Рішення

від 28.09.2016 по справі 910/24962/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016Справа №910/24962/15 За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

про примусове виселення з орендованого майна

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників сторін:

від позивача Швед Я.О. (за дов.)

від відповідача не з'явились,

від третьої особи Шумінська Ю.Ю. (за дов.)

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.09.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про виселення з нерухомого майна (приміщення № 26, 26-а, 26-б), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) ТОВ "ТАТ-АРТ" згідно з викопіюванням з Схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро "Лук'янівська", Б/Н, загальною площею 27,08 кв. м.; про демонтаж тимчасових огороджуючи конструкцій, що належать ТОВ "ТАТ-АРТ", та знаходяться за адресою: станція метро "Лук'янівська", Б/Н, загальною площею 27,08 кв. м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на припинення договору оренди від 07.07.2012 № 481, в зв'язку зі спливом строку, на який він укладався. Позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди, однак, він відповіді на повідомлення не надав, приміщення не звільнив, своє майно не демонтував.

В зв'язку з цим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 21.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24962/15, розгляд останньої призначено на 05.10.2015.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 05.10.2015 позивач подав документи на виконання ухвали суду від 21.09.2015 про порушення провадження у справі.

Представник відповідача вимог ухвали суду від 21.09.2015 про порушення провадження у справі, не виконав та подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником третьої особи подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.11.2015 року, в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

Через загальний відділ діловодства суду 02.11.2015 позивач подав заяву про уточнення п. 3 позовної заяви, виклавши його в наступній редакції: "Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати свої тимчасові огороджуючи конструкції (кіоски), що належать ТОВ "ТАТ-АРТ" та знаходяться за адресою: ст.. м. "Лук'яніська" (приміщення № 26, 26-а, 26-б), загальною площею 27,08 кв.м".

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вищезазначена заява, за своєю правовою природою являється заявою про зміну предмету позову і була подана до початку розгляду справи по суті, а тому приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахування заяви позивача.

В зв'язку з необхідністю витребування доказів, на підставі ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.11.2015.

Через загальний відділ діловодства суду 16.11.2015 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у позивача повноважень на розпорядження спірним майном, а тому відсутності підстав для надсилання повідомлень про припинення договору оренди.

Ухвалою суду від 16.11.2015 зупинено провадження у справі № 910/24962/15 до вирішення по суті спору про визнання договору № 481 від 07.07.2012 поновленим та продовженим в межах справи № 910/28002/15. Зобов'язано сторони негайно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі та надати належним чином засвідчені копії процесуальних документів на підтвердження.

28.07.2016 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли докази набрання рішенням у справі № 910/28002/15 законної сили.

Ухвалою суду від 29.08.2016 поновлено провадження у справі, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали та призначено до розгляду на 15.09.2016.

09.08.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" надійшла зустрічна позовна заява, яка ухвалою суду від 14.09.2016 повернута на підставі п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

15.09.2016 відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду від 29.08.2016 про призначення справи до розгляду, не виконали.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 15.09.2016 строк розгляду спору продовжено, відкладено розгляд справи на 28.09.2016.

В судове засідання 28.09.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 № 910/28002/15 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" до Комунального підприємства "Київський метрополітен"; Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київська міська рада, яка набрала законної сили, 07.07.2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - орендодавець, товариством з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (підприємство) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 481 (далі - Договір).

Пунктом 2.13 рішення Київської міської ради від 15.03.2012 року №198/7532 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської ради) перейменовано у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 481 від 07.07.2012 орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2012 №121 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (приміщення № 26, 26-а, 26-Б), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) позивача, що знаходиться за адресою: станція метро "Лук'янівська", Б/Н, для торгівлі непродовольчими товарами.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 27,08 кв. м. та зазначена в викопіюванні з Схем тимчасового розташування МАФ. Схема тимчасового розташування міститься в матеріалах справи та є додатком до договору.

Згідно п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Київський метрополітен".

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди комунального майна.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що третя особа передала, а відповідач прийняв приміщення, що перебуває на балансі КП "Київський метрополітен", загальною площею 27.08 м кв, розташовані за адресою: м. Київ, вестибюль станції метро "Лук'янівська", що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 07.07.2012, який підписано повноважними представниками учасників процесу і скріплено печатками.

