Рішення

від 26.09.2016 по справі 910/14218/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016Справа № 910/14218/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомДержавного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною доТовариства з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" пророзірвання договору № 0405/2016 від 04.05.2016 Представники: від позивача: Онищук М.Б. - представник за довіреністю від відповідача: Панчук М.Г. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною з вимогами до Товариством з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" про розірвання договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем в порушення договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо страхування об'єкту оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14218/16 та призначено справу до розгляду на 29.08.2016.

26.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 29.08.2016 оголошено перерву до 12.09.2016.

12.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 розгляд справи відкладено на 26.09.2016, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

У судове засідання 26.09.2016 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 26.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2016 між Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" (орендар за договором) укладено договір окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності № 0405/2016, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене рухоме майно (далі - майно), що перебуває на балансі Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, вартість якого визначена згідно із Звітом про оцінку майна та висновком про вартість об'єкта оцінки станом на 24.03.2016 і становить за незалежною оцінкою 5 668 954 грн 00 коп. без ПДВ. Перелік майна, яке передається в оренду зазначається в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору, об'єктом оренди є: прес по металу Avermann Maschine typ Avos 88 (60173 S); Прес по металу Avermann Maschine typ Avos 88 (60210 S); Avermann Maschine typ Avos 1410 (серійний номер 60194 S2004); Лінія з сортування побутових відходів MCЛ-1/50.

Згідно з пунктами 2.1 та 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна. Передача майна здійснюється у місячний строк після надходження письмового повідомлення з боку орендаря про наміри прийняти майно та підписати акти прийому-передачі.

Пунктом 6.10 договору визначений обов'язок орендаря протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за висновком про вартість/актом оцінки на користь орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і орендодавцю надати копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

У відповідності до пункту 12.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір укладено строком на п'ять років, що діє з 04.05.2016 до 03.05.2021 включно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями щодо державного та комунального майна є державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, якщо інше не передбачено законом.

Нормами частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено істотні умови договору оренди, до яких відносяться: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо страхування орендованого майна за договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів укладення договору страхування орендованого майна. Крім того, відповідачем не заперечується факт неукладання договору страхування майна.

Положеннями пункту 10.6 договору сторони погодили, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Договір може бути розірваний достроково на письмову вимогу однієї із сторін.

У відповідності до положень пункту 12.3 договору зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом 20 календарних днів з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.

29.07.2016, у зв'язку з невиконанням відповідачем істотної умов договору оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016 щодо старування орендованого майна, направив на адресу відповідача вимогу № 354 від 28.07.2016 про дострокове розірвання договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист від 29.07.2016 та фіскальним чеком № 3234 від 29.07.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено нормами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як передбачено частиною 2 статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язковість страхування орендованого майна державної та комунальної власності.

Отже, порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як страхування орендованого майна, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Суд зазначає, що розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України не ставиться в залежність від наявності чи відсутності вини орендаря, для цього достатньо наявності факту істотного порушення умов договору, яке було встановлено судом (невиконання відповідачем обов'язку щодо страхування орендованого майна).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що відповідач фактично не вступив у строкове користування орендованим майном, а тому в останнього відсутні підстави для страхування майна, оскільки положеннями пункту 6.10 договору та нормами статті 10 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" обов'язок орендаря не залежить від фактичного отримання майна в оренду, а ставиться в залежність від факту укладання договору. Крім того, суд не може прийняти до уваги платіжне доручення № 180 від 06.05.2016 з урахуванням листа щодо уточнення призначення платежу № 49 від 19.05.2016, в якості доказу сплати оренди за договором оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016, оскільки у призначенні платежу відповідачем зазначено: за оренду рухомого майна зг. дог № 1902/2016 від 19.02.2016, та враховуючи відсутність доказів направлення позивачу листа щодо уточнення призначення платежу, з огляду на заперечення позивача щодо його отримання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про дострокове розірвання договором банківського рахунку № 34/11/РК від 02.09.2011, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Приватним акціонерним товариством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 17", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ст.ст. 82, 82-1, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Достроково розірвати договір оренди окремого індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2016 № 0405/2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" (04201, м. Київ, пр-т. Маршала Рокосовського, буд. 3, ідентифікаційний код 39799322) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, ідентифікаційний код 20077743).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реенерджи" (04201, м. Київ, пр-т. Маршала Рокосовського, буд. 3, ідентифікаційний код 39799322) на користь Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул. Лобачевського, буд. 23-В, ідентифікаційний код 20077743) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 28.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька