Рішення

від 14.09.2016 по справі 905/1600/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.2016 Справа № 905/1600/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В., суддів Сковородіної О.М., Говоруна О.В.,

при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.

розглянувши матеріали справи за позовом: ОСОБА_1 міської ради, м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", м. Черкаси

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ОСОБА_1 міська рада, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", м. Черкаси про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 р., повернення земельної ділянки та виключення з державного реєстру земель договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо сплати орендної плати, а також порушення п. п. 9.2.8 та 9.2.13 договору, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 141 Земельного кодексу України та на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі. 09.08.2016р. через канцелярію суду надав лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради № 06-369-01 від 08.07.2016р., відповідно до якого ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" ніяких документів пов'язаних з наданням, поверненням чи анулюванням що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці не надавалося. Також 09.08.2016р. через канцелярію суду надав лист Департаменту міського майна ОСОБА_1 міської ради № 06-4/2781 від 14.07.2016р., відповідно до якого станом на 11.07.2016р. документи щодо передачі на баланс ОСОБА_1 міської ради квартир, розташованих на спірній земельній ділянці, від ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" не надходили.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презумується ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 роціВ» від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2008 р. між ОСОБА_1 міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі за текстом - договір), згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:03:003:0137) площею 1,0010 га, яка знаходиться по вул. Покришкіна в Іллічівському районі міста Маріуполя.

Договір укладено терміном на 10 (десять) років (до двадцять сьомого листопада дві тисячі сімнадцятого року (п. 3.1. договору).

Земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням для будівництва та послідуючого функціонування групи житлових будинків з об'єктами обслуговування (роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, функціонування кафе, керівництва підприємством.

Згідно п. 4.3. договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі до 01.01.2008 року - 2% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік); з 01.08.2008 року - 3 % від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок: № 33213812700055 код 13050200, отримувач - місцевий бюджет Приморського району м. Маріуполя, ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016 код ЄДРПОУ 34686694.

Згідно п.п. 4.4., 4.5. договору орендна плата за землю вноситься за базовий податковий (звітний) період щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Розмір орендної плати за земельну ділянку змінюється у разі індексації у встановленому законом порядку грошової оцінки. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов'язаний вносити орендну плату у новому розмірі зі дня індексації.

Згідно п. 5.1., 5.2. договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та послідуючого функціонування групи житлових будинків з об'єктами обслуговування (роздрібна торгівля у неспеціалізованих магазинах, функціонування кафе, керівництва підприємством).

Умови збереження стану об'єкта оренди: орендар зобов'язаний зберігати орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду згідно акту приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно до п. п. 9.2.8., 9.2.13 договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" зобов'язано розпочати будівництво об'єкта не пізніше ніж за 2 роки з дня прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування (до 27.11.2009) та закінчити будівництва у термін, не перевищуючий 1 (одного) календарного року після закінчення нормативного строку будівництва, зазначеного у проектній документації. Після введення об'єкту (житлового комплексу) в експлуатацію Орендар зобов'язаний передати до ОСОБА_1 міської ради 72 (сімдесят дві) квартири для мешканців «Колони Б».

Згідно з пунктом 11.4.2. договору його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір зареєстрований у ОСОБА_1 міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 01.04.2008р. за № 04.08.162.00217.

10.09.2007 року було складено Акт винесення на місцевість та узгодження меж землекористування ТОВ «ІБК «МАРБУД» для будівництва групи житлових будинків на вул. Покришкіна в Іллічівському районі м. Маріуполя.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки від 01.04.2008р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 1,0010 га, кадастровий номер 1412300000:03:003:0137, розташовану за адресою: по вул. Покришкіна в Іллічівському районі м. Маріуполя.

Як зазначає позивач, орендна плата за користування земельною ділянкою відповідачем в повному обсязі та своєчасно не сплачена, у зв'язку з чим станом на 22.03.2016р. борг ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" перед ОСОБА_1 місцевим бюджетом складає 162839,18 грн. та пені 26213,31 грн. Загальна сума недоїмки з урахуванням несплаченої пені складає 189052,49 грн. Також позивач вказує на те, що в порушення п. п. 9.2.8., 9.2.13 договору будівництво обєкта відповідачем так і не було розпочато, в звязку із чим позивач вимушений був звернутися до суду.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі ст.13 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначено, зокрема, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Орендна плата є істотною умовою договору оренди землі (ст.15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п."в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

В частині 1 статті 32 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Стаття 24 Закону України В«Про оренду земліВ» встановлює право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом вищенаведених норм, договір оренди можливо розірвати в разі систематичної несплати орендної плати.

Згідно п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

В матеріалах справи наявний лист № 03-02-14/424 від 22.03.2016р. Департаменту фінансів ОСОБА_1 міської ради, відповідно до якого станом на 22.03.2016р. за період з 01.10.2011р. по 31.01.2016р. заборгованість ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" перед ОСОБА_1 місцевим бюджетом складає 189052,49 грн., в т.ч. пеня 26213,31 грн. Відповідачем іншого не доведено.

Згідно п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з'ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об'єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об'єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Згідно зі ст.38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Статтею 39 цього ж Кодексу передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Крім того, при використанні земель населених пунктів, у тому числі і земель житлової та громадської забудови, обов'язковим є і дотримання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Детальні вимоги щодо змісту генерального плану, а також повноваження щодо його реалізації визначаються в ст. 17 цього Закону і деталізуються ДБН Б.1.1.-15:2012 «Склад і зміст генерального плану населеного пункту». Крім того, згідно вказаної статті Закону містобудівна документація -це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Згідно ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не виконуються умови договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008р., а саме: не розпочато будівництво об'єкта не пізніше ніж за 2 роки з дня прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування (до 27.11.2009); не закінчено будівництво у термін, не перевищуючий 1 (одного) календарного року після закінчення нормативного строку будівництва, зазначеного у проектній документації; не введено в експлуатацію об'єкт (житловий комплекс) та, відповідно, не передано до ОСОБА_1 міської ради 72 (сімдесят дві) квартири для мешканців «Колони Б».

Так, в матеріалах справи наявний лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_1 міської ради № 06-369-01 від 08.07.2016р., відповідно до якого ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" ніяких документів пов'язаних з наданням, поверненням чи анулюванням що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на спірній земельній ділянці не надавалося.

Також в матеріалах справи наявний лист Департаменту міського майна ОСОБА_1 міської ради № 06-4/2781 від 14.07.2016р., відповідно до якого станом на 11.07.2016р. документи щодо передачі на баланс ОСОБА_1 міської ради квартир, розташованих на спірній земельній ділянці, від ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" не надходили.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду та розгляду даної справи судом ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД" не виконано обов'язок щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, спірна земельна ділянка використовується з порушенням цільового призначення, будівництво не здійснюється, що є порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України.

У пункті 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у разі встановлення порушень, передбачених статтею 143 ЗК України, зокрема, коли земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, та у спосіб, що суперечить екологічним вимогам, суди мають правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору оренди на підставі статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією. Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а це, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, укладаючи договір оренди земельної ділянки від 01.04.2008 року, ОСОБА_1 міська рада розраховувала у передбачені договором строки забезпечити населення міста наявністю групи житлових будинків з об'єктами обслуговування. Проте, на теперішній час відповідач не сплачує орендну плату, житлові будинки з об'єктами обслуговування не збудовані та не введені в експлуатацію. Таким чином, позивач не досяг мети, яку він ставив при укладенні договору, та у значній мірі позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, у зв'язку з чим порушення відповідачем зобов'язань за договором є істотним.

Відповідно до ч.1 ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 ЦК України).

У пункті 2.20 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Зважаючи на те, що стаття 32 Закону України В«Про оренду земліВ» визначає підстави дострокового розірвання договору оренди землі у судовому порядку на вимогу однієї із сторін, які пов'язані з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, оскільки наявними доказами підтверджено систематичне порушення орендарем умов договору в частині проведення оплати, а також використання земельної ділянки за цільовим призначенням, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині розірвання спірного договору.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Тобто, земельна ділянка площею 1,0010 га (кадастровий номер 1412300000:03:003:0137) розташована за адресою: по вул. Покришкіна в Іллічівському районі м. Маріуполя, підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1 міській раді, оскільки судом встановлені підстави для розірвання договору оренди землі.

Щодо вимоги позивача про виключення з державного реєстру земель договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 р. № 04.08.162.00217, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на її передчасність, оскільки на момент звернення до суду договір ще не було розірвано та відсутність протиправної поведінки з боку органу, який здійснює таку реєстрацію.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як роз'яснено Пленумом Вищого господарського суду України в п.2.10. постанови №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", у випадках якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Згідно п. 2.23. зазначеної постанови якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може:

- зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк, та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК);

- у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 міської ради, м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", м. Черкаси про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.03.2008 р. та повернення земельної ділянки - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 28.03.2008 р., укладений між ОСОБА_1 міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", зареєстрований у ОСОБА_1 міському відділі Донецької філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 01.04.2008р. № 04.08.162.00217.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 34745995) повернути ОСОБА_1 міській раді, м. Маріуполь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ 33852448) земельну ділянку площею 1,0010 га (кадастровий номер 1412300000:03:003:0137) розташовану за адресою: по вул. Покришкіна в Іллічівському районі м. Маріуполя.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "МАРБУД", м. Черкаси (18016, м. Черкаси, вул. Орджонікідзе, буд. 1, код ЄДРПОУ 34745995) на користь державного бюджету України (отримувач: Управління державної казначейської служби м.Харкова, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649, рахунок 31216206783002, код бюджетної класифікації 22030001) суму судового збору у розмірі 2 756,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.09.2016 р.

Головуючий суддя Ю.В. Бокова

Суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Говорун