За приписами ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним для даних правовідносин.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Статтею 26 цього ж Закону визначено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п. 9.1 Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 07.07.2012 року до 05.07.2015 року.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 № 910/28002/15 встановлено, що зв'язку із закінченням терміну дії Договору, КП "Київський метрополітен", відповідно до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" листом № 522-НДД від 14.07.2015 року повідомив ТОВ "ТАТ-АРТ" про закінчення терміну дії Договору та відмову від продовження Договору оренди, та вимагав протягом 30-ти календарних днів звільнити об'єкт оренди та повернути за актом приймання-передачі КП "Київський метрополітен". Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Департамент комунальної власності м. Києва листами № 062/07/18-5482 від 18.05.2015 року та № 062/07/19-8029 від 17.07.2015 року також повідомляв позивача про припинення договору оренди та повернення об'єкту оренди.

Отже рішенням суду у справі № 910/28002/15, яке набрало законної сили, встановлено, що позивача було своєчасно повідомлено про припинення строку дії Договору та відмову від продовження Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2012 року № 481. До того ж, додаткова угода про продовження строку дії Договору сторонами не укладалась.

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірний договір припинив свою дію 05.07.2015, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати (пункт 4.15 Договору).

Відповідно до пункту 7.6 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору.

Разом з тим, відповідач після закінчення строку дії Договору, орендоване майно позивачу у 30 денний строк не повернув, чим порушив умови Договору.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Матеріалами справи підтверджується, що після закінчення строку дії договору, який визначено у п. 9.1. спірного договору, Київрадою не приймалося рішення з питання користування відповідачем об'єктом оренди. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші документи, які б надавали відповідачу право користування об'єктом площею 27,08 кв.м. за адресою: станція метро "Лук'янівська" після закінчення строку оренди (а саме після 05.07.2015).

Суд, з огляду на те, що Договір припинив свою дію і відповідач втратив статус орендаря, дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для користування об'єктом оренди та виникнення обов'язку повернути об'єкт оренди орендодавцю, звільнити орендовану частину приміщення станції метро "Лук'янівська" від своїх огороджуючих конструкцій, та, у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від вчинення відповідних дій, на законних підставах задовольнити позов.

Оскільки, відповідач в добровільному порядку умови договору не виконав, орендоване майно не звільнив та позивачу не повернув у належному стані, то позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у позивача права повідомляти про припинення дії договору оренди комунального майна, то постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 № 910/28002/15 встановлено, що "факт закріплення на праві повного господарського відання за відповідачем-1 об'єкту оренди підтверджується зокрема наказом Головного управління комунальної власності міста Києва від 23.04.2003 року, а також додатком 2 до зазначеного наказу. Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач-1 має достатній обсяг повноважень повідомляти позивача про припинення дії Договору, а отже, вимоги позивача щодо визнання договору оренди продовженим є безпідставними".

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до п. 2 Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 34/91, який діяв на дату укладення договору оренди № 159 від 26.03.2012, орендодавцями є підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення, окреме індивідуально визначене майно).

Згідно з п.2.4 договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".

Судом встановлено, що наказом Головного управління комунальної власності м. Києва КМДА від 23.04.2003 року за позивачем закріплено на праві повного господарського відання майно, що є об'єктом договору оренди.

Пунктом 5.2 Статуту Комунального підприємства "Київський метрополітен" передбачено, що майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Разом з тим, судом встановлено, що 29.12.2012 Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято розпорядження № 2383, яким затверджено Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, за змістом якого орендодавцем комунального майна з 29.12.2012 є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Однак, станом на дату укладення Договору, правами орендодавця щодо майна, яке є об'єктом оренди за вказаним договором, було наділено Комунальне підприємство "Київський метрополітен".

Таким чином, покладення з 29.12.2012 на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прав та обов'язків орендодавця комунального майна не обмежує права Комунального підприємства "Київський метрополітен" як сторони договору за тими договорами оренди комунального майна, які були укладені до 29.12.2012 в тому числі і за договором оренди № 481 від 07.07.2012.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (04050, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А, кімната 17; ідентифікаційний номер 24738354) з нерухомого майна (приміщення № 26, 26-а, 26-б), визначену тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" згідно з викопіюванням з схем тимчасового розташування МАФ, за адресою: станція метро "Лук'янівська", Б/Н, загальною площею 27,08 кв. м.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (04050, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А, кімната 17; ідентифікаційний номер 24738354) у строк не пізніше 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили, демонтувати тимчасові огороджувальні конструкції (кіоски), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ", та знаходяться за адресою: станція метро "Лук'янівська", (приміщення № 26, 26-а, 26-б), загальною площею 27,08 кв. м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАТ-АРТ" (04050, м. Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А, кімната 17; ідентифікаційний номер 24738354) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 35, ідентифікаційний код 03328913) судовий збір в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.2016

Суддя І.В.Усатенко