову ухвалу.

В задоволенні клопотання ст. слідчого в ОВС 3-го відділу СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_8 в частині арешту кондиціонерів КСН 1 у кількості 16 одиниць, кондиціонерів 1К38 у кількості 9 одиниць та кондиціонерів КТНМ 4 у кількості 26 одиниць відмовити, а вищезазначене майно повернути власнику ТОВ «НВФ ДКБ ХМ» на відповідальне збереження.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: