Рішення

від 22.09.2016 по справі 916/2417/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2016 р.Справа № 916/2417/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз- Постачання"

До відповідача: Комунального закладу «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги"

про стягнення

Судя ОСОБА_1

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - згідно довіреності №21/р8-071 від 01.06.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_3 - керівник ( головний лікар)

Суть спору: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Одесагаз-Постачання", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального закладу (далі- КЗ) «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" про стягнення пені у сумі 5 612 грн. 71 коп. та 3% річних у сумі 427 грн. 27 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених поясненнях по справі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

15 березня 2016 року між ТОВ "Одесагаз- Постачання" (Постачальник) та КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" булдо укладено Договір №022015 на постачання природного газу для споживачів , що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) , згідно якого Посатчальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених Договором.

Згідно п.11.1 Договору Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2016р. згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу , що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.

За умовами розділу У Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється між Постачальником та споживачем та оприлюднюється Постачальником на своєму сайті. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата , на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 Договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно умовам Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу , визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві і орієнтовно складає 237 986 грн. 72 коп. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку- фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ , Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Споживачем та акта приймання-передачі газу 1 раз на квартал, або протягом 10 днів з дати предявлення вимоги однієї з сторін. Акт звірки є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно п. 6.3.2 договору Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати , передбачених розділом У Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який стягується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач у справі зазначає, що на виконання умов Договору №022015 він здійснив поставку відповідачу природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 29.02.2016р. (1066 куб.м, 1048 куб.м., 530 куб.м, 714 куб.м., 1090 куб.м, 645 куб.м) , від 31.03.2016р. ( 242 куб.м, 570 куб.м, 44 куб.м, 405 куб.,м., 392 куб.м, 303 куб.м) , від 30.04.2016р. ( 80 куб.м, 70 куб.м) . Але, КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" за отриманий газ розрахувався несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 5 612 грн. 71 коп. , яку просить суд стягнути з КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги".

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 427 грн. 27коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач у справі проти отримання природного газу у обсягах, зазначених у Актах приймання-передачі природного газу від 29.02.2016р. (1066 куб.м, 1048 куб.м., 530 куб.м, 714 куб.м., 1090 куб.м, 645 куб.м) , від 31.03.2016р. ( 242 куб.м, 570 куб.м, 44 куб.м, 405 куб.,м., 392 куб.м, 303 куб.м) , від 30.04.2016р. ( 80 куб.м, 70 куб.м) не заперечує. Але , зазначає, що КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" є комунальним закладом, у зв'язку з чим закупівля природного газу може відбуватися лише за результатами процедури конкурсних торгів у відповідності до Закону України „Про здійснення державних закупівельВ» . Річний план закупівель на 2016 рік був затверджений лише 26.02.2016р. , а Договір №022015 був підписаний сторонами лише 15.03.2016р.

З урахуванням зазначеного , відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 65 грн. 20 коп., та суму 3% річних до 110 грн. 13 коп.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2016 року між ТОВ "Одесагаз- Постачання" (Постачальник) та КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" булдо укладено Договір №022015 на постачання природного газу для споживачів , що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій) , згідно якого Посатчальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах , передбачених Договором.

Згідно п.11.1 Договору Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2016р. , а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2016р. згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.3.6 Договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу , що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником (п.3.9 Договору). Обсяги постачання природного газу з розбивкою по місяцям зазначені у п.3.10 Договору.

За матеріалами справи, на виконання умов Договору №022015 позивач здійснив поставку відповідачу природного газу, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 29.02.2016р. (1066 куб.м, 1048 куб.м., 530 куб.м, 714 куб.м., 1090 куб.м, 645 куб.м) , від 31.03.2016р. ( 242 куб.м, 570 куб.м, 44 куб.м, 405 куб.,м., 392 куб.м, 303 куб.м) , від 30.04.2016р. ( 80 куб.м, 70 куб.м) .

За умовами розділу У Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється між Постачальником та споживачем та оприлюднюється Постачальником на своєму сайті. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата , на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 Договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно умовам Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу , визначену згідно з розділом 3 Договору. Вартість послуг по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві і орієнтовно складає 237 986 грн. 72 коп. Оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку- фактури. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця , наступного за розрахунковим.

Згідно п. 6.3.2 договору Споживач зобовязався оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.7.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом У Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період , за який стягується пеня , від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За матеріалами справи , КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" за отриманий газ розрахувався несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 5 612 грн. 71 коп. , яку слід стягнути з КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги".

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 427 грн. 27коп., у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення 3% річних у зазначеній сумі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони ( в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач у справі є комунальним закладом , фінансування яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів . Як вбачається з матеріалів справи, КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" вживались конкретні заходи щодо погашення заборгованості (вартість отриманого природного газу сплачено у повному обсязі) , що засвідчує усвідомлення відповідачем необхідності розрахунку з позивачем та відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені , що підлягає стягненню з КЗ «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" до 1 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „Одесагаз-ПостачанняВ» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-ПостачанняВ» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу «Ренійський центр первинної медико-санітарної допомоги" (м.Рені,Одеської обл., вул.Дунайська, 15, код ЄДРПОУ 37565151) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одесагаз-ПостачанняВ» м.Одеса, вул.Одарія, 1, код ЄДРПОУ 39525257, р\р 26006150001 в ПАТ „КБ „ЦентрВ» , МФО 380742) пеню у розмірі 1 грн., 3% річних у розмірі 427 грн. 27 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 вересня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога