Постанова

від 08.06.2016 по справі 804/1839/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 р. Справа № 804/1839/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю"Гефест-Інтер" про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла позовна заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», (символ звітності 106), штраф у сумі 8500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" було складено Акт про правопорушення, вчинені відповідачем на ринку фінансових послуг №734/13-15/13/3 від 09.10.2015р., згідно якого винесено постанову про застосування до останнього штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг №162/13-16/13/3 від 28.10.2015р. на загальну суму 8500,00грн., яка на час звернення до суду залишається не сплаченою.

Представник позивача надіслав до суду клопотання з проханням розглянути позов за його відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, подав до суду письмові заперечення з проханням відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР» направив на адресу позивача звітність за І півріччя 2015 р. у строки, визначені законодавством. 05.08.2016 р. ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР» на свою адресу отримало акт від 30.07.2015 р. № 22, відповідно до якого йому було відмовлено в реєстрації документа у зв'язку з тим, що на адресу «Нацкомфінпослуг» 30.07.2015р. рекомендованим листом надійшов лист від ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР». На конверті зазначався адресат «Нацкомфінпослуг», а після відкриття конверту на супровідному листі був помилково зазначений адресат - «Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, департамент звітності». Позивач жодним чином не посилається та не надає правову оцінку акту від 30.07.2015 р. № 22 та на те, що цей акт фактично є підтвердженням того, що ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР» направив на адресу позивача звітність за І півріччя 2015 р. у строки, визначені законодавством. Також представник зазначив, що відповідач не отримував акт про правопорушення, вчинені ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР» на ринку фінансових послуг від 12.10.2015 р., № 670213-8 та постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг № 162/13-16/13/3 від 28.10.2015 р., у зв'язку з чим ТОВ «ГЕФЕСТ-ІНТЕР» було позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення.

У зв'язку з неявкою позивача Ухвалою суду від 08.06.2016р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000718024 станом 10.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" зареєстроване 07 червня 2007 року.

30 липня 2015 року рекомендованим листом на адресу позивача надійшли звітні дані щодо здійснення посередницької діяльності за 6 місяців та квартальна фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" з додатками у кількості 26 аркушів.

Проте як встановлено, судом згідно матеріалів справи, згідно Акта №22 від 30 липня 2015 року, який надано суду представником відповідача та залучено до матеріалів справи, вказані документи повернуті на адресу відправника.

При цьому підставою для відмови зазначено, наступне : «Документ не підлягає реєстрації та повертається відправнику так як надісланий не тому адресату». Так згідно вказаного акта на конверті зазначено в якості адресата «Нацкомфінпослуг», а після відкриття конверту фактичний адресат - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

В судовому засіданні досліджені : Акт від 30.07.2015р. № 22, копія конверту, супровідного листа, додатки на 26 аркушах.

Працівниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" та складено Акт №734/13-15/13/3 від 09.10.2015р. про правопорушення, вчинені відповідачем на ринку фінансових послуг. Вказаний Акт супровідним листом №6702/13-8 від 12.10.2015 року направлявся на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку. Проте ним не отримано, оскільки на адресу позивача повернувся конверт із зазначенням поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання», копія якого міститься в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що на копії конверту, який наявний в матеріалах справи, не можливо встановити адресата, якому направлялася вищевказана поштова кореспонденція.

Відповідно до Постанови від 28.10.2015р. № 162/13-16/13/3, відповідачем порушено вимоги чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг України, а саме пункту 2.3. Порядку складання та подання звітності страхових та/або перестрахових брокерів, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.08.2005 №4421, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.08.2005 №955/11235, документи проміжної та річної звітності страхового та/або перестрахового брокера подають у строки, які визначені п. 5 Порядку подання фінансової звітності.

Відповідно до відбитка штемпеля поштового відділення зв'язку, що обслуговує відправника, Товариством звітність за І півріччя 2015р. надана 04.09.2015р., що свідчить про порушення станом на дату складання акту вимог пункту 2.3 Порядку.

Вказана постанова супровідним листом №7444/13-8 від 03.11.2015 року направлявся на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку. Проте ним не отримано, оскільки на адресу позивача повернувся конверт із зазначенням поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання», копія якого міститься в матеріалах справи.

На копії конверту, який наявний в матеріалах справи, не можливо встановити адресата, якому направлялася вищевказана поштова кореспонденція.

Суд звертає увагу, що в зв'язку з ліквідацією Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на підставі Указу Президента України від 23 листопада 2011 року, на виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджене Указом Президента України від 23.11.2011р. №1070 (далі-Положення), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Пунктом 6 Положення встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (скорочена назва - Нацкомфінпослуг) має право звертатися до суду з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" N 2664-III від 12.07.2001р. (далі - Закон N 2664-III) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Згідно із ст. 21 Закону N 2664-III, державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Ст. 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг.

Визначення процедури складання, терміни подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, фінансової звітності та звітних даних щодо здійснення посередницької діяльності у страхуванні та перестрахуванні страховими та/або перестраховими брокерами, включеними до державного реєстру страхових та перестрахових брокерів здійснюється на підставі Порядку складання та подання звітності страхових та/або перестрахових брокерів, затвердженого розпорядженням, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 04.08.2005 № 4421.

Відповідно до п. 2.2. Порядку за строками складання звітність поділяється на: проміжну; річну.

Пунктом 2.3. Порядку передбачено, що складання та подання звітності страхових та/або перестрахових брокерів, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.08.2005 №4421, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.08.2005 №955/11235, документи проміжної та річної звітності страхового та/або перестрахового брокера подають у строки, які визначені п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. №419.

Фінансова установа зобов'язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг (ст. 14 Закону №2664-ІІІ).

Якщо останній день подання документів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то останнім днем подання документів є перший за ним робочий день. Датою подання документів є дата відбитка штемпеля поштового відділення зв'язку, що обслуговує відправника. У разі надання документів безпосередньо до Нацкомфінпослуг датою подання документів є дата їх реєстрації структурним підрозділом, на який покладено обов'язок здійснювати реєстрацію вхідної кореспонденції.

Статтею 39 Закону N 2664-III передбачає, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Нацкомфінпослуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Статтею 40 Закону N 2664-III визначено: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Згідно приписів статті 41 Закону N 2664-III визначено, що Нацкомфінпослуг застосовує до учасників ринків фінансових послуг такі заходи впливу, як 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону; 4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги. У разі якщо порушення та його наслідки усунені порушником самостійно до застосування заходів впливу, крім випадків, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не застосовує заходи впливу за таке порушення; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді. Штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Згідно з п. 1.6. Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженої Розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2319 від 20.11.2012 Нацкомфінпослуг, уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.

Пунктом 1.7. Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуг передбачено, що рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим. Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення. Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи рішення по суті спору судом враховано, що 30 липня 2015 року рекомендованим листом на адресу позивача надійшли звітні дані щодо здійснення посередницької діяльності за 6 місяців та квартальна фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" з додатками у кількості 26 аркушів.

Проте як встановлено, судом згідно матеріалів справи, згідно Акта №22 від 30 липня 2015 року, який надано суду представником відповідача та залучено до матеріалів справи, вказані документи повернуті на адресу відправника. При цьому підставою для відмови зазначено, наступне : «Документ не підлягає реєстрації та повертається відправнику так як надісланий не тому адресату». Вказані дії позивача суд оцінює як безпідставні, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є саме належним адресатом.

При цьому технічна помилка у супровідному листі у вигляді зазначення «Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» (попереднє найменування позивача) правонаступником якої є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не може бути підставо для повернення вчасно наданої звітності, та застосування штрафних фінансових санкції до підприємства відповідача.

В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, з врахуванням наданих заперечень та доказів, які наявні в матеріалах справи що позивачем не спростовано, суд вважає, що адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест-Інтер" про стягнення штрафу, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова